X

Вітаємо на нашому сайті!



У Вас встановлене розширення AdBlock або подібне. Будь ласка, додайте наш сайт до білого списку, - тим самим Ви сприятимете його розвитку, - адже сайт не утримується олігархами.
Аратта - На головну

17 серпня 2018, п`ятниця

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- передтечею кінотворчості італійськіх неореалістів була стрічка, знята українською кіностудією. Цією кінострічкою фахівці вважають фільм Марка Донського “Веселка” (1943 рік) за однойменною повістю Ванди Василевської. Фільм був знятий на київській кіностудії, яка в роки Другої світової війни була евакуйована в Середню Азію. Він розповідає про українське село під час війни. Президент Рузвельт, переглянувши фільм, надіслав режисерові телеграму з подякою, а у 1944 році картина була відзначена Асоціацією кіно і радіо США.

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Мэр Харькова Кернес Геннадий Адольфович биография на сайте daily.
Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Анатомія корупції

Думка українця 3519 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 21.04.2018 | Всі публікації | Версія для друку

 Анатомія корупції
Інфантильне суспільство чекає чудес. Добрих чарівників, п’ятсот ескімо та негайної перемоги правди та чесноти. Але реальність належить тільки тим, хто її одомашнює.

Пам’ятаєте, як довго в Києві не могли знайти кандидата на міністра охорони здоров’я? Не в останню чергу це було пов’язано зі специфікою відомства. У деяких міністерствах корупція розмазана тонким шаром на бутерброді, а в деяких вона концентрована. Українське МОЗ ‒ із останніх. Охочих реформувати таку галузь було небагато.

Одна справа – якщо на корупційній схемі заробляє п’ятсот людей по сто тисяч на місяць. І зовсім інша – якщо в списку двадцять прізвищ, кожен з яких годується на десятки мільйонів. У першому випадку боротися зі схемою простіше. У другому – просто небезпечно.

Бо чим розмитіші інтереси, тим складніше організуватися для їх відстоювання. Розмір докладання зусиль прямо пропорційний вашому бонусу. Якщо обиватель втрачає регулярно, але порівняно небагато ‒ на барикади він не піде. Якщо корупціонер заробляє на вас статки ‒ він захищатиме схему до останнього.

Уся історія людства складається з цього протистояння. З одного боку, є вільний ринок, що діє на кожного, але розсіяно й по дотичній. А протистоїть йому група інтересів, що нечисленна, але мотивована й тому сильна. І кожна група інтересів заробляє саме на тому, що діє проти ринку та колективного інтересу.

У результаті від корупції програють усі, але потроху. А виграють деякі, але багато.

Обиватель любить скаржитися на корупцію. І вимагає її перемогти. Але питання дуже просте ‒ а що особисто він готовий інвестувати в цей процес? Скільки сил він готовий витратити на те, щоб перемогти ті самі групи інтересів, які на ньому паразитують?

Це схоже на історії про деолігархізацію. Українські «містери твістери» доклали чимало зусиль, щоб піднятися соціальними сходами. Вони пройшли через найжорстокіший природний відбір 1990-х. Закопували в лісопосадках, їздили на «розбірки», вчилися тиснути менш зубастих та амбітних. Щоб забрати в них вплив і ресурси, потрібно бути готовим докласти зусиль не менше, ніж доклали вони, щоб цей вплив отримати.

Навіть більше. Все, що є сьогодні в Україні ‒ це спадщина олігополії. Навколо кожного ресурсу виросла своя фінансово-промислова група. Для захисту активу вона створювала ЗМІ, політичні партії, систему ешелонованого лобізму. Вся українська вольниця, якою так пишається країна ‒ це лише підсумок олігархічної системи. Конкурентні вибори, конкурентні медіа, конкуренція порядків денних ‒ усе це результат того, що в країні не було монополії на гроші.

Можна, звісно, сказати, що боротьбою з корупцією та монополіями має займатися держава. Тим більше, що в нормальних умовах вона ‒ оператор громадських інтересів. А в спотворених реаліях ‒ оператор інтересів окремих каст.

Але в тому й річ, що перш ніж покладатися на державу, її потрібно ще приватизувати. А український обиватель навіть ринкову зарплату не готовий платити тим, хто має його захищати від дракона. А потім дивується, що ці зарплати «ланселотам» платять самі дракони.

Звісно, можна послатися на цифри. Сказати, що боротьби з корупцією очікують мільйони. Але в тому й річ, що просте число учасників у політичних процесах мало що значить. Важлива не кількість, а організованість структури.

Неорганізоване не має суб’єктності. Організоване має. Влада завжди належить організованій меншості. Щоб претендувати на владу ‒ потрібно організуватися. Або примкнути до тих, хто вже це зробив.

Інфантильне суспільство чекає чудес. Добрих чарівників, п’ятсот ескімо та негайної перемоги правди та чесноти. Але реальність належить тільки тим, хто її одомашнює.

Тільки й усього.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Loading...
Публiкацiї за темою «Думка українця»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Коли ж ви гризете та їсте один одного, то глядіть, щоб не знищили один одного!”
Біблія

 
Знайди свою ГАРМОНІЮ!
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 
Internet Map Счётчик тиц и PR

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2018.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.