X

Вітаємо на нашому сайті!



У Вас встановлене розширення AdBlock або подібне. Будь ласка, додайте наш сайт до білого списку, - тим самим Ви сприятимете його розвитку, - адже сайт не утримується олігархами.
Аратта - На головну

6 квітня 2020, понеділок

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- першою Українською конституцією вважається документ «Пакти і Конституція прав і вольностей запорозького війська», складений гетьманом Пилипом Орликом у 1710 році. Історики мають різні думки щодо того, чи був цей документ Конституцією у сучасному розумінні цього слова або прогресивним твором, який випередив свій час, адже перші Конституції в Європі і США з’явилися лише за сімдесят років потому. Реальної сили Конституція Пилипа Орлика так і не набула, оскільки складалася вона на чужині та її укладачі не мали змоги повернутися в країну. Але в історії вона залишилася як оригінальна правова пам’ятка, яка вперше в Європі обгрунтовує можливість існування парламентської демократичної республіки.

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Міністр оборони про розведення військ, викриті схеми, стандарти НАТО і паперову армію

Військова справа 3852 перегляди Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 10.02.2020 | Всі публікації | Версія для друку

Міністр оборони про розведення військ, викриті схеми, стандарти НАТО і паперову армію
Прикметник «новий» з різними іменниками чи не найбільш вживане слово в інтерв’ю міністра оборони України. Андрій Загороднюк розповідає про нові підходи, нових командирів, нову техніку і новітнє озброєння.

Про нові точки розведення сил на Донбасі теж, хоча при цьому зауважує, що воно має сенс лише з гуманітарної точки зору. Для поліпшення ж безпекової ситуації іноземні військові формування мають залишити Україну, а незаконні військові формування роззброїтися та розформуватися.

Інна Кузнецова: Всередині минулого тижня в контексті розмов про ротацію деяких міністрів в ЗМІ з посиланням на джерела в ОП з’явилася інформація, що, мовляв, президент якось придивляється до своєї формальної квоти в уряді. Було згадано прізвище міністра закордонних справ. І далі була така фраза: «щодо Загороднюка, то він ніяк себе не проявив на посаді». Пане міністре, чи є підстави про це говорити? Чи це, можливо, якась інформаційна війна, але на окремо взятих печерських пагорбах?

– По-перше, я не буду коментувати анонімні повідомлення якихось людей. Я не знаю, ні хто сказав, ні чому і так далі. По-друге, ми виконуємо ту програму уряду, ті програми дій, які ми заклали в Міноборони. Багато чого вдається. Дещо не вдається. Але це звичайний процес. Але тим не менше робота йде дуже активна і є результати. Ті завдання, які нам поставив президент, виконуємо.

– Як давно ви зустрічалися з президентом? І чи висловлював він вам якісь претензії.

– Ні, не висловлював. Ми стандартно зустрічаємося щонайменше раз на тиждень. Як правило, це буває більш частіше, виходячи з тих питань, які є. Розмовляємо і по телефону.

– Зараз багато розмов про розведення військ. У тристоронній контактній групі обговорюються додаткові ділянки розведення сил і засобів на Донбасі. Разом з тим там, де відбулося розведення, повідомлялося про поранення 8 осіб. Як ви плануєте цей процес далі? І наскільки це потрібно?

– По-перше, у трьох точках розведення відбулося. Ми не бачимо, що ситуація погіршилася чи покращилася в плані бойових дій саме завдяки чи як результат розведення. Розведення має сенс (і це те, про що ми говорили у «Норманді») з гуманітарної точки зору. Дійсно переходи, пункти пропуску покращують економічну ситуацію, сприяють пожвавленню економіки, взагалі пожвавленню життя у тих депресивних регіонах. І це ми підтримуємо. Це дійсно має сенс.

Однозначно Станиця Луганська – позитив. Тому що там йде комунікація, відбудований міст, місцеві жителі можуть жити якось там, щось купувати.

До речі, з точки зору комунікаційної це грає на нашу сторону, тому що там є дійсно красива дорога, нормальний міст, тобто людські умови для пересування, чого раніше не було. Це грає на імідж України дуже серйозно. Така сама ситуація в Золотому. Ми побудували КПВВ для автомобільного переміщення. Він абсолютно готовий, нормально все. А з тієї сторони нічого немає.

Ми виступали проти розведення по всій лінії. Ми не як окремі особи. Фактично це була позиція держави. Президент цю позицію поставив саме на «нормандській зустрічі», що питання розведення по всій лінії розмежування ми порушувати не будемо. На це є ряд причин.

Ми дуже серйозно досліджували це питання і в Міноборони, в Генштабі, в інших силових відомствах, на засіданнях РНБО. Головним було те, що це, по-перше, суперечить Мінським угодам. Мінські угоди кажуть, що іноземні військові формування мають залишити Україну, а незаконні військові формування мають роззброїтися та розформуватися.

По-друге, розведення ніяким чином кардинально не змінює безпекову ситуацію. Тому що, якщо є політична воля у тієї сторони до ескалації конфлікту, 2 кілометри особливої різниці не зроблять. Це не є проблема для снайперів, для ДРГ.

– Але нові точки для розведення все одно готуються?

– Готується тільки три. І вони готуються тільки ті, які дійсно будуть мати гуманітарну складову. Так само, як і ці.

– Коли це буде?

– Ми не знаємо. Це залежить від мінських домовленостей. Коли вони домовляться, тоді і буде. Тут ситуація не залежить від однієї сторони. Зараз йдуть перемовини.

