Проліт вагнерівців. Яка роль Зеленського, Єрмака і Порошенка в “найкращій операції спецслужб”

Автор/джерело -  © В’ячеслав Шрамович,, ВВС 



Дата публiкацiї - 18.02.2021 | Постiйна адреса - http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=4457

Пів року тому президента Зеленського та голову його офісу Єрмака звинуватили у зриві затримання “вагнерівців” - ймовірної операції, яку охрестили “найкращою в історії українських спецслужб”. Президент та керівник ОП це заперечили.

З того часу і команда керівника держави, і її опоненти зробили десятки гучних заяв про "державну зраду" та "розкриття державної таємниці", які могли б завершитися судовими вироками.

Натомість не сталося нічого.

За шість місяців українське суспільство так і не дізналося, чи була взагалі операція із затримки бойовиків, які збивали українські військові літаки та MH17.

Якщо була - то хто її зірвав та чому їх не покарали. А якщо не було - то чому не покарані ті, хто інформаційно підриває авторитет вищого військово-політичного керівництва держави.

Зрештою, немає ніяких гарантій, що вся історія, якій швидко вигадали назву "Вагнергейт", - повністю чи частково видумана політиками.

Тим часом зовсім скоро має вийти документальний фільм Bellingcat про ситуацію, у якій, за словами міжнародних розслідувачів, вперше за сумнівні дії виправдовується як держава не Росія, а Україна.

BBC News поспілкувалися з різними таборами цієї дивної історії.

Операції військової розвідки

"З другої половини 2014-го та з 2015 року у наших розвідпрограмах на кожен рік одним із пріоритетів було захоплення і доставлення в Україну з будь-якого місця перебування військових злочинців, які безпосередньо відповідальні за збиті українські літаки, за загибель наших десантників у Луганському аеропорті, а також за збитий "Боїнг" MH17", - розповідає BBC News Україна колишній секретар РНБО Олександр Турчинов.

За його словами, саме за таким планом у 2019 році українські спецслужби вивезли з непідконтрольних територій "зенітника ДНР" і свідка по справі MH17 Володимира Цемаха. Якого згодом обміняли в Росію.

Іншою операцією, за словами Турчинова, мало стати масштабне затримання кількох десятків так званих "добровольців Донбасу", причетних до протиповітряної оборони.

Петро Порошенко заявив, що ініціював її в кінці 2018 року.

Олександр Турчинов тоді ще був секретарем РНБО та головою Об’єднаного комітету розвідки.

"Операція, за яку відповідала військова розвідка (Головне управління розвідки Міністерства оборони, ГУР - Ред.), була масштабною, реалізовувалася в декілька етапів і тривала достатньо довго. Однією із задач було не тільки доставити військових злочинців в Україну, а й отримати інформацію, яка повністю викриває ці злочини", - каже Олександр Турчинов.

План операції

Деталі ймовірної операції першим в Україні озвучив редактор "Цензор.нет" Юрій Бутусов - вже після її можливого зриву.

Пізніше про них розповіли Олександр Турчинов та колишній генпрокурор Юрій Луценко - за їхніми словами, лише так можна було зберегти документи, які влада Зеленського нібито вирішила знищити після провалу.

Іншу частину деталей розкрив її анонімний "координатор у СБУ і ГУР" виданню Mind.

Легенда операції така: українські спецслужби під прикриттям "приватної військової компанії" (ПВК) наймають бойовиків, які їх цікавлять, та роблять так, щоб вони опинилися в Україні, де їх і затримують.

Для цього використовують бренд пітерської "ЧВК МАР" - це ПВК, яка діяла у Сирії та на Донбасі. На сході України "МАР", за розповідями її засновника Олексія Марущенка, нібито перевозила вантажі та "евакуйовувала цивільних".

Але українська група InformNapalm знайшла на вже відключеному сайті "МАР" фото її бійців зі зброєю біля Донецька та згадки про "захист російськомовного населення на території сусідніх держав".

Хоч би що там було, "МАР" знали у певних колах, але у 2018 році Олексій Марущенко її згорнув.

За даними Юрія Бутусова, саме від її імені українські спецслужби почали вербувати людей - одним із завдань була охорона нафтових об’єктів у Венесуелі.

Ключовим для вербування став колишній "доброволець Донбасу" з Волгограда Артем Міляєв з позивним "Шаман".

Як розповів "координатор операції", "Шаману" зателефонували під виглядом когось з ФСБ і попросили зібрати людей для контракту в "МАР".

Чому Міляєв при цьому не зв’язався із засновником ліквідованої "МАР" Марущенком і не перевірив все - невідомо (можливо, не бачив потреби, "координатор" не каже).

Контракт нібито був розрахований на пів року, зарплата 5 тис. доларів на місяць, а "Шаман" як організатор отримав би ще більше.

Кого шукали

"Щоб зібрати потрібних військових злочинців, висунули критерій: мав бути не просто бойовий досвід застосування зенітно-ракетних комплексів (стаціонарних чи переносних), але і бойові результати - збиті літаки, гелікоптери тощо. Отримати його за останні роки можна було лише на окупованих територіях України", - пояснює Олександр Турчинов.

Ні у двох чеченських війнах, ні у Грузії чи Сирії авіація російським військовим чи "добровольцям" практично не протистояла.

"Активне застосування російським агресором ЗРК якраз відбувалося в 2014 році на Донбасі. І саме такий критерій давав можливість знайти тих, хто дійсно потрібен - хто збивав українські літаки і збив "Боїнг", - додає екссекретар РНБО.

Росія послідовно заперечує причетність своїх військових до збиття літака.

За словами Олександра Турчинова, на першому етапі нібито найняли 33 бійців, з яких інтерес для українських спецслужб становили 28. На них відкрили кримінальну справу, у якій прокуратура та СБУ проводили оперативні дії.

"У пресі фігурантів відкритої справи називають "вагнерівцями", але багато з них не мали стосунку до ПВК "Вагнера". Дехто дійсно воював за контрактом з "Вагнером", але більшість - звичайні найманці, яким все одно, кого вбивати, на кого працювати, аби платили гроші", - каже Олександр Турчинов.

Паралельно на всіх збирали дані, а розмови з деким записували.

Журналістка "5 каналу" Яніна Соколова, наприклад, оприлюднила, як стверджується, переговори з Денисом Харітоновим, командиром взводу ПЗРК у батальйоні "Степ" в 2014 році.

Він розповідає про "три влучання з п’яти" з переносного комплексу "Игла" - два збитих українських штурмовики Су-25 та один вертоліт. За що був "особисто нагороджений Сурковим" у Кремлі.

Депутат "Європейської солідарності" Володимир Ар’єв та згаданий "координатор операції" опублікували десятки сканів квитків та особових справ "вагнерівців", які мають доводити, що операція справді була.

Окрім різноманітних російських військових квитків там можна знайти посвідчення "ДНР", "Добровольців Донбасу", нагород "Новоросії" та навіть документи з підписом Ігоря Гіркіна ("Стрєлкова") часів 2014 року.

Серед завербованих, за даними Юрія Бутусова, були також і ті, хто воював у Сирії та цікавив американські спецслужби - редактор "Цензор.нет" стверджує, що Україна планувала свою операцію разом із США.

Маршрут, за легендою, мав бути таким: Москва-Мінськ-Стамбул-Гавана-Каракас.

Мінськ включили через те, що прямих авіарейсів тоді між Росією та Туреччиною не було через карантин.

Нібито 24 липня 2020 року 33 новоспечених "співробітника МАР" мали виїхати з російської столиці до Мінська, а на наступний день вилетіти у Стамбул рейсом турецької авіакомпанії.

План затримання

"По дорозі літак мали посадити в Україні, де злочинців відділили б від звичайних пасажирів. Все було детально пропрацьовано", - каже Олександр Турчинов.

Коли версію з примусовою посадкою в Києві озвучив Юрій Бутусов, саме цей момент критикували чи не найбільше. Але нещодавня історія з екстреним приземленням літака з отруєним Навальним в Омську ще раз показала, що такі випадки у цивільній авіації справді періодично трапляються.

