Аратта - На головну

25 квітня 2024, четвер

 

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- Київ був найбільшим містом Європи у ХІ сторіччі, в п’ятдесят разів більшим за Лондон, в десять – за Париж. Досяг свого розквіту за Ярослава Мудрого (1010-1054 н.е.), який поріднився з королівськими родинами Франції, Норвегії, Румунії та Польщі. Німецький церковний діяч XІ століття єпископ із Саксонії Титмар Мерзебурзький у своїй «Хроніці» у 1012 - 1018 роках, характеризує Київ як «велике місто, у якому більш 400 церков, 8 ринків, незліченна кількість жителів». На початку ХІ століття теперішня столиця України мала 50 тисяч населення. Для порівняння, у Лондоні на той час мешкало 20 тисяч жителів. Німецький хроніст XІ століття Адам Бременський називав Київ «суперником костянтинопільського скіпетра, найчарівнішої прикраси Греції».
Курс валюти:
 урси валют в банках  иЇва
 урси валют в обм≥нниках  иЇва
 урси валют в рег≥онах ”крањни

Погода в Україні:

Наш банер

Наш банер


Лісостеп і Лівобережне Полісся України в кінці бронзового – на початку залізного віку

Історія 18203 перегляди

Пам'ятки мар'янівської культури виявлено лише на більш північних територіях (Десна, Сейм), а бондарихинські поселення зустрічаються і в південних районах Лісостепу, що свідчить про поступове розселення протягом віків носіїв цих культур у південному напрямку.

У той час, коли на Правобережжі України розвивались тшинецько-комарівська і білогрудівська культури, а в степах Східної Європи мешкали племена катакомбної і зрубної культур, значна частина Лісостепу України і Лівобережного Полісся була зайнята населенням, що залишило пам'ятки мар'янівської і бондарихинської культур.

Назви їх походять від поселень біля с. Мар'янівка на Сеймі (розкопки М. Я. Рудинського в 1930 р.) та в урочищі Бондариха поблизу м. Ізюм на Сіверському Дінці (розкопки Д. Я. Телегіна, В. А. Іллінської в 1951 і 1953 рр.). Пізніше цікаві поселення цих культур були досліджені поблизу сіл Малі Будки Сумської області на Сулі, Студенок на Сіверському Дінці, Хухра та Ницаха у верхів'ях Ворскли.

Таким чином, територія поширення поселень мар'янівської і бондарихинської культур охоплює долини Десни, Сейму, Сули, Ворскли, Сіверського Дінця й Осколу. Їх західним кордоном є Дніпро, східний проходить у межах Росії.

Мар'янівська культура датується ХVІІІ-ХІІ ст. до н.е., хронологічно стикується і еволюційно переростає в бондарихинську, яка тривала протягом XII—VIII ст. до н.е. У більшості вчених не викликає сумніву той факт, що мар'янівська і бондарихинська культури генетично пов'язані між собою, інколи їх вважають однією мар'янівсько-бондарихинською культурою.

Основним фактом, що доводить такий зв'язок, є спорідненість кераміки. У цьому плані інтерес становлять поселення Малі Будки, Студенок V, де знайдено типово мар'янівський посуд і кераміку, характерну для бондарихинської культури, оскільки це свідчить про те, що життя тут тривало без перерви протягом усього бронзового віку і жили на цих поселеннях племена близьких між собою мар'янівської і бондарихинської культур, остання з яких послідовно змінила першу.

Що ж до питання про походження мар'янівської культури, то більшість вчених відзначають типологічну близькість між нею та неолітичною культурою ямково-гребінцевої кераміки за крем'яними виробами та за формою, орнаментом і технологією виготовлення глиняного посуду. Територія поширення обох культур на території України, в основному, та сама.

Племена мар'янівської і бондарихинської культур вели досить осілий спосіб життя. На всіх розкопаних поселеннях виявлено рештки жител напівземлянкового типу. Вони були прямокутні за формою, в центрі — відкрите, обкладене каменем, вогнище. Житло, розкопане на поселенні Студенок, мало два виходи — "літній" і "зимовий". Останній мав вигляд довгого напівпідземного коридора. Населення, в основному, займалося розведенням великої і дрібної рогатої худоби, свиней та землеробством.

Знаряддя праці досліджуваних культур виготовлялися часто з кременю і кварциту: зернотерки, прості клиноподібні сокири, скребки, ножі; виявлено також крем'яні вкладиші серпів і вістря стріл з двобічною оббивкою. На більш пізніх етапах культур з'являються бронзові речі — кинджали, шила. В житлах Студенка і Бондарихи знайдено матриці для відливання сокир-кельтів. На пізніх поселеннях бондарихинської культури знайдено залізні речі — шила, ножі.

Кераміка представлена, в основному, горщиками з широковідкритим горлом і невеликим плоским дном. Орнамент, що складається з ямок різної форми, відбитків гребінцевого штампа чи відрізків так званого перевитого шнура ("гусеничка"), покриває, зазвичай, всю поверхню посуду. На мар'янівському посуді візерунок більш густий, ямки, звичайно, круглі, частіше зустрічаються гусеничний і гребінцевий штампи. На бондарихинських горщиках орнамент дуже розріджений, інколи він нанесений лише під вінцями, на зрізах яких часто є насічки. Для бондарихинського посуду характерний також оригінальний тип візерунка у вигляді наколотих трикутників, а також валиковий елемент орнаменту.

Як і в зрубній культурі, зустрічається посуд із загадковими знаками. Один такий горщечок з "піктограмою" знайдено, наприклад, у житлі на поселенні Бондариха. Його поверхня покрита прокресленими фігурами і знаками у вигляді хрестиків, наколотих трикутників тощо. Горнятко висотою всього кілька сантиметрів, безперечно, мало якесь культове призначення.

Пам'ятки мар'янівської культури виявлено лише на більш північних територіях (Десна, Сейм), а бондарихинські поселення зустрічаються і в південних районах Лісостепу, що свідчить про поступове розселення протягом віків носіїв цих культур у південному напрямку.
Share/Bookmark
 
Публiкацiї за темою «Історія»:
Більше тем:
Найцікавіше:
Згадай себе!
 
 

Відберіть у народу все, і все він може повернути, але відберіть мову, і він ніколи її більше не створить... Нову батьківщину може створити народ, але мову - ніколи; вмерла мова в устах народу - вмер і народ...”
Костянтин Ушинський

 
 

 

 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2024.
При передруці інформації, посилання на aratta-ukraine.com обов`язкове.