Аратта - На головну

17 травня 2024, п`ятниця

 

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- серед найдавніших та найважливіших символів Великоднього яйця (писанки) є символ Сонця. Найпростішим зображенням Сонця є коло з промінням або без нього. На Великодніх яйцях, незалежно від релігії, що існують на Україні, також зображено восьмиконечну зірку, що в минулому була символом Сонця. Свастика (сварга, свастя), або як її називали “нерівний хрест” або “гусячі шийки”, в язичницькі часи була символом Сонця. В ті часи, вважалося, що яйце було талісманом, що мав значну силу, оскільки воно захищало власника від хвороб, невдач або злого ока. Символічна сила Великоднього яйця пояснювалася не лише тим, що воно захищало власника від злого, але й тим, що воно захищало людей та зберігало людський рід.
Курс валюти:
 урси валют в банках  иЇва
 урси валют в обм≥нниках  иЇва
 урси валют в рег≥онах ”крањни

Погода в Україні:

Наш банер

Наш банер


Реставрація за 278 тисяч

Регіональні новини Регіон: Львівська область 10030 переглядів

Опубліковано - 13.07.2006 22:01 | Всі новини | Версія для друку

Реставрація за 278 тисяч
Реставрація за 278 тисяч
До 750-річчя Львова міська влада вирішила реставрувати пам’ятку сакральної архітектури – Вірменський собор.

Спершу ця споруда не входила до списку об’єктів, які планують підшліфувати до ювілею міста, проте згодом міські райці таки вирішили виділити на відновлення собору 278 тисяч гривень.

За словами депутата Львівської міської ради Вардкеса Арзуманяна, який, до слова, й подав клопотання про внесення Вірменської церкви до зазначеного вище списку, під словом “реставрація” слід розуміти лише ремонт фасаду, адже такої суми не вистачить на повноцінну реставрацію храму. Щоправда, Василь Миськів, начальник управління капітального будівництва Львівської міської ради, зазначив, що в цю суму не обов’язково входитиме ремонт фасаду. За його словами, розробляють проект реставрації Вірменської церкви, тож згодом буде відомо, які саме роботи тут проводитимуть.

– Кошти, виділені до
750-річчя Львова, передбачають лише ремонт фасадів архітектурних споруд, – нагадав Вардкес Арзуманян. – Вірменський собор уже давно потрібно рятувати, адже негайної реставрації потребують унікальні розписи польського художника Яна Розена, внутрішній дворик, капличка. Цей храм є катедральним для вірних Вірменської Апостольської Церкви в Україні. Наскільки мені відомо, ще один рівноцінний храм є в Одесі. Тому боїмося, що від львівського Вірменського собору можуть забрати статус катедрального, якщо не приділятимемо належної уваги його збереженню.

Наразі храм утримують силами вірменської громади. Нещодавно вдалося зібрати
22 тисячі гривень на опалення в церкві. Натомість зібрати кошти серед громади на реставрацію нереально.

Фінансово посприяти відновленню Вірменської церкви, як розповів “Газеті” депутат Арзуманян, зголосилася лідер БЮТ Юлія Тимошенко, з якою він говорив про це в Києві. Також Юлія Володимирівна висловила бажання приїхати до Львова на святкування 750-річчя.

Вірменський собор є однією з найцінніших пам’яток архітектури Львова – його збудовано в 1363-1370 роках за проектом відомого на той час львівського архітектора Дорінга. З роками храм зазнав різностильових нашарувань і прибудов, зокрема найновішу, західну, частину собору створено вже у ХХ столітті. В основі композиції собору лежать давні вірменські та давньоруські будівничі традиції. Барокового вигляду храм набув після реконструкції 1723 року. Суттєвих змін він зазнав унаслідок реконструкції у 20-х роках минулого століття, коли до західного фасаду від вулиці Краківської добудували приміщення та наново декорували інтер’єр.

Вірменська церква – не єдина пам’ятка львівських вірмен. В ансамбль храму входять ще декілька цінних архітектурних шедеврів: стрімка вежа-дзвіниця над входом на подвір’я, яку збудував архітектор Петро Красовський 1571 року; декоративна колона з фігурою святого Христофора (1726 р.), що стоїть на подвір’ї. Крім цього – будівля колишнього вірменського банку (XVII ст.), палац вірменських архієпископів (XVII – XVIII ст., який уже не належить вірменській громаді) та будинок колишнього монастиря вірменських бенедиктинок (XVII ст.).
Share/Bookmark
 
Більше новин за темою «Регіональні новини»:
Більше тем:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Ніколи не виживе той народ, котрий сприймає свою історію очима сусідів”
Фрідріх Ніцше

 
Реклама на порталі
 

 

 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2024.
При передруці інформації, посилання на aratta-ukraine.com обов`язкове.