Більше деталей озвучив анонімний "координатор" операції.

Якщо вірити йому, то капітану літака вже під час польоту мали повідомити, що на борту може бути вибухівка, й "Украерорух" в ультимативній формі вимагав би посадити борт у "Борисполі".

Понад те, його б нібито змусили це зробити українські військові літаки, які "випадково" були б на навчаннях поруч з коридором, по якому летів турецький літак.

Після приземлення "вагнерівців" розвели б по різних кімнатах - "відфільтрували", а потім затримали, йдеться у цій версії.

"Це ні для кого не було б новиною, навіть для "вагнерівців", тому що це стандартна процедура - фільтрації тих, хто є на літаку", - запевняє "координатор операції".

Провал

Критичною для зриву всієї операції називають нараду в Офісі президента, яка нібито відбулась 24 липня. Тобто, вже фактично після початку фінальної стадії.

"Нарада була потрібна керівництву військової розвідки, тому що на останньому етапі необхідно було задіяти багато додаткових структур в Україні: диспетчерські служби, аеродроми, забезпечити безпеку цивільних тощо", - каже Олександр Турчинов.

Утім, за його словами, замість фінальних розпоряджень операцію призупинили - про це згодом розказали причетні до неї офіцери.

"Я не був присутній на цій нараді, тому не можу розповідати детально, як це відбувалося. Але все проходило в Офісі президента, і треба розуміти, що тільки президент має право давати команду Службі безпеки або військовій розвідці", - відзначає Олександр Турчинов.

"Формально ухвалюють перенесення операції, але той, хто її готував, повинен був інформувати, що це фактично еквівалент зриву. Уявіть собі, коли 33 особи не з’являються на рейс - як мінімум, виникають питання: що відбулося? Більше того, Білорусь - це держава з авторитарним режимом, а в таких країнах завжди активно працюють органи контррозвідки, спецслужби", - додає Олександр Турчинов.

"Вагнерівці" нібито заселяються у санаторій біля Мінська, де очікують нової дати вильоту - 30 липня.

А 29 липня стається перший факт з усієї цієї історії, про який можна говорити більш-менш упевнено - в Білорусі затримують 33 особи, яких називають "представниками приватної військової компанії".

Після натяків Лукашенка про можливість їхньої екстрадиції в Україну, 14 серпня Білорусь передала їх Росії.

Попри протести та звернення офіційного Києва.

"Вважаю таке рішення, м’яко кажучи, несправедливим... Наслідки цього рішення будуть катастрофічними", - відреагував тоді Володимир Зеленський.

"Вагнергейт"

18 серпня можна вважати початком "Вагнергейта" в Україні.

Юрій Бутусов опублікував пост, у якому стверджував, що вже колишній голова військової розвідки Василь Бурба вимагав перевірити на поліграфі керівника Офісу президента Андрія Єрмака та першого заступника секретаря РНБО Руслана Демченка (учасників тієї самої наради в ОП) на предмет витоку інформації.

Через це Василя Бурбу, за версією Юрія Бутусова, і звільнили.

5 серпня Володимир Зеленський справді змінив керівника військової розвідки - її очолив Кирило Буданов.

"Надто багато збігів. 29 серпня захоплюють цих злочинців в Білорусі, потім їх видають Росії. І в ці дні, коли стало зрозуміло, що операція зірвана, буквально на початку серпня Бурбу звільняють… Різниця в декілька днів. На мою думку, це не може бути простим збігом", - вважає Олександр Турчинов.

Юрій Бутусов та анонімний "координатор" операції стверджують, що ініціатором перенесення дати операції був Андрій Єрмак - затримання мало відбутися за два дні до старту великого перемир’я на Донбасі, про яке йшли важкі переговори з заступником голови адміністрації президента Росії Дмитром Козаком.

Загалом політичні опоненти команди Зеленського називають одразу кількох "підозрюваних" у зливі інформації чи то КДБ Білорусі, чи то напряму ФСБ Росії.

"Ми не можемо з вами гадати, виходячи з того, хто нам більше подобається чи не подобається, хто це зробив. Будь-хто присутній там міг це зробити", - каже Олександр Турчинов.

