- в містечку Заліщики (Тернопільська область), після нападу Німеччини на Польщу в 1939 році, деякий час перебував польський уряд. А вже після вступу у війну Радянського Союзу, цей уряд через Румунію евакуюється в Англію, й до 1945 року вважався легітимним урядом Польщі...
Якщо уряд підготує бюджет майбутнього року на основі Податкового кодексу, воно порушить інший, не менш важливий документ, – Бюджетний кодекс. Таким чином, громадяни цілком матимуть рацію, якщо відмовляться жити за новоспеченою фінансовою Конституцією країни, вважає перший заступник глави Комітету Верховної Ради України по питаннях правосуддя Юрій Кармазін.
Відповідаючи на питання в ексклюзивному інтерв'ю МАЇР, народний депутат розповів також про те, наскільки виросте рівень безробіття, кому тепер підприємці платитимуть податки в кишеню, і чому українці стануть бідніші.
- Юрій Анатольевіч, підприємці протестують проти Податкового кодексу і погрожують піти «в тінь». Як Ви вважаєте, чи будуть реалізовані такі обіцянки? Чи настільки тяжке становище малого та середнього бізнесу?
- Аби відповісти на Ваші питання і краще зрозуміти ситуацію, в якій ми перебуваємо, треба відкрити висновок Рахункової палати про виконання державного бюджету за дев'ять місяців 2010 року і подумати над деякими цифрами і висновками. Почнемо з рівня безробіття, який був визначений за методологією Міжнародної організації праці, і на перше жовтня складав 8,5%. І якщо в 2009 році Державною службою зайнятості працевлаштований кожен четвертий інвалід, то в першому півріччі 2010 року лише кожен п'ятий. Цебто ми бачимо, наскільки складніше відбувається працевлаштування інвалідів в порівнянні з минулим, кризовим, роком. Якщо «єдинщики» розпочнуть масово згортати свою діяльність, безробіття може збільшитися до 14-15%, а інвалідам стане практично неможливо знайти роботу, оскільки крупним підприємствам вони просто не потрібні.
- Чому рівень безробіття повинен вирости майже в два рази?
- Бо Кодекс обмежує кількість людей, яких може узяти на роботу приватний підприємець. Отже, після набуття чинності закону, люди залишаться без роботи. На жаль, багато роботодавців вже попередили найманих працівників про грядущі скорочення.
- Держава зможе утримувати стільки безробітних, яким гарантовані соціальні виплати?
- Скорочуючи людей, ми тим самим збільшуємо витрати бюджету. Люди звільнятимуться, реєструватимуться на біржі праці, а за останнім місцем роботи їм будуть змушені платити допомогу впродовж 6 місяців. В цей час вони десь підроблятимуть, без оформлення трудової книжки. Отже «в тінь» підуть не лише власники підприємств, але і найняті робітники.
Це при тому, що рівень бідності за даними, які наводить Рахункова палата, збільшився на 1,4 відсоткових пункту в порівнянні з минулим роком і становить 26,4%. У абсолютних цифрах це 12,5 мільйонів чоловік. Але така цифра уряд, схоже, не вражає.
Як і те, що по всій країні масово закриваються підприємства. За моїми даними, залежно від регіону країни від 15% до 25% підприємств вже припинили свою діяльність за час перебування у влади цього уряду. Причин тому декілька. Наприклад, податок на додану вартість підприємствам повертається не «живими» грошима, а облігаціями внутрішньої державної позички. Так, вони отримали облігації на суму близько 30 млрд. гривень, та ці борогові зобов’язання не замінять гроші і не поповнять оборотних коштів. Тепер підприємствам набагато складніше брати кредити і віддавати їх. Якщо бізнесмен узяв в банці кредит під 30%, вже через рік йому необхідно його повернути. Натомість йому дають замість грошей облігації, які погашатимуться лише через п'ять років. До того ж за рік інфляція «з'їла» позичені у банку гроші. Що робити такому підприємству? Знову йти і прохати? Розумієте, який виходить парадокс? Чим більше чоловік виробляє товарів, тим більше набирається боргів. Крім того, що необхідно налагодити збут продукції, зробити її конкурентоспроможною на ринку, бізнесу доводиться долати і проблему дорогих кредитів, яких немає ніде в світі. Якщо на Заході кредит можна узяти під 4%, то у нас – під 30%. Природно, вижити в умовах, коли тобі не повертають ПДВ, надто проблематично. Цілком зрозуміло, що підприємство не бачить сенсу в своєму функціонуванні в цій країні. Ось чому вони згортають свою діяльність. Або йде «в тінь».
