Актуально
25466 переглядів
 |
Бій під Крутами: правда і стереотипи |
Таку версію деякі історики називають міфом, що затьмарив багато фактів. Загалом на сьогодні існує два кардинально різних погляди на Крути. З одного боку це розглядається як трагедія і поразка, з іншого – велика перемога.
За ініціативою Дмитра Табачника у 2010 році у зміст нового підручника для 5 класу «Вступ до історії України» було внесено правки і вилучено параграф про бій під Крутами. За таким новим підручником 5-тикласники почнуть вчитися вже у 2014 році. Проте директор Золочівської ЗОСШ №1 у Львівській області, вчитель історії Богдан Кашалаба готовий розповідати своїм учням про Крути і всупереч новій шкільній програмі.
«Я думаю це думка більшості українців, які шанують свою історію. Потрібно знати і бій під Крутами, і під Мотовилівкою, і під Жовтими Водами і всі ті бої, пов’язані з національно-визвольним рухом. Певно, що це має бути в програмі і діти повинні це вивчати», – переконаний освітянин.
Гімназисти, що із жертв перетворюються на героїв?
Творцем культу героїв Крут ще у 1918 році став Михайло Грушевський, коли використав факт бою для своєї політики пам’яті. За його версією битва – трагічна сторінка історії України, поразка, в якій загинув цвіт української молоді. На противагу у 30-х роках у Західній Україні народилась інша версія, за якою Крути – це перемога, що повернула історію в бік державотворення і визвольної боротьби. Ці дві версії існують і до сьогодні.
Студент-історик Києво-Могилянської академії Андрій Любарець каже, що створення жертовного образу героїв Крут відбувалося упродовж 10 років Незалежності України, до обрання Президентом Віктора Януковича. У своєму дослідженні «Бій під Крутами у сучасній українській історичній пам’яті» Андрій Любарець зауважує: після припинення культивації битви на державному рівні, популярності сьогодні все більше набуває версія правих політичних партій, за якою згадка бою під Крутами є виключно згадкою про величну героїчну перемогу. До того ж за 95 років, каже молодий історик, ця подія обросла численними стереотипами.
«Якщо взяти стереотипи в фактологічному плані, то це, по-перше, кількість учасників битви. Насправді їх було приблизно 500-600. Натомість зараз говорять, що їх було виключно 300. Інший стереотип, це те, що у битві брали участь виключно школярі і студенти, в той час як їх було лише 150 з 600-та. Ще один стереотип, який часом зустрічається, це про неготовність керівництва до бою, що було кинуто беззбройних студентів і цей стереотип взявся безпосередньо з публіцистики 1918 року, яка критикувала Центральну Раду», – акцентує увагу Любарець.
«Ця подія стала образом і символом» – історик
Бій під Крутами програли, але це трагічна перемога і її дух залишиться незнищенним, вважає історик, директор музею УНР Олександр Кучерук – ані применшити, ані затерти згадку про бій неможливо. Він був, є і буде, каже історик.
З 1918 року, коли відбувся бій, його сприйняття міфологізувалося і перетворилося на своєрідний абсолют. Проте всі суперечки і різні точки зору з приводу цієї події – це не що інше, як ознака демократичного суспільства.
«Воно є. Те, що мені гріє і тішить, що як би ми не стрибали, як би не висловлювались, вони існують і пам’ять про них зберігається. Ця подія стала образом і символом і тому, щоб не робили, воно вже нікуди не дінеться», – вважає історик.
Бій під Крутами відбувся 16 (29) січня 1918 року на залізничній станції Крути під селищем Крути та поблизу села Пам’ятне на Чернігівщині, за 130 кілометрів на північний схід від Києва. Цей бій тривав 5 годин між 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та загоном з київських студентів і бійців вільного козацтва.
До теми:
