Космічній КМДА музеї та історична спадщина українців - не потрібні

Автор/джерело -  © “Аратта-Україна”

КМДА винна державній службі охорони понад 1 мільйон гривень станом на березень місяць 2009 р., з яких 500 000 грн.- це борги за минулий рік. Взимку вже був випадок, коли через несплату київські музеї певний час взагалі не охоронялись.

Голова постійної комісії Київради з питань культури та туризму, депутат БЮТ Олександр Бригинець вимагає від КМДА звернути увагу на цю проблему, повідомляє прес-служба фракції.

«Цілком можливо, що дуже скоро охоронці стомляться працювати безоплатно і просто звільняться з роботи. БЮТ попереджає Черновецького, що на ньому особисто буде лежати моральна відповідальність за те, що може статися з пам’ятками історії і культури, які зберігаються в 24 музеях і філіях», - наголосив депутат.

Бригинець зазначив, що в нього складається враження, ніби Черновецький навмисне провокує таку ситуацію в той час, коли люди заклопотані буденними проблемами пов’язаними з кризою. І замість витрачати гроші на оренду басейна для піар-запливів, їх варто було б віддати на охорону столичних музеїв.

«Можна погано харчуватися, можна не купити новий одяг чи нові меблі, відклавши це на потім, але якщо зникнуть з музеїв мистецькі цінності, то їх вже ніяк не поновиш. Гроші, щоб відкупити їх на світових аукціонах, в України навряд чи колись будуть. Тому, ніякі фінансові кризи не можуть бути виправданням для недостатньої охорони музеїв. Тим більше, що сума, про яку наразі йде мова, складає одну двадцяту частину, наприклад, кошторису здійснення повноважень міського голови», - наголосив Бригинець.

Замість післямови. Ми переконані, що несплата охорони музеїв та систематичне винищення архітектурних пам'яток у центрі столиці - наочно вказують на стійку закономірність. А вона полягає в тому, що нині столична влада опинилася у руках космополітів.

Чи потрібна Черновецькому історія українського народу? Факти говорять, що навряд чи це питання взагалі його цікавить. І цілком зрозуміло чому.

Як і усю його команду, зібрану цементуючою ідеєю великого дерибану. А після них - хоч Потоп. Тут все зрозуміло.

Не зрозуміло, чому на все це дивиться крізь пальці шанувальник української старовини Президент Віктор Ющенко? Чи він такий самий? Тобто, вважає вкладення грошей у старовинні артефакти лише як продуктивний спосіб збільшення власного капіталу?