А на питання BBC News Україна, чи не міг витік статися раніше, ще за влади Порошенка, Олександр Турчинов відповідає: "Операція йшла фактично два роки, а проблеми виникли тільки після того, як відбулася нарада. І на цій нараді ухвалювалося рішення про фактичне згортання операції".

"Теоретично можна уявити, що не було прямого каналу передачі інформації. Але саме рішення про зупинку було аналогічним зриву. І його могли ухвалювати виключно ті, хто не хотів, щоб операцію реалізували. Тому цього вже достатньо, коли ми говоримо про порушення наших національних інтересів", - додає колишній секретар РНБО.

За його словами, після зриву операції влада вирішила приховати операцію та знищити документи.

"Зробивши один злочин, людей штовхали вже на новий - знищення документів, приховування правди. Це уже є посадовий злочин для тих, хто це робить, або для тих, хто примушує це робити", - каже він.

І додає, що через це низка офіцерів, причетних до операції, передали частину документів про неї.

Так вони опинилися, наприклад, у депутата від "Європейської солідарності" Володимира Ар’єва, а саму справу назвали "Вагнергейт".

"Після оприлюднення цієї інформації жоден офіцер, жоден працівник слідчих органів не міг піти на свідомий злочин, аби прикривати тих, хто зробив таку проблему для країни. Саме ця "засвітка" інформації, я вважаю, врятувала ці документи. Треба дякувати журналістам і чесним офіцерам, які передали копії цих матеріалів", - відзначає Олександр Турчинов.

Розслідування Bellingcat

У грудні стало відомо, що історією зі "зривом операції щодо вагнерівців" зацікавилася міжнародна спільнота розслідувачів Bellingcat.

"Як може сподіватися влада, що це залишиться недоведеним, якщо залишилося стільки слідів, аж до того, що було виписане судове рішення про арешт цих "вагнеровців", якби вони потрапили в Україну? Слідів настільки багато, що просто незрозуміло, у кого може бути ілюзія, що це не буде доведено", - говорив на початку січня керівник Bellingcat Хрісто Грозєв в інтерв’ю виданню "Новое время".

"Для нас завжди виклик, коли держава щось заперечує. Ми завжди намагаємося відреагувати на таке. Зазвичай держава, яка все заперечує - це Росія. І ось вперше відбулося так, що факт, який здавався очевидним, заперечує Україна", - додавав Грозєв.

Наприкінці лютого Bellingcat обіцяють опублікувати розслідування та документальний фільм, які можуть стати політичним ударом для команди Володимира Зеленського.

"Ми аналізували достатньо багато об’єктивних даних, які вказують на те, що така операція була, що вона була організована саме українськими спецслужбами. І що вона зірвалася. Чому зірвалася - ми для себе ще не змогли до кінця намалювати цю картину", - відзначав керівник Bellingcat нещодавно в ефірі "Фейгін Live".

Що кажуть в Офісі Зеленського

За даними BBC News Україна, в Офісі президента "Вагнергейт" вважають непідкріпленою фактами політичною кампанією проти Андрія Єрмака.

Там навіть кажуть, що і Росія через тиск на главу президентського офісу може намагатися вплинути на переговорні позиції України.

"Це детективна історія, яка була вигадана від самого початку до кінця. Взяті декілька фактів з реальності, додано художні вигадки - і створилася масштабна історія, яка дійсно вражає", - заявив Андрій Єрмак журналістам.

Він наполягає, що упродовж бойових дій на Донбасі українська розвідка документувала всіх осіб, які беруть участь у війні проти України. І ці документи нібито злили у ЗМІ.

"На жаль, це завдало дуже серйозного удару по наших органах. Після цього інциденту їм буде набагато важче виконувати цю роботу", - запевнив пан Єрмак.

Президент Зеленський назвав цю історію "маячнею".

"Сумно, що деякі засоби масової інформації передрукували "Комсомольську правду", здається, російську, зробили з цього сенсацію в Україні. Я не знаю ні про який "злив" якоїсь там операції", - сказав Зеленський "Радіо Свобода" ще у серпні.

