П’ять відповідей на запитання про нафтову кризу 2020

Автор/джерело -  © Максим Білявський, Радіо Свобода 



Дата публiкацiї - 12.03.2020 | Постiйна адреса - http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=4291

На світовому ринку нафти з минулого тижня Росія і Саудівська Аравія розпочали цінову війну через те, що Кремль відмовився обмежувати здобич нафти. Як це вплине на нашу країну і кожного з нас?

1. Що таке цінова війна, чи ставалось таке раніше?

Цінова війна – це пропозиція товару за ціною, нижчою за ринкову, яка в свою чергу формується під впливом попиту та пропозиції. Мета війни – завдати шкоди ключовим виробникам і спонукати їх прийняти конкретні економічні чи політичні заходи. Зазвичай мова йде про товари і ринках, що є стратегічними для держави, на вирішення якого хочуть вплинути. В економічній літературі це явище називають демпінгом або політикою розорення сусіда, а той, проти кого вона спрямована, або поступається, або несе великі втрати.

Знецінення китайської валюти є яскравим прикладом цінової війни. Пекін намагається не відповідати Америці і Європейському союзу шляхом підвищення вартості своєї валюти, оскільки девальвація юаня веде до збільшення китайського експорту.

Саме це змусило Сполучені Штати вдатися до відмови від політики сильного долара в період 2000-2010 років. Крім того, Європа і Америка ведуть цінову війну, надаючи підтримку сільськогосподарського сектору, і експортуючи свою продукцію на світовий ринок за цінами, нижчими від реальної вартості. Вони відмовляються обговорювати це питання у Світовій організації торгівлі з моменту її створення.

Саудівська Аравія у 2014 році спробувала реалізувати стратегію цінової війни, але це не мало результату. Тоді саудити планували задушити американську сланцеву революцію, заповнити ринки власною нафтою, створити надлишки і домогтися падіння цін з метою повернути собі позиції глобального гравця.

Лише з середини 2014-го, коли Саудівська Аравія почала реалізацію стратегії із повернення собі частки на ринку, і до серпня 2017 року, коли вона почала перемовини з Росією щодо угоди ОПЕК+, загальний обсяг видобутку нафти в США виріс на пів мільйона барелів на день. І це зростання обсягів видобутку відбулося за той період часу, протягом якого понад 200 нафтогазовидобувних компаній пройшли через процедуру банкрутства.

На поверхні лежить економічний аспект нинішньої цінової війни, хоча є й інші чинники. В першу чергу це стосується посилення ролі Росії на Близькому Сході, а також безрезультатності економічних санкцій, введених Сполученими Штатами і Європейським союзом щодо Москви з 2014 року.

Між іншим, за даними Стокгольмського інституту миру за 2019 рік, Саудівська Аравія посіла третє місце в світі за витратами на озброєння приблизно з 67,6 мільярда доларів, в той час як Росія посіла шосте місце, витративши 61,4 мільярда доларів. Безсумнівно, в цьому році показники по закупівлі зброї учасників цінової війни на ринку нафти будуть скоріш за все іншими.

2. Що означає позиція Росії?

Позиція росіян на останній зустрічі ОПЕК+ означає фактичний вихід цієї країни з домовленостей і створення нових можливостей для «Роснєфті» та інших компаній неконтрольовано збільшувати видобуток нафти та її частку на глобальному ринку.

У короткостроковій перспективі Росія загалом матиме сприятливі позиції для того, щоб пережити падіння цін на нафту. Незважаючи на те, що базова ціна нафти, при якій російський бюджет був збалансований, перебуває на рівні $42 за барель, Фонд державного багатства накопичив кілька мільярдів доларів на чорний день.

Дефіцит бюджету Саудівської Аравії в 2020 році оцінюється в 49,8 мільярда доларів, що еквівалентно 6,4% ВВП. Що стосується Росії, то в її бюджеті цього року був відзначений профіцит у розмірі 13,6 мільярда доларів. Крім того, Саудівська Аравія прогнозувала свій бюджет, виходячи з ціни на барель нафти приблизно в 55 доларів, в той час як Росія враховувала ціну на рівні 42,4 долара. Як наслідок, можливі збитки в ході цінової війни на ринку нафти буде більш серйозним для економіки Саудівської Аравії, хоча постраждають обидві країни.

Однак бажання росіян завдати удару по сланцевій промисловості США може залишитися просто пшиком. По-перше, таку стратегію спробувала реалізувати Саудівська Аравія 2014 року, але це не мало результату. Тоді саудити планували задушити американську сланцеву революцію, заповнити ринки власною нафтою, створити надлишки і домогтися падіння цін з метою повернути собі позиції глобального гравця.

