Актуально
18481 перегляд
 |
З цими запитаннями «ДТ» звернулося до відомого юриста, одного з авторів чинної Конституції, професора права Віктора Мусіяки.
— Вікторе Лаврентійовичу, є думка, що змінити спосіб обрання президента можна тільки після проведення всенародного референдуму. Адже в третьому розділі записано: центральні органи влади обираються таємним прямим голосуванням. А, як відомо, вносити зміни до I, III, XIII розділів Основного Закону Рада може тільки після референдуму. Чи гіпотетична коаліція зможе самостійно конституювати норму про вибори глави держави в парламенті?
— У відомому конституційному законопроекті №4105 уже містилася новела про обрання президента у Верховній Раді. 2003 року цей проект був поданий у Конституційний суд. У відповідному висновку КС чітко зазначив: «Зміна порядку обрання президента України, як пропонується в законопроекті, не призводить до скасування або обмеження прав і свобод людини і громадянина». Документ нагадує: народ є носієм суверенітету, єдиним джерелом влади, і він здійснює владу як безпосередньо, так і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Тобто КС не побачив у цій пропозиції нічого неконституційного. Гадаю, це рішення Конституційного суду надихнуло прибічників змін. Ніхто й ніщо не заважає парламентаріям внести в Основний Закон зміни, які стосуються порядку обрання президента.
— За деякими даними, плановані конституційні корективи передбачають дворічну пролонгацію повноважень нинішнього скликання Верховної Ради. Крім того, на рік може бути продовжена каденція голів місцевих рад. Наскільки законним є таке нововведення?
— Конституція чітко встановлює термін повноважень Верховної Ради — п’ять років. Відповідно, Основний Закон передбачає п’ятирічний термін депутатських повноважень. Відомі сім підстав, на основі яких Конституцією передбачено дострокове припинення повноважень для будь-кого з парламентаріїв. Крім того, є ще три підстави для дострокового припинення повноважень усієї Верховної Ради.
Втім, є тільки одна конституційна підстава для продовження терміну депутатських повноважень. 83-тя стаття гласить: якщо закінчення терміну повноважень ВР припадає на час дії військового або надзвичайного стану, то її повноваження продовжуються до дня першого засідання першої сесії парламенту, обраного після скасування ВС або НС. Інших випадків не передбачено.
Для продовження терміну повноважень народних депутатів необхідно внести зміни до Конституції. Вони визначать термін повноважень для майбутніх скликань. Але для конкретного шостого скликання термін дії повноважень не може перевищувати п’яти років, оскільки це чітко і ясно визначено чинним Основним Законом.
У продовження повноважень ВР з допомогою впровадження надзвичайного стану не вірю хоча б тому, що це передбачає спільні дії президента і парламенту. У такому разі необхідний указ глави держави має бути підтверджений відповідним законом Верховної Ради.
Не виключено, що норму про пролонгацію депутатських повноважень спробують закріпити в перехідних положеннях оновленої Конституції. У такому разі останнє слово буде за Конституційним судом. Передбачити його тлумачення не беруся, хоча для мене питання правомочності таких новацій цілком зрозуміле: парламент не має права продовжувати самому собі повноваження. Його обрано на п’ять років.
Якщо законодавці ігноруватимуть конституційне розпорядження, вони дадуть привід для обвинувачень себе в узурпації влади. У 2005-му було рішення Конституційного суду, в якому давалося визначення цьому поняттю. Йдеться, зокрема, про здійснення органами влади повноважень, на них не покладених. Самочинно продовживши власні повноваження, Верховна Рада візьме на себе повноваження, які їй не належать. Це неодмінно потребуватиме висновків Конституційного суду.
А ось стосовно пролонгації повноважень голів місцевих рад не все так однозначно. Річ у тому, що 2004-го, у процесі внесення змін до Конституції, випустили з уваги одну важливу деталь. Передбачили п’ятирічні повноваження для рад, зберігши при цьому чотирирічний термін для їх голів. З цього погляду, внесення до Конституції змін, які передбачають обрання керівників рад на п’ятирічний термін, пояснити можна. Не виключено, що автори конституційних змін можуть (обумовивши це в перехідних положеннях) спробувати поширити ці нові повноваження і на чинних голів.
Публiкацiї за темою «Думка українця»:
