Маленькі росіяни затягують паски - обідати доводиться у борг

Автор/джерело -  © Новий регіон

Робітники уральських заводів почали затягувати паски не у переносному, а в буквальному розумінні.

Як було заявлено на вчорашній нараді Міністерства торгівлі, харчування та послуг із впровадження антикризових заходів в організації харчування робітничого класу, яка відбувалася у Свердловської області, заплатня на деяких виробництвах впала до рекордних 6 тисяч рублів.

«Сьогодні ми думаємо тільки про те, як нам вижити», - емоційно наголосив гендиректор ВАТ «Свердловський інструментальний завод» Алєксандр Луговцев, на базі якого проходив семінар для працівників заводських їдалень.

Вперше, через десятиліття, заводські «їдальні» повертаються до символу 90-х - талонів, а самих робітників переконують, що обідати в кредит краще, ніж взагалі не обідати.

Перехід свердловського пролетаріату на нове, «антикризове» меню був анонсований на нараді з організації харчування у нових економічних умовах, яке провів в.о. міністра торгівлі, харчування та послуг Дмітрій Ноженко.

Головне завдання влади, за його словами, зберегти 70%-не забезпечення гарячим харчуванням трудящих свердловських заводів. «Зрозуміло, що ситуація сьогодні міняється, ми хочемо, щоб підприємства і робітники сьогодні оптимізували свої витрати, пропонували нові, цікаві меню, може б трохи скоротили їхню вартість», - говорить в.о. міністра. Він зізнається: робітники вже харчуються в кредит і за картками - по суті, довелося повернутися до талонної системи, що широко практикувалася на Уралі у 90-ті роки минулого століття: «Сьогодні працівник підприємства може харчуватися в кредит, йому щодня видається чек на відповідну суму».

Про те, що насправді відбувається в реальному секторі економіки, директорам їдалень повідав гендиректор ВАТ «Свердловський інструментальний завод» Олександр Луговцев. «Ситуація на заводі - вижити за будь-яку ціну, машинобудування в країні у важкому становищі. Раніше ми цілодобово виготовляли вузли для заводу «Пневмостроймашина», а зараз, вже рік, нічого не виготовляємо - це підприємство стоїть. Тому ні про які перспективи розвитку їдальні ми не думаємо, головне - її просто зберегти».

Потьомкінське село для Путіна

Впродовж місяця робітник харчується, а потім ці гроші у нього вираховують з зарплатні. Для цього перед кожним вживанням їжі співробітник називає свій особистий табельний номер, на екрані з'являється його фото (щоб ніхто не прийшов є за нього), а після обіду робітник отримує чек. «Потім ми це віираховуємо з зарплатні, щопрвада певний час довелося переконувати персонал, що харчуватися в кредит дуже вигідно», - говорить пан Луговцев. «Середній чек» в заводському громадському харчуванні СІЗ - від 20 до 100 рублів.

У свою чергу Татьяна Гущина, власниця невеликого підприємства харчування «Дар», яке тримає мережу їдалень, буфетів і кафе на металургійних заводах Свердловської області, зізналася - після того, як декількох виробництвах зарплата впала до шести тисяч рублів, - їдальні довелося закривати.

Можливо, від закриття заводське громадське харчування врятує «антикризове меню». Як передає кореспондент «Нового Регіону», на деяких виробництвах - Заводі гумово-технічних виробів, на тому ж СІЗ, Уральському ліфтобудівному заводі, почали активно формувати заводські меню з ягід, грибів і овочів. Як повідомив виконавчий директор Облспоживспілки (займається заготівлею і скупкою у населення молока, м'яса, грибів і ягід, - прим. НР) Віктор Волянський, наразі на Середньому Уралі вдалося зібрати 16 тонн садових яблук, 70 тонн огірків і більше 7 тонн білих грибів. А ось томати, говорить він, довелося купувати в Астрахані - вони на Уралі поганенькі. «Зараз загтовлюємо гарбузи, кабачки. Все це можна давати як гарніри у заводських їдальнях», - вважає фахівець.