X

Вітаємо на нашому сайті!



У Вас встановлене розширення AdBlock або подібне. Будь ласка, додайте наш сайт до білого списку, - тим самим Ви сприятимете його розвитку, - адже сайт не утримується олігархами.
Аратта - На головну

18 січня 2020, субота

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- серед найдавніших та найважливіших символів Великоднього яйця (писанки) є символ Сонця. Найпростішим зображенням Сонця є коло з промінням або без нього. На Великодніх яйцях, незалежно від релігії, що існують на Україні, також зображено восьмиконечну зірку, що в минулому була символом Сонця. Свастика (сварга, свастя), або як її називали “нерівний хрест” або “гусячі шийки”, в язичницькі часи була символом Сонця. В ті часи, вважалося, що яйце було талісманом, що мав значну силу, оскільки воно захищало власника від хвороб, невдач або злого ока. Символічна сила Великоднього яйця пояснювалася не лише тим, що воно захищало власника від злого, але й тим, що воно захищало людей та зберігало людський рід.

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Арсенал ЗСУ: чого потребує і яке озброєння отримає армія у 2020 році

Військова справа 5240 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 30.12.2019 | Всі публікації | Версія для друку

Арсенал ЗСУ: чого потребує і яке озброєння отримає армія у 2020 році
Яку зброю українська армія отримає в 2020 році? Снаряди, ракети, бронемашини, авіація, флот – чим забезпечать ЗСУ? А що так і залишиться експонатом військової виставки?​ Про це – у матеріалі журналістів спеціального проєкту Радіо Свобода «Донбас Реалії».

Стрільби, огляди, випробування. Роками високі чини оглядають нову зброю чи стежать за її тестуванням, демонструючи свою стурбованість тим, що потрібно армії. А українській армії через війну та десятиліття занепаду необхідно усе. На суші – боєприпаси, артилерія і бронетехніка. На морі – кораблі і ракети. Для захисту повітря – системи ППО і, звісно, авіація.

Комплекс «Вільха»

Комплекс «Вільха» – українська модернізація радянського «Смерча» – один із найуспішніших прикладів. Система залпового вогню із коригованими боєприпасами вже взята на озброєння. Фактично із дальністю стрільби у 130 кілометрів вона повинна замінити комплекси «Точка-У». Кілька сотень ракет – вже на складах, але необхідно більше.

«Бойовий комплект – це три пуски з однієї установки: 12 ракет на три. Але це боєкомплект ніби недоторканний запас. А треба ж ще мати якийсь запас для того, щоб воювати. На кожну установку треба мати хоча б, на мою думку, п’ять боєкомплектів», – вважає експерт з питань артилерійського озброєння Петро П’ятаков.

САУ «Богдана»

Іще один показник того, як іде переозброєння – САУ «Богдана». Її вперше показали рік тому, а тестову стрільбу почали в кінці 2019 року. Снаряди для випробувань використовують турецькі, сертифікованих зарядів калібру 155 міліметрів в українських виробників поки немає. Усі випробування обіцяють закінчити наступного року.

«Десь півроку – це такий термін, який мінімально потрібний для того, щоб упевнитись у безпечності використання. Сучасні гармати проектують на лайфтайм, тобто на кількість пострілів десь до п’яти тисяч. Щоб перевірити чи вона витримає п’ять тисяч – треба мати п’ять тисяч тих пострілів. Крім того, є ще різні специфічні випробування», – зазначає Петро П’ятаков.

БТР-4Е

Як довго можуть тягнутися випробування і передача до війська техніки показує інша історія. Ще 2016-го в Міністерстві оборони України вирішили придбати БТР-4Е, але на момент закінчення контракту влітку 2019-го не отримали жодної машини. Військові відмовлялися приймати корпуси від Харківського конструкторського бюро імені Морозова.

«Привезли сміття. Просто сміття, яке не відповідає... Плюс зробили тут аналіз на шкідливі домішки – сірка і фосфор у 30-40 разів перевищують норму», – обурювався начальник 85-го військового представництва Олег Плющаков.

Так військові відгукувалися про фінську броню, з якої були зроблені машини і вимагали використати українську – марки «71». Врешті, завод ледве не збанкрутував через штрафи, а армія ризикувала залишитися без техніки на понад півтора мільярда гривень. Лише в кінці цього року проблему все ж вирішили.

«Директивним шляхом це питання вирішене і перша партія з 12 машин БТР-4 на кінець цього року вже отримала свою реалізацію і потрапила до лав 92 бригади. Це лише частинка з цих 45 машин, які були передбачені на виконання даного контракту. Контракт мав бути виконаний в серпні поточного року. 45 машин – це невелика чисельність. Чому? Тому що потреба Збройних сил в бронетехніці достатньо висока», – пояснює головний редактор журналу Ukrainian defense review Антон Міхненко.

Наприкінці 2019 року з’явилася загроза того, що понад чотири мільярди гривень, близько половини ресурсів, на закупівлю озброєння і дослідно-конструкторські роботи в цьому році не використають.

«Ключова проблема в цьому, що ті проекти, які були започатковані раніше, відтермінуються. І армія отримає ті чи інші зразки вже наступного року. І науково-дослідні роботи, які проводилися в рамках виконання тих чи інших проєктів також затримуються, уповільнюються», – додає Антон Міхненко.

Така ситуація зберігалася на кінець осені, але підбиваючи підсумки року в Міноборони прозвітували, що усе гаразд.

«Весь ДОЗ був повністю закритий взятими зобов’язаннями, підписаними контрактами і переданими оплатами до казначейства», – зазначив міністр оборони України Андрій Загороднюк.

