X

Вітаємо на нашому сайті!



У Вас встановлене розширення AdBlock або подібне. Будь ласка, додайте наш сайт до білого списку, - тим самим Ви сприятимете його розвитку, - адже сайт не утримується олігархами.
Аратта - На головну

29 лютого 2020, субота

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- в Україні знаходиться унікальний міст, що пролягає між правим берегом однієї річки. Не вірите? Можете переконатися на власні очі, якщо відвідаєте Кам’янець-Подільську фортецю, що на Хмельниччині. Стара фортеця розташована на скелястому острові, охопленому петлею каньйону річки Смотрич. Таким чином, міст, що веде до фортеці, пролягає між двома точками правого берегу однієї річки. Крім того, ми не знайшли більше прикладів у світі, коли б міст тримався без усіляких підпор, а спирався б тільки на скелі. За однією з гіпотез, цей міст було зведено римлянами ще у II столітті під час походу Траянового війська на Дакію. Нині Кам’янецька фортифікація включена до переліку ЮНЕСКО

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Партійний ландшафт України: як викосити на ньому “бур’ян” і “гречку”?

Політика 8404 перегляди Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 2.05.2019 | Всі публікації | Версія для друку

Партійний ландшафт України: як викосити на ньому “бур’ян” і “гречку”?
Політсили в Україні вже у передчутті парламентських виборів. Про необхідність реформування партійної системи України говорять не один рік. Та що варто було би змінити першочергово? DW опитала експертів-політологів.

В Україні ще не вщухли палкі дискусії щодо результатів президентських виборів, як у повітрі, схоже, вже "запахло" виборами парламентськими. Хоча чергові вибори до Верховної Ради заплановані на осінь, депутат від "Народного фронту" Микола Княжицький в ефірі українського телебачення нагадав, що обраний президент Володимир Зеленський не має більшості у парламенті. У свою чергу в команді Зеленського вже заявили, що в межах Конституції не виключають розпуску парламенту після інавгурації кандидата. "ЦВК затягує офіційне оголошення результатів, щоб Верховна Рада могла затягувати дату призначення інавгурації. Щоб інавгурація була після 27 травня. Чому? Щоб у президента Зеленського не було навіть можливості думати про розпуск Верховної Ради", - заявив Зеленський у відеозверненні.

Опитані DW експерти упевнені, що для уникнення владного вакууму і відомого українцям з минулого протистояння на лінії президент-парламент дострокових парламентських виборів, швидше за все, не уникнути. Та чи варто очікувати якісного оновлення партійного і парламентського ландшафту?

Гречка замість ідеології

Від часу зламу монополії Комуністичної партії, отримання незалежності та розвитку багатопартійності соціологи фіксують переважно негативне суспільне ставлення в Україні до політичних партій. Індикаторами цього, як свідчить ціла низка досліджень, слугують низький рівень довіри, невисокий показник членства в партіях, неготовність до матеріальної підтримки політичних сил. З іншого боку, і самі партії, яких в Україні, згідно з офіційними даними міністерства юстиції, зареєстровано понад 350 (хоч і не всі з них активні), упродовж багатьох років взаємодіяли з електоратом з позицій патерналізму, приміром, за горезвісною формулою "гречка в обмін на голос". При цьому, ідеологічна складова часто-густо відігравала другорядну роль, а "партії-одноденки", створені під вибори, сходили з політичного ландшафту, виконавши свою скромну роль.

Результати комплексного дослідження київського Центру Разумкова від 2017 року справляють досить гнітюче враження: протягом 2001-2016 років частка громадян, які повністю довіряли політичним партіям, не перевищувала 4 відсотків. Водночас рівень недовіри до партій серед українців (повної і часткової) усі роки перевищував 60 відсотків. Заради справедливості варто зазначити, що довіра до політичних партій є не конче високою і в багатьох інших країнах Європи. Зокрема, й у Польщі та навіть у Німеччині, де згідно з останнім січневим опитуванням інституту соціальних досліджень Forsa, лише 18 відсотків громадян довіряють політичним партіям.

Стагнація партій

І хоча політологи і на Заході вже багато років відстежують тренд "вивільнення громадян від партійної ідентичності", тобто мінливості електоральної поведінки, в Україні стала партійна ідентичність громадян - явище взагалі рідкісне. Натомість можна говорити про затяжну і системну стагнацію всього партійного поля, зазначив у коментарі DW провідний експерт політико-правових програм київського Центру Разумкова Віктор Замятін. "Нестійкий характер політичних партій, залежність не від волі виборців, а від політичної кон’юнктури і фінансово-промислових груп - це основні характеристики партійної системи України", - констатує експерт.

Деякі оглядачі задля спрощення поділяють українські партії на дві групи: об’єднання для обстоювання політичних інтересів бізнес-груп та "фан-клуби" із задоволення політичних амбіцій партійних лідерів. Хоча, як зазначила в коментарі DW експертка німецького Фонду Бертельсманна Міріам Космель (Miriam Kosmehl), "насправді, одне не виключає іншого. На відміну від західних країн, в Україні не стільки політичні ідеї диктують діяльність партій, скільки також і певні фінансові інтереси".

Шанс переламати "систему"

Прорости на такому "полі з бур’янами" якісно новим силам буде вкрай непросто, адже вся так звана "система" в Україні всі роки демонструє високу гнучкість та адаптивність до змін. Тож опитані DW експерти пропонують "рубати з плеча". Першочерговими завданнями аналітики бачать фіксацію у Виборчому кодексі пропорційної системи з відкритими списками, аби люди знали, за кого голосують, а також удосконалення механізму державного фінансування політичних сил з високою прозорістю і підзвітністю. "Однією з передвиборчих обіцянок Петра Порошенка ще 2014 року була зміна виборчого права, відкритість партійних списків, адже в минулому місця в списках просто продавалися", - нагадує Космель.

З цією рекомендацією погоджується і керівник представництва німецького Фонду Фрідріха Еберта в Україні Марсель Ретіґ (Marcel Röthіg), але він пропонує піти ще на крок далі. "Окрім державного фінансування партій, варто подумати і над значним збільшенням зарплати депутатів. Хоча це і дуже непопулярна в Україні тема, але депутат повинен мати високу зарплату. Та крім неї - нічого іншого. Це недешево, але насправді дозволяє зменшити залежність від олігархів", - наголошує Ретіґ.

Водночас Замятін вважає, що задля якісних змін на партійному ландшафті змінитися має не лише Виборчий кодекс, закони і нормативи, а вся філософія взаємодії партій і виборців. "Ідеться про політичну відповідальність партій і тих людей, яких вони делегують до уряду, за ту політику, яку потім уряд проводитиме. А яку сама модель виборчого закону буде запропоновано - це вже не так важливо", - переконаний експерт Центру Разумкова.

Партійна система України, зазначають опитані DW експерти, і досі перебуває у процесі формації, і, вочевидь, змін вона зазнає і після парламентських виборів-2019. Питання лише в тому, якими саме будуть ці зміни.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Публiкацiї за темою «Політика»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Шануй, Україно, святині свої! Бо вони ж – всесвітньої, загальнолюдської ваги; земна цивілізація виросла з них.”
Юрій Шилов

 
Відпочинок на схилах Дніпра
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 
Счётчик тиц и PR

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2020.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.