X

Вітаємо на нашому сайті!



У Вас встановлене розширення AdBlock або подібне. Будь ласка, додайте наш сайт до білого списку, - тим самим Ви сприятимете його розвитку, - адже сайт не утримується олігархами.
Аратта - На головну
НОВИНИ   СТАТТІ   ТРАДИЦІЯ   ФОРУМ   РУС   ENG   DE   ESP   POL   PDA   RSS Експорт новин RSS

16 лютого 2019, субота

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- в містечку Заліщики (Тернопільська область), після нападу Німеччини на Польщу в 1939 році, деякий час перебував польський уряд. А вже після вступу у війну Радянського Союзу, цей уряд через Румунію евакуюється в Англію, й до 1945 року вважався легітимним урядом Польщі...

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Публікації » Етнографія

 

Топ-5 міфів про українську вишиванку

Топ-5 міфів про українську вишиванку

8.11.2017 14262 перегляди
Олександра Сторчай

Багато українців мають свої усталені уявлення про традиційну українську сорочку — які часто насправді є хибними.

 

Українці мали інтимну лексику

Українці мали інтимну лексику

18.01.2013 52327 переглядів
Анастасія МЕЛЬНИЧЕНКО, Gazeta.ua

Так послухати, то за наших дідів-прадідів сексу не було. Жінка-берегиня, помолившись, люляла дітей у колисці, завбачливо подавши чоловікові борщ із пампушками.

 

«Код Котигорошка» - казково-героїчний чи рослинно-еротичний?

«Код Котигорошка» - казково-героїчний чи рослинно-еротичний?

7.01.2013 70093 перегляди
Микола Махній, “Українська Онлайн Спільнота”

У відомій українській народній казці “Котигорошко” немає жодного натяку на сексуальні стосунки між персонажами. Єдине питання цього плану, що таки може виникнути у дитини: “Мамо, а звідки беруться діти?”. Не більш того. Адже казка подає наступну версію…

 

Життя та побут селян Київської губернії. Частина 3

Життя та побут селян Київської губернії. Частина 3

24.09.2010 77747 переглядів
Домінік П’єр ДЕ ЛЯ ФЛІЗ, “Ізборнік”

Управління містечками й селами здійснюють старшини або виборні, вони судять сварки, які виникають та приймають рішення щодо них...

 

Життя та побут селян Київської губернії. Частина 2

Життя та побут селян Київської губернії. Частина 2

24.09.2010 70488 переглядів
Домінік П’єр ДЕ ЛЯ ФЛІЗ, “Ізборнік”

Селяни загалом не люблять починати жодних важливих робіт у понеділок: наприклад, будівництва хати, польових робіт, жнив та інших; не люблять також вирушати у далеку дорогу, вони називають цей день важким. Дехто вважає поганим днем і суботу...

 

Життя та побут селян Київської губернії. Частина 1

Життя та побут селян Київської губернії. Частина 1

24.09.2010 73526 переглядів
Домінік П’єр ДЕ ЛЯ ФЛІЗ, “Ізборнік”

Етнографічні описи селян Київської губернії, переважно тих, які належать до Державних маєтностей, з історичними відомостями про традиції, пам’ятки й старожитності краю, з їхніми малюнками.

 

Курочка Ряба як принцип літературної монополії

Курочка Ряба як принцип літературної монополії

24.09.2010 64456 переглядів
Олександра ГАЙ, “День”

Так уже повелося, що будь-які асоціативні спогади про українські казки у свідомості пересічного українця виринають у формі добре знаних з дитинства образів. Курочка Ряба, Котигорошко, Кирило Кожум’яка та решта казкової братії просто-таки окупували уяву й перетворилися на справжніх літературних монополістів з моралізаторськими принципами у пацифічних — до присмаку нудоти — перипетіях.

 

Народний гороскоп

Народний гороскоп

10.01.2010 75499 переглядів
“Українське життя в Севастополі”

Багатовікова історія людської культури нерозривно пов’язана з календарем, потреба в якому виникла в давнину, коли людина ще не мала писемності. Календар дає змогу регулювати і планувати якимось чином господарську діяльність, що особливо потрібно землеробським народам, до яких і належать віддавна українці.

 

Буковинські традиції на Андрія

Буковинські традиції на Андрія

11.12.2009 71538 переглядів
Степан Карачко, краєзнавець

Буковина має великий прошарок, культури багатьох століть вшанування, пам’яті одного з християнських свят, апостола Андрія. В же стало доброю традицію, що в цей день надвечір на Андрія відбувається цілий народний обряд мова про, що піде далі.

 

Айни – останні атланти-арії на Далекому Сході?

Айни – останні атланти-арії на Далекому Сході?

16.02.2009 73473 перегляди
Валерій Колосюк, “Аратта-Україна” (за матеріалами інтернет-видань)

Айни - народ, що спочатку заселяв о.Хоккайдо, північну частину о.Хонсю, Курильські острови, велику частину о.Сахалін і південну третину півострова Камчатка.

 

Традиція Вашківської Маланки на Буковині

Традиція Вашківської Маланки на Буковині

9.01.2009 64177 переглядів
Степан Карачко, краєзнавець (м. Чернівці)

Чому саме вашківська Маланка претендує на лаври головного українського карнавалу? Буковинські легенди розповідають що колишній власник містечка Вашківці граф Петріно був шанувальником старовини і перетворив Вашківці на Василя у карнавальний вир.

 

З історії Нового року

З історії Нового року

23.12.2006 57255 переглядів
Ігор ЧЕХОВСЬКИЙ, “Час 2000”

До шанованого у нас повсюдно звичаю відкорковувати у ніч на 1-е січня шампанське і тішитися від того, що стрілка на годиннику на ратуші, а ще не так давно - на кремлівській вежі, перевалила за дванадцяту, наш народ дійшов не відразу.

 

Допоки гуде рахманський дзвін

Допоки гуде рахманський дзвін

23.05.2006 45520 переглядів
Наталія КУШНІРЕНКО

«Бом-м, бом-м-м — чуєте? Тс-с-с!», — старий гуцул прикладає палець до вуст, а вухо — до каменю. Чоловік закриває очі, кілька хвилин лежить нерухомо на землі — дослухається, що робиться в карпатських глибинах. А потім починає наспівувати якусь дуже знайому мелодію. «Що це?» — запитуємо. «Гудуть дзвони рахманські», — каже він.

 

Не розірвись, магічне коло аркана

Не розірвись, магічне коло аркана

16.05.2006 46636 переглядів
Вероніка ЗАНИК, “Карпати. Туризм. Відпочинок”

Танець аркан є одним з древніх символів горянського життя. Згідно з деякими версіями він містить в собі елементи поганського ритуалу, а також міг бути тенцем-ініціацією, посвятою в чоловіки.

 

Що ж ти нам, весно, принесла?

Що ж ти нам, весно, принесла?

10.04.2006 49061 перегляд
Василь СКУРАТІВСЬКИЙ, Українське слово

До важливих обрядодій, пов’язаних із календарною весною, належить давній звичай зустрічати перших прилітних птахів. Вважалося, що саме вони є справжніми оповісниками приходу весни. Якщо зозулі опікуються ирієм — вони останніми відлітають з теплих країв, замикаючи ворота, і першими вирушають до теплолюбної країни, щоби приготувати місце для перезимку решті птаства, — то ключниками в наших краях прийнято вважати ластівок і жайворонків. Саме їх поява означала початок весни.

 

"Віки Трояні" : переддень і традиція

"Віки Трояні" : переддень і традиція

13.03.2006 44634 перегляди
Юрій ШИЛОВ, Матеріали науково-практичної конференції "Буття українців"

У ХХIV-ХХІІІ ст. до н. е. відбувся короткочасний похід союзу аріїв Наддніпрянщини та хурритів Закавказзя на північ Месопотамії, до кордону агресивного Шумеро-Аккадського царства.

 

Етнокультурне самоусвідомлення слов'ян і зміна общинної державності

Етнокультурне самоусвідомлення слов'ян і зміна общинної державності

13.03.2006 45307 переглядів
Юрій ШИЛОВ, Матеріали науково-практичної конференції "Буття українців"

Приморська частина дунайсько-дніпровської Аратти – це Оріяна, що відбилась в усатівському варіанті трипільської археологічної культури. Ця хліборобсько-скотарська країна існувала на території майбутньої Одещини у 3250-2200 рр. до н. е. А на північ долиною Дніпра (Борустана > Борисфена античних часів) простиралася Борусія, що утворилася з іншої частини тієї ж Аратти.

 

Етногенетичні процеси в Україні. Слов'янська доба

Етногенетичні процеси в Україні. Слов'янська доба

16.02.2006 54758 переглядів
Галина Лозко

Зародками слов'янських культур вважають зарубинецьку, черняхівську, лужицьку, пшеворську, празьку, корчацьку, луко-райковецьку археологічні культури, значна частина яких пов'язана саме з територією України.

 

Етногенетичні процеси в Україні. Післятрипільська та скіфо-сарматська доба

Етногенетичні процеси в Україні. Післятрипільська та скіфо-сарматська доба

15.02.2006 57326 переглядів
Галина Лозко

Відмінності між скіфами й кіммерійцями було важко знайти навіть Геродоту, який жив у V ст. до н.е. Описуючи війну скіфів з кіммерійськими царями, він схиляється до думки, що це була одна з тих міжусобиць, які нам відомі з пізніших часів Київської Русі

 

Етногенетичні процеси в Україні. Трипільська доба

Етногенетичні процеси в Україні. Трипільська доба

14.02.2006 76374 перегляди
Галина Лозко

Людність Північного Причорномор'я не була етнічно однорідною протягом тисячоліть. Але при всіх міграціях та асиміляціях ядро етносу залишалось, зберігало історичну пам'ять, звичаї, вірування, етнографічні особливості – інакше ми не були б тими, ким є нині.

 

Сторінки (всього - 1):   1  |

всі публікації »
 Facebook  Коментарі
Loading...
 
  
Більше тем:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Єдина країна в світі, де не викладалася в університетах історія цієї країни, де історія вважалася чимось забороненим, ворожим і контрреволюційним, — це Україна. Другої такої країни на земній кулі нема. Де ж рождатися, де плодитися дезертирам, як не у нас? Де рости слабодухим і запроданцям, як не у нас? Не вина це дезертирів, а горе. Не судить їх треба, а просить прощення і плакати за погане виховання, за духовне каліцтво у великий час. Їх не учили Батьківщині — їх учили класовій ворожнечі і боротьбі, їх не учили історії. Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців.”
Олександр Довженко

 
Подорожуйте Україною комфортно і без обмежень!
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 

На головну | Новини | Святині | Публікації | Книги | Соціоніка | UA-RSS | Знаки | Фотоальбоми | Вільна галерея | Форум
 
Internet Map Счётчик тиц и PR

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2019.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.