У пресслужбі Андрія Єрмака відмовились давати нові коментарі голови ОП до оприлюднення розслідування Bellingcat.

В ОП цілком готові поспілкуватися з Bellingcat (станом на 12 лютого цього не сталося).

"Позиція Офісу президента зрозуміла - ми готові до співробітництва. Готові надати коментар Bellingcat і зустрітися, якщо вони хочуть. Нам немає чого приховувати і боятися", - каже BBC News Україна радник Єрмака з питань комунікацій у сфері нацбезпеки і оборони Олексій Арестович.

Він припускає, що "Вагнергейт" можуть просувати опоненти Андрія Єрмака, наприклад, "олігархи".

"Якщо слідкувати за наративами, то Єрмак вже є об’єктом тиску. Тому що він багато зробив, щоб зменшити олігархічний вплив на ОП (вони лобіюють свої інтереси, але не впливають прямо, як було до нього). Очевидно, за це може бути помста й у такому вигляді - його бездоказово називають "російським агентом", - пояснює Арестович.

Сам Арестович гарно орієнтується в цій історії, адже був до неї інформаційно причетний ще до свого призначення в ОП - одразу після посту Юрія Бутусова він записав інтерв’ю з новим головою військової розвідки Кирилом Будановим.

"Це чітко спланована операція нашого сусіда. Це навіть не підлягає якимось сумнівам", - заявив тоді Буданов.

"Кому ця операція була вигідна? Тут єдина країна - Росія. Створити прецедент, друге - дипломатичну напругу у міжнародних відносинах, перш за все - між Україною та Туреччиною. І третє - як завжди, показати, що Україна робить якісь страшні напівтерористичні операції по всьому світу", - додав голова розвідки Міноборони.

Російська версія та інші питання

Версія про те, що за затриманням "вагнерівців" у Білорусі "стоїть СБУ" першою справді з’явилася у Росії - її детально та зі сканами квитків і документів опублікував ще 6 серпня російський "військовий кореспондент" Олександр Коц у "Комсомольській правді".

"Головний удар", за словами Коца, ця операція мала завдати по білорусько-російським відносинам - мовляв, підставити так Росію і російську ПВК в очах Олександра Лукашенка у неспокійні часи виборів.

Олексій Арестович каже - той факт, що першими версію про "українську операцію" озвучили росіяни, викликає у нього найбільше запитань.

"Чому інформаційна версія Бутусова багато в чому збігається з тією, яку дав Коц? Спочатку вона з’являється у Коца, а потім у Бутусова - невже Бутусов такий неперебірливий, щоб просто давати версію афілійованого з російськими спецслужбами Коца?", - запитує радник Єрмака.

Олександр Турчинов при цьому наполягає, що версії російських та українських джерел "принципово різні".

"Ми проводили операцію, щоб захопити військових злочинців і звинуватити російське керівництво, зокрема Путіна, у злочинах проти нашої країни і проти людяності. А російські ЗМІ з подачі своїх спецслужб все перекручують і розповідають, що це операція нібито є провокацією українських спецслужб, щоб дестабілізувати ситуацію в Білорусі та посварити Білорусь і Росію", - аргументує екссекретар РНБО.

Озвучує Арестович й інші сумніви у версії "Вагнергейту".

Наприклад, у виборі санаторію "Белорусочка" для поселення "вагнерівців" - він розташований на березі того ж водосховища, що й резиденція Олександра Лукашенка, яку, вочевидь, добре охороняють.

Інше питання до маршруту: "Навіщо летіти з Росії у Венесуелу через Білорусь, Україну, Туреччину, якщо Венесуела - давно вотчина російських ГРУ, зовнішньої розвідки і ФСБ? Там диктаторський режим, який підтримується Росією, тому рейси з Росії там можуть літати спокійно".

"Не вірю, що "вагнерівці", які фактично є проксі-силами та позаштатними співробітниками російських спецслужб, півтора року могли домовлятися з невідомим замовником у Венесуелі. Адже там росіянам відомо все", - вважає Олексій Арестович.