- Що значить йде «в тінь»? Адже підприємець продовжує працювати на території країни і податкова служба про це знає?
- Безсумнівно, податкова служба про це знає, проте підприємець розпочинає платити зовсім інші податки. Він їх платить в кишеню податківцям, вирішуючи всі свої проблеми.
- Прем'єр-міністр Микола Азаров неодноразово заявляв, що при старій владі в країні існували схеми, по яких ПДВ повертали лише за «відкат». Такі схеми продовжують працювати?
- Схему, про яку ви говорите, у свій час назвали «азаровщиной». І вона була стартувала з двадцяти відсотків, потім її підняли до сорока. Причому гроші потрібно було віддавати за те, що тобі належить згідно із законом. Якщо ти береш те, що тобі не належить, тобто те, що називається крадіжка, - тоді треба було заплатити 60%. Цебто, сто відсотків ти крадеш, при тому, тебе покриває податкова, але 60% віддаєш за «послугу».
- Ви хочете сказати, що така практика з'явилася в часи, коли Микола Яновіч керував ГНАУ?
- Так, така схема появлялася саме в ці роки. А далі успішно експлуатувалася. Але спрацьовувала, в основному, на невеликих підприємствах. На великих – вона працювати не могла.
- Чому?
- Не було можливості «відмивати» ці кошти і віддавати їх податківцям «чорним налом». Я скажу більш того: всіма центрами конвертацій, які переганяли готівкові гроші, також опікувалася податкова.
- Якщо я правильно Вас розумію, підприємства розпочинали закриватися, оскільки вимивалися готівкові кошти. Та чи лише податкова служба винна у всіх їх бідах?
- Якби Ви спробували спорудити маленьку комірчину, а потім її узаконити, аби використовувати для ведення бізнесу, то відразу б зіткнулися з тим, що треба підписати документи майже у десятка різних служб. І у всіх Вам запропонують заплатити гроші до якихось фондів. Це починається з місцевих рад, які мають позабюджетні фонди. По суті, це ні що інше, як узаконене хабарництво. І відбувається воно часто-густо під контролем правоохоронних органів, одержуючих свою долю. Наприклад, у вигляді квартир для співробітників. Ось чому до цих пір не запущено в дію три серйозні закони про боротьбу з корупцією. Вони б відразу примусили чиновників і силовиків прикрити всі «добродійні», позабюджетні фонди.
- Чи існують юридичні підстави для того, щоб оспорити легітимність Податкового кодексу?
- Що народ обговорював на громадських слуханнях? Текст, який був опублікований 3 серпня в газеті «Урядовій кур’єр». Та варіант, за який голосували народні депутати, абсолютно відрізняється від того тексу. Цебто, можна стверджувати, що кодекс не обговорювався підприємцями, а їхні пропозиції не були враховані.
У нас існує закон «Про засади державної регуляторної політики у сфері підприємницької діяльності», який вимагає, аби такі нормативні документи, як Податковий кодекс, заздалегідь проходили спеціальну процедуру. На жаль, вимоги цього закону також були порушені.
У нас також є 22 стаття Конституції, яка говорить, що при прийнятті нових законів або внесенні змін в тих, що діють не допускається звуження вмісту і обсягу існуючих прав і свобод. Якщо є якісь права, вони не можуть зменшуватися. Згідно Конституції, всі громадяни України мають рівні має рацію. Новий же Податковий кодекс призводить до нерівності між різними групами населення, в ньому є багато дискримінаційних норм. Наприклад, спрощена система оподаткування по виду діяльності для одних існує, для інших – ні.
Не варто забувати і те, що жоден з кодексів не може претендувати на зверхність над будь-яким іншим законом. Між тим, у нас є Бюджетний кодекс, стаття 27 якого прямо вказує на те, що закони України, що впливають на формування прибуткової або витратної частини бюджетів, мають бути офіційно обнародувані до 15 серпня року, передування плановому. Інакше, норми відповідних законів, що впливають на формування прибуткової і/або витратної частини бюджетів, розпочинають діяти не раніше початку бюджетного періоду, наступного за плановим. В даному випадку це означає, що набуття чинності Податкового кодексу не може відбутися раніше 2012 року. І приймати державний бюджет майбутнього року на підставі цього кодексу не можна.
- Але уряд все одно подасть бюджет, і більшість за нього проголосує. Що Ви пропонуєте зробити?
- Будь-який громадянин України має право не виконувати такий закон. Якщо держава не виконала Бюджетний кодекс, чому хтось повинен виконувати вимоги Податкового кодексу? Де написано, що статті одного кодексу треба виконувати, а іншого можна ігнорувати?
- Юрій Анатольевіч, та ми ж із Вами чудово розуміємо, що кодекс писався під крупний бізнес, який заклав в документ комфортні для себе умови роботи. Або я помиляюся?
- У вересні я зареєстрував проект закону №7091 «Про денонсацію Угоди між урядом Союзу Радянських Соціалістичних Республік і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна (про відміну акту, яким була створена система вивозу грошей з СРСР через Кіпр, пограбування народів СРСР вищим керівництвом і чиновництвом КПРС і СРСР, і який до теперішнього часу робить негативний вплив на податкову систему і економіку України загалом)». Але його не ставлять на голосування. Бо хочуть, аби з України, немовби пилососом, висмоктувалися кошти через Кіпр та інші дванадцять офшорних зон. Це вигідно сьогодні крупному бізнесу. І тим, хто не має совісті. Рівність перед законом і тут відсутній. Бо варто Вам зареєструвати свою фірму на Кіпрі - і Ви отримуєте право платити там податок набагато менше, ніж тут, або взагалі не платити. Бо законодавство дозволяє бізнесменам поступати таким чином. Перерахувати спочатку гроші на Кіпр, а потім інвестувати до України. В цьому випадку податки платити взагалі не потрібно. Цебто звідси виводяться вкрадені у всього народу мільярди. Але вкрадені нібито на законних підставах. А потім вони щось з цих грошей вкладають в економіку і автоматично стають добродійниками для всієї країни.
Замість того, щоб денонсувати цю Угоду в односторонньому порядку, прем'єр-міністр Микола Азаров і глава Верховної Ради Володимир Литвин провели переговори з представниками кіпрської сторони про укладення нової.
Аби уряду потрібні були податки, то можна було їх підвищити, не спричиняючи ніякого ажіотажу. Проте можновладцям потрібні не податки. Їм необхідно поставити самостійно мислячих людей на коліна.
- Що чекає в найближчому майбутньому пересічних громадян? Багатше ми, судячи з усього, не станемо.
- Дуже хотілося б довести зворотне. Та не вийде. Візьмемо, приміром, статтю 275, яка називається «Ставки податку за земельні ділянки, розміщені в межах населеного пункту, нормативна грошова оцінка яких не проведена». Ці ставки були встановлені в першому читанні, та до другого вони суттєво підросли. Так, в населеному пункті, де проживає до 3 тисяч чоловік, ставка складала 0,075 грн. за кв.м. Раптом появляється поправка, згідно якої вона збільшується до 0,24 грн. Виходить більше, ніж в чотири рази. Якщо проживає від 3 до 10 тисяч населення, то ставка податку буде 0,48 грн., а в попередній редакції була 0,15 грн. От 10 до 20 тисяч населення ставу була 0,24 грн., тепер – 0,77 грн. От 25 до 50 тисяч ставу була 0,375 грн., зараз підросла до 1,2 грн. У населених пунктах з населенням від 50 до 100 тисяч ставу була 0,45 грн., а стала – 1,44 грн.
- Скільки доведеться платити киянам?
- Для таких міст, як Київ, спочатку передбачили оплату по ставці 1,05 грн. за один метр квадратний. Зараз ставка виросла до 3,36 грн. А ще помножте все це на коефіцієнт 3, який прописаний в цій же статті.
Такі норми кодексу стосуються вже половини населення нашої країни. У адміністрування податку на нерухомість з самого початку закладений елемент корупції. Оскільки місцеві власті наділяються правом розраховувати цей податок на свій розсуд і застосовувати до тих споруд, до яких вважають за потрібне. Таким податком можна постійно маніпулювати. Проголосувала людина не за ту політичну силу - йому нараховуватимуть податок по вищій ставці. Такого не можна чинити. Це ж основа не лише для корупції, але і для громадянського протистояння.
У сучасних умовах будь-яка нація, що не бажає «самознищення» чи рабського становища у світовому співтоваристві, повинна на перше місце висувати завдання інтелектуальної безпеки” Юрій Канигін
Актуально
21247 переглядів
Публiкацiї за темою «Державність»:
