Актуально
21976 переглядів
 |
Розпещеність може додати безліч неприємних моментів дитині, яка виростає. У дорослому житті ніхто не буде постійно нею захоплюватися, вирішувати всі її запити «за помахом чарівної палички». Звідси — крах надій і глибоке розчарування в людях, що її оточують.
Синдром розбещеної дитини – так це називається мовою науки – характеризується певними моделями поведінки.
1. Дитина може бути ввічлива з іншими, але ви від неї «дякую» не дочекаєтеся
Дитина може демонструвати гарне виховання при сторонніх, але в колі сім’ї навіть не дякувати рідним. Це доказ розбещеності, адже малеча забуває говорити «спасибі» не навмисно, а тому, що приймає все, що роблять для нього близькі, як належне.
На думку психологів, така поведінка в майбутньому привести до проблем в міжособистісних відносинах, бо батьки не навчили дитину бути вдячною тим, хто для неї найближче.
2. Не може впоратися з простими домашніми справами
Одне із завдань відповідальних батьків – допомогти дитині стати самостійною. Ідеально, якщо у 3 роки діти вже можуть прибирати за собою іграшки, в 7 – управлятися з пилососом, в 13 здатні самі почистити і відварити картоплю на всю сім’ю.
Але якщо всі спроби залучити дитину до домашніх справ здаються марними – дитина каже, що не хоче, не вміє чи у нього не виходить і ви з цим миритеся, – це ознака розбещеності.
Згідно зі статистикою, сучасні діти у віці 3-12 років допомагають по господарству близько 3 годин на тиждень (а за комп’ютером, до речі, проводять не менше 14). До того ж, це необхідні вміння та важливі життєві навички, яких варто навчити кожну дитину.
3. Дитина не ладить із однолітками, вважає, що вони поводяться неправильно
У спілкуванні з іншими дітьми розбещена дитина абсолютно не готова зіткнутися з тим, що потрібно не тільки брати, а й віддавати. Невміння враховувати потреби інших, нечутливість до них, робить її небажаною серед однолітків. Їй стає некомфортно, вона вважає, що всі діти поводяться «неправильно».
Розпещені діти егоцентричні, адже вони можуть мати все, що забажають, на першу вимогу. Іграшки, солодощі, вашу увагу — не дивно, що вони відмовляються ділитися з однолітками і дорослими.
4. Влаштовує істерики, коли не отримує бажаного
Малюки часто не вміють висловлювати свої почуття, не справляються з емоціями, втомлюються, плачуть, падають на підлогу і стукотять ногами, але це – нормально. Часом це єдиний спосіб висловити свої почуття. Тоді їм потрібно допомогти і поспівчувати.
Якщо ж дитина вже вийшла з дошкільного віку, але все ще продовжує вести себе як мале дитя, при цьому вибираючи час і місце для демонстрації своїх сліз, то вони явно маніпулюють.
5. Не любить діяльність, в якій є елемент змагання
Важливий урок, який потрібно донести до дитини в дитинстві, полягає в тому, що всі ми час від часу можемо програвати, в цьому немає ніякої трагедії і програш слід сприймати гідно.
З розбещеним сином все життя грають у піддавки, його не вчать отримувати задоволення від самого змагання. Тому, зіштовхнувшись з тим, що в дорослому життя він не завжди виграватиме, він уникатиме будь-якої змагальної діяльності, особливо в команді.
6. Спілкується з батьками як з однолітками, і мова не йде про те, що ви їй друзі, - це просто маніпуляція
Давайте визнаємо: якщо дитина розпещена, це не її провина, а батьків. Це вони не зуміли вибудувати кордони, задати чіткі правила, не дали потрібних орієнтирів. Як наслідок, батьки не є для дитини авторитетними фігурами. Та вважає, що його положення в сімейній ієрархії таке ж, як у дорослих (якщо не вище), а значить, можна поводитися з ними зневажливо і фамільярно.
Груба, нав’язлива, панібратська, маніпулятивна поведінка характерна для розпещених дітей. Для досягнення своєї мети дитина використовує всі доступні засоби: істерики, сльози, різний підхід до батьків. Якщо мама не купить морозива, вона піде до бабусі. «Бабусю, я люблю тебе більше за всіх на світі», — говоритиме вона до тих пір, поки бабуся… щось не заборонить.
Звичка отримувати бажане призводить до того, що дитина починає ставитися до батьків занадто споживацьки. Навіщо бути ввічливим із тими, хто виконує всі твої вимоги? Неповага до мами часто переходить у загальне хамство.