Й запитує, чому "злив" не міг статися ще при Порошенку, а росіяни просто вирішили діяти й зривати операцію вже на її фінальній стадії.

Нарешті, сумнівається він і у тому, що бійців ПВК можна було спокійно "відфільтрувати" та затримати у "Борисполі".

"Припустимо, ми саджаємо літак країни НАТО перед підписанням угод з нею, це дипломатичний скандал. Далі що? 33 чоловіки серед 170 пасажирів, які розуміють, де вони і що відбулося. Думали, що вони просто вийдуть і здадуться? Вони б одразу взяли заручників і далі невідомо, що було б", - припускає радник голови ОП.

Він допускає, що згадані в оприлюднених документах "добровольці Донбасу" справді були у полі зору українських спецслужб. Однак не вірить, що все було саме так, як описують автори "Вагнергейту".

"Коли Бурбу звільняють з посади, випливає версія про нібито зраду в Офісі президента - це дуже дивний збіг. Чи не стало це помстою за звільнення?" - згадує про кадрові зміни у розвідці Арестович.

BBC News Україна намагалася зв’язатися з Василем Бурбою щодо його версії подій, але без результату. Сам він ще у серпні казав, що у медіа надто багато дезінформації по цій справі та назвав "безглуздими домислами версії про можливу участь президента України у будь-якій допомозі "вагнерівцям".

"Тому треба розділяти: чи була операція і якщо була - то яка саме і в чому різниця з версією, яку нам озвучили. І яка роль всіх, хто це озвучив та показав секретні документи: Бутусова, Луценка, Турчинова, Ар’єва", - резюмує Арестович.

Що далі?

З серпня опозиція вимагає створити у парламенті тимчасову слідчу комісію (ТСК), яка могла б у закритому режимі поспілкуватися з усіма причетними до історії та видати суспільству бодай якусь офіційну оцінку, як це було з ТСК щодо Іловайська.

Фракція "Слуги народу" проти - її керівник Давид Арахамія каже, що це загрожує співпраці українських та іноземних спецслужб: "Ви бачили спільну операцію Моссаду або МІ-6, яку обговорювали б у парламенті?"

А Юрій Бутусов стверджує, що ДБР, яка відкрила справи щодо "спецоперації по вагнерівцях", провалює розслідування, - за його словами, там намагаються встановити лише, як секретна інформація потрапила у пресу.

Олександр Турчинов вважає, що розслідування блокує Офіс президента.

"Поки буде ця влада, ніяких об’єктивних розслідувань цього болючого питання для України і для майбутнього наших спецслужб не відбудеться. Поки вони контролюють судову систему, органи, які зобов’язані проводити розслідування, фактично всі силові структури - в тому числі, які були залучені в цій операції - не буде ніякої відповідальності", - каже екссекретар РНБО.

І твердить, що зірваних операцій насправді більше: "Це не єдина масштабна операція наших спецслужб, яку згорнули. Зокрема згорнули операцію силового звільнення в’язнів з окупованої території, де були вже відпрацьовані всі деталі. Багато інших заходів, які могли завдати значної шкоди нашим ворогам, або повністю згорнули, або призупинили під порожні балачки про мирні ініціативи та швидке завершення війни".

"Але я переконаний, що такі матеріали не горять. І все одно Україна дізнається правду. Всім, хто винен в роботі проти власної держави, доведеться відповідати", - впевнений він.

Олексій Арестович же називає весь "Вагнергейт" - дезінформацією: "Як будь-яка дезінформація, вона будується так: частина правди і частина брехні. Безумовно, наші спецслужби за цими людьми слідкували. Але вся справа отримала абсолютно політичне забарвлення і використовувалася як атака на вище військово-політичне керівництво країни, включно з президентом, Єрмаком і керівництвом спецслужб".

Будь-яке блокування розслідування радник голови ОП заперечує: "Які докази? Я в Офісі президента жодного разу про це не чув, хоча мій сектор - стратегічна комунікація у нацбезпеці та обороні. Нехай нададуть докази".

 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2024.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.
© Автор проекту - Валерій Колосюк.