Ракетний катер для ВМС

Одним із найважливіших пріоритетів в Міноборони називають флот. В той же час Україна роками не може отримати ракетний катер. Його обіцяли спустити на воду у 2019 році, але рік закінчився, а катера немає ні в металі, ні на папері. Військово-морські сили не можуть домовитися із підрядником – «Кузнею на Рибальському».

«ВМС хоче більш просту, більш ефективну і менш дорогу платформу, але в більшій кількості. У той час як «Кузня» пропонує 600-тонний катер, який, фактично, входить в нішу малих ракетних кораблів. При цьому не має зенітно-ракетного комплексу, при цьому частина озброєння є взагалі радянською. Ну а вартість його є європейською, скажімо так. Якість, зрозуміло, буде українською, як ми бачили і по МБАКах, і по «Кентаврах», – зазначає голова правління «Українського мілітарного центру» Тарас Чмут.

Протикорабельна ракета «Нептун»​

Протикорабельна ракета «Нептун» – усе ще в розробці. Ракета вже літає як заплановано, змінює курс, але до бойового чергування ще, як мінімум, кілька років.

«Різні спеціалісти по-різному оцінюють проблеми з головкою самонаведення, а це одна з найважливіших складових самого комплексу. Також великі питання викликають габарити і ракет, і пускових – це може обмежити їхнє застосування на надводних платформах, тому що просто фізично вони там не помістяться в достатній кількості на ті плавзасоби, які в нас є», – пояснює Тарас Чмут.

Протикорабельна ракета «Гарпун»

Тому Міноборони України у цьому питанні розраховує на допомогу США. Планує витратити частину з виділених трьохсот мільйонів доларів на протикорабельні ракети «Гарпун» разом із береговими ракетними комплексами.

«Протикорабельна тема працює батареями і дивізіонами. Батарея – це дві-три пускові установки по, наприклад, чотири ракети. Якщо ми говоримо про отримання хоча б якогось потенціалу, то нам необхідно мінімум дві батареї: одна в районі Азовського моря, інша – в районі Чорного моря. В подальшому – нарощування батареї на Чорному морі», – каже Тарас Чмут.

Javelin і Patriot

Україна почала купувати зброю у США. До прикладу, контракт на придбання систем Javelin вже укладений. Вартість десятка пускових установок з ракетами – 39 мільйонів доларів. Крім того з’явилася інформація, що Київ думає про закупівлю авіації – гвинтокрилів і літаків, а також систем ППО Patriot.

«Javelin – протитанкова система. Вона потрібна, як я і говорив. А от Patriot – це зенітні ракети. І я справді не бачу в них необхідності, оскільки росіяни не використовували свої військово-повітряні сили в Україні. А якщо вже вони не робили цього протягом п’яти років, то і не збираються раптово починати. Якби в Україні існувала реальна загроза або ґрунт для побоювань, я б порекомендував отримати Patriot, але поки цього немає, я просто не бачу у цьому сенсу», – зазначає військовий аналітик Стівен Бланк.

Гвинтокрили Apache​ і винищувачі F-16

Окрім зенітно-ракетних комплексів в Україні, можливо, думають про придбання ударних гвинтокрилів Apache і винищувачів F-16. Проблема із парком літаків дійсно є. Найновіші – однолітки незалежності і «сипляться».

«Увесь парк реактивних бойових літаків повітряних сил України потрібно замінити єдиним типом бойового літака – це має бути багатофункціональний винищувач. І, в принципі, F-16, це, мабуть, із реального – це найбільш оптимальний варіант. Літаки не купуються на вагу. Одна штука, дві. Літаки купуються так, щоби забезпечити якийсь підрозділ. Мінімальний підрозділ, який може самостійно якось експлуатувати техніку або застосовувати її в бойових діях – це ескадрилья», – каже представник «Українського мілітарного порталу» Юрій Збанацький.

Питання в ціні. До прикладу Словаччина придбала чотирнадцять винищувачів F-16. Літаки, озброєння, запчастини, навчання пілотів і підтримка коштуватимуть майже два мільярди доларів, але перші літаки надійдуть за 3 роки. Схожий цінник і у гвинтокрилів Apache​. В українських Мі-24 проблема із лопатями.

«Парк Мі-24 стоїть. Літають лише визначені екіпажі. Так, підльотують іноді задля збереження своїх навичок. Решту перенавчили на Мі-8, щоб вони могли не втрачати свої навички. Вже десь приблизно два роки не ведеться підготовка курсантів у Харківському університеті повітряних сил на вертрльотах Мі-24», – розповідає Юрій Збанацький.

Міністр оборони України стримано коментує можливість закупівлі вартісної техніки за кордоном.

«Купівля Patriot – це питання років. Це питання переговорів тільки роками. Але ми вивчаємо різні варіанти. Дійсно, ПВО це для нас болюча тема. У нас застаріла ПВО і нам треба робити нову. Ми вивчаємо як національних розробників, так і закордонних. Так само з тактичною авіацією. Подивимося – скажемо. Але просто те, що зараз є – це чисто хтось десь говорить і видає в пресу, щоб сенсацію зробити якусь», – каже Андрій Загороднюк.

Міністр наполягає: пріоритет – це закупівля озброєння в українських виробників. Уже в 2020 році у Міноборони обіцяють частково відкрити фактично повністю засекречене держоборонзамовлення, деталі якого стають відомими лише внаслідок скандалів.


Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Публiкацiї за темою «Військова справа»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Ніколи не виживе той народ, котрий сприймає свою історію очима сусідів”
Фрідріх Ніцше

 
Подорожуйте Україною комфортно і без обмежень!
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 
Счётчик тиц и PR

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2020.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.