Поспіх

Автор/джерело -  © Наталка Мурахевич 



Дата публiкацiї - 19.10.2017 | Постiйна адреса - http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=3841

Ми поспішаєм. Виростати, жити, впускати когось в особистий простір, судити, робити висновки, ухвалювати рішення. Ми підганяємо події, людей, коней. Перевищуєм швидкість. Чи просто вибираємо не свою. Розчаровуємось.

А воно у всього свій ритм. І всьому свій час.

Усе, що зароджується – має рости, не обов’язково навіть видимо збільшуючись в розмірах, але набиратися сили та енергії, знаходити і займати своє місце в часопросторі.

Нема всієї глибини в щойно виниклому задумі – він потім обросте деталями й подробицями. Ескіз – лиш натяк на картину. Справжнього смаку страви не відчуєш, покуштувавши напівфабрикат.

Звісно, цікаво одразу знати, чим закінчиться те, що лиш розпочинається. Книга, фільм, поєдинок, стосунки. Але навіщо забирати в себе можливість насолоджуватися кожним ковтком?

Іноді і мені хочеться перемотати якийсь епізод свого життя, щоб він швидше закінчився. А тоді приходить розуміння – це твій епізод. Твоє життя, жодна секунда з якого не повернеться. Переживаєш ти депресію чи кризу, чиниш щось доленосне чи відверто займаєшся дурницями, холодно тобі чи тепло, смієшся ти чи плачеш – так, як сьогодні – вже не буде. Навіть якщо ця істина банальна.

Ну і те, що хочеться перемотати вже в інший бік – на повтор – теж не перемотаєш. Мусово відчувати саме в той момент, коли воно відбувається – на повну. Без поспіху. Кожним міліметром. Отак нахабно дозволити собі насолоджуватися.

Кольорами. Смаком. Запахом. Тишею. Доторками. Словами. Людиною. Книгою. Фільмом. Стосунками. Не забігаючи надто наперед.

Насолоджуватися тим, як сміються твої діти. Тим, як танцюють листки, падаючи з дерев. Тим, що чверить твоє навдивовижу енергійне кошеня.

Вечором у цілковитій темряві, бо в тебе повний абзац у електрифікації хати – і як би ти не хотіла прискорити процес налагодження цього – то не дуже від тебе залежить. Всьому свій час.

Поспіхом часто можна лиш зламати і зашкодити.

Тому - не варто поспішати. Щось має нагрітися. Щось охолонути. Щось вирости, щось зацвісти. Щось достигнути. Не все матиме хепі-енд. І живим звідси ніхто не вибереться.

Не поспішайте.

Щоправда, і гальмувати там, де варто щось робити тут, зараз і вже – теж не варто.

Відчувайте свій ритм. Вибирайте свою швидкість. Знайте, що все відбудеться вчасно.

І - насолоджуйтесь життям!

 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2024.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.
© Автор проекту - Валерій Колосюк.