7. Має низьку самооцінку, невпевнена у собі
На думку психолога Емі Маккріді, автора книги «Як перевиховати маленьких диктаторів», батьки часто позбавляють дитину віри в себе, можливості вчитися на помилках і долати незгоди. Раз по раз стикаючись з реальним світом, розбещені діти губляться, не розуміють, як це виправити, і починають сумніватися в своїх здібностях.
8. Претендує на весь ваш вільний час
Розбещена дитина сильно залежить від своїх близьких, бо вона – центр їхнього Всесвіту. Так, важливо приділяти увагу синові чи доньці, але діти повинні розуміти, що у батьків є свої потреби. Коли все життя сім’ї крутиться навколо бажань дитини, це вірна ознака того, що дитина розбещена.
9. Дитина не визнає авторитетів, вступає в суперечки з дорослими, змушує батьків червоніти.
Розпещений малюк вважає себе центром галактики. Аби привернути увагу, він може перебивати дорослих, голосно кричати, влаштовувати істерики при великому скупченні народу. Невміння поводитися у громадських місцях часом стає справжньою проблемою, яку, через вседозволеність, виправити складно.
Нормально, коли батьки відстоюють інтереси своєї дитини, але якщо за закритими дверима вони не розбираються у проблемах, а продовжують критикувати вчителів та інших дорослих, то у дитини виникає відчуття власної безкарності.
Їй починає здаватися, що лише вона завжди права, а всі інші – «дурні». До того ж, для розпещеної дитини навіть тато не авторитет.
10. Дитина не знає ціну грошам
Батьки повинні дати дитині розуміння того, що гроші заробляються, а не «беруться з тумбочки». Якщо ж мама чи тато постійно купують дитині все, чого вона хоче, то вони ризикують виростити розбещену дитину, яка не вважає сімейний бюджет важливішим за власне «хочу».
Дослідження показують, що розпещені діту дорослому віці мають менше шансів на фінансову самостійність і набагато більше схильні до ризику банкрутства. Вони можуть брати кредити на щохвилинні капризи, не замислюючись про те, як будуть потім розраховуватися.
11. Не вміє керувати своїми емоціями
Всі ми деколи не справляємося з емоціями, але у розбещених дітей немає навіть шансу навчитися контролювати себе. Будь-яке горе для них справжня драма, а сміх стає настільки ж нестримним, як і сльози. Вони не звикли стримуватися, аналізувати, говорити про те, що з ними відбувається і що вони відчувають.
12. Не відповідає за свої вчинки
Хоч би що малюк зробив, улюблена мама, добрий тато і бабуся з дідусем, які його обожнюють, одразу ж «ліквідують» будь-які наслідки. Вдарив сусідську дівчинку? Так вона сама винна. У таких тепличних умовах діти виростають, але не дорослішають.
13. Перебірлива у їжі
Немає нічого страшного в тому, щоб готувати спеціальні страви для дитини з особливими дієтичними потребами. Але якщо здоровий малюк наполягає на індивідуальному меню щовечора, це може бути ознакою розбещеності.
14. Завжди всім незадоволена
Малюк бурчить із будь-якого приводу: йому не подобаються іграшки, одяг, приготований суп. Йому швидко набридають нові машинки і похід до парку. Він одразу ж вимагає купити річ, яку побачив в іншої дитини: «Я хочу такий само самокат!»
ПРИЧИНИ ДИТЯЧОЇ РОЗПЕЩЕНОСТІ
Немовлята не народжуються розпещеними: голосним плачем вони сигналізують мамі про головні потреби: увагу, їжу, зміну підгузка. Але якщо надмірно опікати дитину, постійно розважати її, аби та не ревіла, то вона скоро стає центром усієї родини.
Дуже часто примхливе чадо росте у батьків, які не можуть дійти згоди щодо основних методів виховання. Малюк починає маніпулювати, командувати і керувати дорослими, спостерігаючи такі розбіжності. Коли забороняє тато, він іде до коханої і доброї мами. А якщо і вона не дозволить, то завжди можна звернутися до бабусі.
Мінливість у заборонах також неприпустима. Наприклад, ще вчора дітям дозволялося ходити по калюжах. Однак сьогодні у відповідь вони чують гучне: «Не можна!» І тут починається…
Дуже зайняті мами і тата намагаються за допомогою подарунків і різних дрібничок компенсувати брак часу на спілкування з малюком. Але разом із дитиною зростають і її вимоги. І тоді батьки розуміють — розпестили!
Публiкацiї за темою «Психологія та стосунки»:
