Політв’язні Кремля. Уповноваженний з питань ЄСПЛ розповів про зміст заяви Києва проти Росії через захоплення моряків

Автор/джерело -  © Радіо Свобода



Дата публiкацiї - 8.01.2019 21:21 | Постiйна адреса - http://www.aratta-ukraine.com/news_ua.php?id=29306

У заяві, яку Україна подала до Європейського суду з прав людини через захоплення Росією українських військовополонених біля берегів Криму, йдеться про використання російською стороною озброєння, яке могло призвести до загибелі людей.

Про це розповів в ефірі Радіо Свобода заступник голови Міністерства юстиції України і уповноважений з питань Європейського суду Іван Ліщина.

За його словами, документ містить інформацію про російську анексію Криму, Керченську протоку, Азовське море і його значення для України. Також присутні два епізоди, пов’язані з порушенням прав людини.

«Перша частина – це напад на українські кораблі, їх розстріл зі зброї і захоплення. Друга частина – це поводження з українськими моряками після їхнього захоплення», – розповів Іван Ліщина.

При цьому заступник голови Мін’юсту підкреслив, що при захопленні українських військових застосовувалася зброя, тож була висока ймовірність загибелі людей.

«Стрілянина велася по силуету корабля, не по гвинтах, не спереду. А кораблі невеликі, і кілька попадань призвели б до загибелі людей. Тому тут є очевидні підстави говорити про те, що сам процес був побудований таким чином, що була висока ймовірність, що хтось буде вбитий», – зазначив Іван Ліщина.

Він додав, що українська сторона вбачає в цьому порушення права на життя, яке передбачене Женевською конвенцією, і підкреслив, що «не було юридичних підстав для того, щоб відкривати вогонь по українських кораблях».

Уряд України 7 січня подав позов до ЄСПЛ через захоплення Росією українських військових у Чорному морі.

25 листопада 2018 року російські силовики поблизу Керченської протоки відкрили вогонь по трьох українських кораблях, які після невдалої спроби мирно пройти з Чорного в Азовське море (Росія фізично заблокувала судноплавний канал розвернутим упоперек вантажним судном) поверталися назад до Одеси, і силою захопили їх, а також узяли в полон 24 українських моряків, при цьому троє з них були поранені. Відповідно до міжнародного права, ці дії Росії, як і тарани одного з українських кораблів російськими раніше того ж дня, є актами агресії.

Морякам, усупереч міжнародному праву, яке визначає їхній статус як військовополонених, висунули кримінальні звинувачення в «порушенні російського кордону». При цьому, за українсько-російським Договором про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки 2003 року, «торговельні судна та військові кораблі, а також інші державні судна під прапором України або Російської Федерації, що експлуатуються в некомерційних цілях, користуються в Азовському морі та Керченській протоці свободою судноплавства».

Крім того, через будь-які територіальні води, в тому числі й ті, на які незаконно претендує Росія навколо окупованого нею українського Криму, гарантоване право мирного проходу кораблів і суден усіх держав, відповідно до Конвенції ООН із морського права.

Підконтрольні Москві суди у Криму взяли полонених під арешт на два місяці. Їх доставили з Криму до Росії, до Москви. Росія тривалий час не дозволяла відвідати їх українським консульським працівникам.

Дії Росії викликали різку критику в багатьох країнах, у першу чергу в Європі, а також у США, разом із вимогами негайно звільнити моряків. Зокрема, президент США Дональд Трамп скасував заплановану зустріч із президентом Росії Владіміром Путіним і заявив, що така зустріч не відбудеться, доки Росія не звільнить українських моряків і їхні кораблі. У Москві відповіли, що ці заяви нічого не змінять у долі моряків, за якими Росія не визнає статусу військовополонених.


 
Счётчик тиц и PR

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2019.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.
© Автор проекту - Валерій Колосюк.