Помічник Путіна по Україні оголосив курс на “путінізм”. Що це означає?

Автор/джерело -  © BBC 



Дата публiкацiї - 11.02.2019 | Постiйна адреса - http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=4049

Помічник президента Росії Владіслав Сурков, який у минулому очолював ідеологічний блок Кремля, повідомив, що в країні формується “держава нового типу” на десятиліття вперед. За п’ять років до закінчення повноважень Путіна Сурков порівнює “путінізм” із марксизмом.

ВВС запитала у експертів, що це означає.

Стаття Суркова "Тривала держава Путіна" вийшла в понеділок у "Независимой газете", яку видає російський бізнесмен Константін Ремчуков.

Це не перший його виступ у пресі, хоча сам Сурков вважається непублічною фігурою.

Із травня 2008 року по 27 грудня 2011-го Сурков обіймав посаду першого заступника керівника адміністрації президента Росії і курирував усю внутрішню політику. Йому приписують вислів "суверенна демократія", його пов’язують з такими проектами в Росії, як рух "Наші".

В останні роки Сурков продовжував працювати в Кремлі, але головним чином відповідав за Донбас, де з 2014 року проросійські формування контролюють частину територій Донецької та Луганської областей України.

Про що стаття?

Підзаголовок статті Суркова звучить дуже загально: "Про те, що тут взагалі відбувається".

Кремлівський чиновник починає з міркувань про "суверенні варіанти демократичного розвитку" Росії і шляхи "вільного державного будівництва, що спрямовується не імпортованими химерами, а логікою історичних процесів".

Сурков називає сучасну Росію "державою нового типу, якої у нас ще не було". Ця модель політичного устрою, за його словами, стане ефективним засобом "виживання і піднесення російської нації на найближчі не тільки роки, але й десятиліття, а швидше за все і на весь майбутній вік".

Так з чим жити Росії найближчі 100 років? З державою Путіна, відповідає Сурков, і ставить його в один ряд з Іваном Третім, Петром Великим і Леніним. Далі Сурков просуває тезу про те, що "держава Путіна" - це не минуле чи сьогодення, а "саме майбутнє", коли продовжать працювати створені при ньому політичні механізми.

Сам Путін "навряд чи є путіністом, так само, як, наприклад, Маркс не марксист, і не факт, що погодився б ним бути, якби дізнався, що це таке", пояснює Сурков.

"Велика політична машина Путіна тільки набирає обертів", "вихід її на повну потужність далеко попереду", "через багато років Росія все ще буде державою Путіна, подібно до того, як сучасна Франція досі називає себе П’ятою республікою де Голля", прогнозує колишній ідеолог Кремля.

Далі йдуть розлогі міркування про взаємини Росії і Заходу, про проблеми західної демократії, недовіру і заздрощі, серіал "Картковий будиночок" й "каламутні будні істеблішменту".

І врешті-решт автор доходить висновку: "Західний житель починає крутити головою в пошуках інших зразків і способів існування. І бачить Росію".

Путін і народ

То чим описаний Сурковим зразок існування кращий? Російська політична система, на його думку, "чесніша": наприклад, у державі Путіна "не ховають, а навпаки, демонструють" військово-поліцейські функції. А головне, є зв’язок між главою держави і народом.

"Глибинної держави в Росії нема, вона вся на виду, проте є глибинний народ, - продовжує Сурков. - Глибинний народ завжди сам собі на умі, недосяжний для соціологічних опитувань, агітації, погроз та інших способів прямого вивчення і впливу".

Уміння чути цей "глибинний народ" Сурков називає головною перевагою "держави Путіна", яке дозволяє йому сподіватися на довговічність путінської системи. Чиновників він пропонує оцінювати в залежності від того, наскільки успішно вони забезпечують спілкування "верховного правителя" з громадянами.

"А коли дурість, відсталість або корупція створюють перешкоди в лініях зв’язку з людьми, вживаються енергійні заходи для відновлення чутності", - іронізує автор. Політичні інститути, які Росія перейняла у Заходу, - це лише ширма, і Сурков порівнює їх з одягом для вихідного дня, в якому ходять в гості: "А у себе ми по-домашньому".

Путін в 2018 році був обраний на четвертий термін. Його повноваження закінчуються 2024 року. Без зміни конституції він не зможе балотуватися на новий президентський термін.

У 2008 році він поступився президентським кріслом Дмітрію Медвєдєву і став прем’єром, щоб через чотири роки повернутися в Кремль. Зараз Путіну 66 років.

У Кремлі прочитали Суркова

Прес-секретар російського президента Дмітрій Пєсков, відповідаючи на питання Російської служби Бі-бі-сі, сказав, що ознайомився зі статтею "Довга держава Путіна".

"Напевно, багато-хто читав. Я особисто її читав. Читаю, - сказав він. - Стаття досить складна, вона потребує осмислення. Це такий особистий підхід, особиста думка".

"Ви знаєте, що Сурков має досвід, який важко переоцінити. Досвід з внутрішньополітичних справ, досвід з інших справ, досвід з партійного будівництва, державного будівництва. Тому, звичайно, виходячи з цього досвіду, він має повне право на судження", - додав Пєсков.

Чи є прихильники цієї точки зору? "Однозначно є, - вважає він. - Чи є там позиції, які можуть викликати суперечки, дискусії? Безумовно, теж є. Але, напевно, те, що навряд чи підлягає обговоренню, це те, що стаття буде цікава багатьом" .

Пєсков не знає, чи встиг прочитати статтю сам Путін. Але її точно повинні були включити в дайджест, який готують для президента Росії кожен день, додав прес-секретар.

Що все це означає?

На думку політологів, стаття про "путінізм" була написана Сурковим лише для одного читача - Путіна. А мета - вплинути на президента Росії, який не може балотуватися на наступний термін в 2024 році.

"Сурков ніколи нічого просто так не робить", - сказав Бі-бі-сі політолог Андрєй Колядін, який працював у Кремлі, коли Сурков очолював внутрішньополітичний блок.

"Всіх дуже цікавить, чи вдасться Путіну піти на заслужений відпочинок. Навколо цієї теми йдуть баталії, хтось намагається переконати Путіна в тому, щоб він залишився", - пояснив експерт.

"Сурков зацікавлений в збереженні у Путіна статусу-кво", - вважає Колядін.

На його думку, питання про те, як Путін може залишитися при владі, якщо конституція не дозволяє йти на черговий термін, буде вирішуватися вже в цьому році. Варіант з передачею влади він вважає шкідливим для країни.

"Послідовник не матиме такого ж впливу. Падіння впливу дозволить почати боротьбу за власність, за владу. Російська дійсність доводила, що кожний наступний начальник гірший за попереднього", - міркує колишній співробітник Кремля.

Політолог Аббас Галлямов згоден з тим, що владі доведеться вирішувати "проблему 2024 року".

"Зараз цим ніхто не займається. Всі загрузли в рутині", - говорить він.

"Текст адресований лише одній людині - Путіну, - вважає Галлямов. - Не можна виключати, що таким вишуканим способом Сурков пропонує себе в якості рятівника".

Є і більш прозаїчна версія, що ж змусило помічника Путіна написати колонку про тривале правління Путіна. У січні американський журнал Foreign Policy включив Суркова до списку 100 світових мислителів.

"До нього почали проявляти інтерес західні журналісти, - зазначає Колядін. - Увага Заходу небезпечна для будь-якого посадовця в Росії, будь-яка така увага може вийти боком".

 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2024.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.
© Автор проекту - Валерій Колосюк.