Також неможливо виключати варіант спланованого розхитування ситуації на ринках з метою обґрунтування створення можливостей для Путіна переобиратись на новий термін.

3. Наскільки зміняться ціни і хто виграє або програє від цього?

Майбутнє цін на нафту перебуває в руках споживачів з моменту створення Міжнародного енергетичного агентства, і Америка має перевагу в процесі встановлення цін на нафту на міжнародному ринку, бо саме вона створює відповідний клімат. На тлі падіння світових економічних індексів з багатьох причин, в тому числі в зв’язку з коронавірусом, ціни на нафту, згідно з прогнозами, залишаться в межах 35-40 доларів за барель. Транснаціональні компанії – головні інвестори на ринку нафти, вони захищають свої інтереси і не дозволять цінам впасти до рівня, де почнуться справжні втрати.

Сьогодні очевидним є те, що котирування нафти падатиме доти, доки або Москва, або Ер-Ріяд не припинять це змагання на витривалість, або поки північноамериканські виробники істотно не скоротять обсяги видобутку.

У виграші перебуватимуть ті компанії, які мають можливість зберігати великі запаси і як тільки нафта подорожчає, вони отримають достатній прибуток. Зниження було значним, а значить, очікуються ціни набагато краще, ніж 9 березня 2020 року. Справа в тому, що великі країни, зокрема Франція, стали закликати Саудівську Аравію координувати цінову політику, щоб уникнути шкоди для економіки інших країн.

Стороною, що програла, є країни-виробники та експортери нафти. В першу чергу це стосується країн, що залежать від нафти як єдиного джерела підтримки своєї економіки, наприклад, арабських держав, де падіння цін до 33 доларів за барель означає збільшення дефіциту бюджету, державного боргу і отримання зовнішніх кредитів за вищими ставками, ніж планувалося. Це також вдарить по структурі економіки через дефіцит платіжного балансу і скорочення інвестицій і експорту, особливо в тих країнах, де нафта є головною статтею експорту, як у випадку держав Перської затоки та інших арабських нафтових гравців.

4. Як реагують фондові ринки та біржі?

Світові та регіональні фондові біржі швидко відреагували на цінову війну на нафтовому ринку. Ця війна призвела до обвалу фондового ринку з кількох причин, головна з яких полягає в тому, що нафта, як і раніше, є основним паливом, і альтернативні джерела енергії не змогли замінити її.

Більш того, вартість палива як проміжного товару в процесі виробництва багатьох продуктів і послуг грає вкрай важливу роль, яку ніхто не може ігнорувати. Саме тому цінова війна на нафтовому ринку додала песимізму щодо майбутнього світової економіки. Її відновлення в короткостроковій перспективі виключається.

Події на нафтовому ринку негативно вплинули на валюти Саудівської Аравії і Росії. Згідно з прогнозами, вони продовжать дешевшати, якщо цінова війна затягнеться, тим більше що обидві валюти не затребувані на ринку. На тлі низьких нафтових цін на світовому ринку потрібно буде компенсувати забезпечення іноземною валютою.

Нинішня криза зробить негативний вплив на всі банківські послуги. З одного боку, скоротяться банківські депозити країн-експортерів нафти, що обмежить можливості банків здійснювати свою діяльність у сфері кредитування.

З іншого боку, на тлі кризи і рецесії банки будуть змушені знизити процентні ставки. За замовчуванням, в майбутній період може збільшитися число боржників перед банками, оскільки не виключено, що компанії в нафтовому секторі скоротять робочі місця і призупинять виплату платні. Не виключено також банкрутство деяких компаній, пов’язаних з нафтовим сектором, особливо тих, що спеціалізуються на послугах.

5. Чого очікувати Україні?

Істотних проблем із постачанням безпосередньо нафти для України не буде, адже з 2017 року ми отримуємо чорне золото переважно з Азербайджану та Казахстану. Суттєвих змін також не слід очікувати в частині зміни вартості нафтопродуктів для вітчизняних споживачів, адже лише 35% усіх обсягів надходить із Росії.

Щодо вартості нафтопродуктів, тут очевидної відповіді немає, адже нафта формує вартість моторного палива лише на третину і закуповується за валюту в іноземних держав. Відтак на тлі зниження курсу національної валюти до американського долару зменшення вартості нафтопродуктів може не відбутись.

Виходячи з поточної ситуації нашій державі, яка потерпає від агресії Кремля, слід скористатися ситуацією на глобальному нафтовому ринку і спільно із США та країнами, які об’єднані навколо демократичних цінностей, посилити санкції проти Росії.

 

 
Счётчик тиц и PR

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2020.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.
© Автор проекту - Валерій Колосюк.