– Тобто ми говоримо про: залізничний міст в районі Станиці Луганської, Новоселівку другу (в районі Авдіївки) і КПВВ «Гнутове», так?

– Так. Але не факт, що буде домовленість така. Звичайно, що та сторона може пропонувати якісь ділянки, які нам не підходять. Але у такому випадку ми на них не підемо.

– Ви цього тижня їдете до Брюсселю, де відбуватиметься зустріч міністрів оборони країн НАТО. Там буде сніданок, який влаштовує міністр оборони Канади, на який вас було спеціально запрошено. Якщо не таємниця, то які питання обговорюватимуться?

– Буде зустріч на сніданку на честь України. Минулі роки такі сніданки вже були. Це не нова практика. Один із наших союзників організовує цю подію. Ми очікуємо на появу там керівництва НАТО. Також у нас буде засідання в рамках так званого «квінту», тобто п’яти основних країн, які нас підтримують. І я так само беру участь у засіданні НАТО-Афганістан, Україна – член цієї робочої групи. Між цим буде маса зустрічей з різними міністрами.

Головне питання – це те, що ми вкотре підтверджуємо наше стратегічне намагання до вступу в НАТО. Ми говоримо про наші основні пріоритети національної стратегії, щодо безпекової ситуації взагалі в нашому регіоні, щодо війни на сході і пріоритетні напрямки та результати нашого реформування. Це не звітна доповідь. У нас немає такого формату – звітувати. Ми постійно комунікуємо з НАТО на робочому рівні.

– А що було вже зроблено?

– Головним питанням є те, що ми подали заявку щодо програми партнерства розширених можливостей. Звичайно, що це залежатиме від консенсусу країн НАТО. Ми говоритимемо більше про оборонні питання, але там не тільки вони. І це для нас дуже важливий момент.

У нас є програма з самим НАТО, але і дуже багато двосторонніх програм. Із Польщею у нас одні програми, з Британією, з Канадою і так далі. І от по них по всіх ми будемо йти, щоб вони бачили, що наша співпраця тільки посилюється. Це так і є. Наприклад, у нас є ЛітПолУкрбриг. Бригада вже дуже підготовлена, з цікавим досвідом. Вона не була застосована в АТО, але повністю функціонує за стандартами НАТО.

Зі США у нас надзвичайно розширене співробітництво. Це і в рамках їхньої допомоги, і в рамках обміну досвідом, підготовки наших військовослужбовців на полігонах.

– Яким чином ви співпрацюєте по безпеці у Чорноморському регіоні?

– Для нас надзвичайно важливим є питання безпеки Чорноморського регіону. Це питання порушуватиметься. Воно нас дуже турбує. Тому що Росія веде достатньо агресивну політику взагалі по цілому світу на морі, але в Чорноморському регіоні вони постійно розширюють присутність. І це має дуже негативний вплив на економічну складову і, звичайно, на безпекову для нас.

Так само є однозначний процес мілітаризації Криму. Тобто в декілька разів зросла присутність російських збройних сил в Криму, відроджуються старі бази, які були там, насичуються технікою, також присутність у Чорному морі російського флоту. Ми проводимо зараз велику кількість перемовин про купівлю кораблів та катерів для того, щоб наситити наш флот, суднову складову ВМС, про інше обладнання щодо підключення щодо обміну розвідданими, даними інституційної обізнаності в регіоні, у тому числі привертаємо увагу для того, щоб ми могли підвищити кількість кораблів НАТО у Чорному морі, і взагалі активність наших партнерів в цьому питанні. Це постійна інформаційна робота, яку ми ведемо. І, звичайно, звертатимемо їхню увагу на цій зустрічі, кожної країни окремо і всіх разом.

Коли ми кажемо про двостороннє співробітництво або багатостороннє, то ми спілкувалися з британцями восени, у жовтні, приїжджав до нас міністр оборони, ми домовилися співпрацювати з цього питання. Вони зараз зібрали велику робочу групу з 14 країн, які спланували допомогу Україні саме в посиленні спроможності ВМС. Це стосуватиметься і підготовки, і організації, і насичення кадрами. Тобто залучення нових кадрів, їх підготовка і питання доктрини, організації процесів. Це для нас дуже важливо, тому що ми ВМС фактично відбудовуємо спочатку.

– Кораблі – це дуже дороговартісна річ. Але що можна зробити для так званої асиметричної відповіді?

– Це розвиток швидкісних катерів, розвиток спроможностей... У нас є дуже цікаві ракетні системи. Ми минулого року восени випробували ракету «Нептун», яка розроблена на КБ «Луч» в Києві. Дуже цікава технологія, яка дійсно має величезні перспективи для нас, для безпеки. Розвиток ракетних, артилерійських технологій для нас – це великий пріоритет.

– Наскільки ви просунулися в цьому?

– Вона була тільки випробувана. І ми вже в цьому році плануємо закупівлю їх.



– Не так давно в Україні перебував держсекретар США Майк Помпео. Ви мали з ним зустріч. Які питання обговорювали?

– Ми майже годину з ним спілкувалися. В основному це стосувалося їхньої позиції щодо України. Тому що була дуже величезна кількість чуток, які розповсюджувалися в пресі і в них, і у нас щодо зміни ставлення, затримки допомоги.

Звичайно, Україна була всюди на перших шпальтах у зв’язку з внутрішніми процесами, які йшли в самих США. Ми витримали нейтралітет. І це правильно. Тому що це їхня політика. Ставлення до України, щодо нашої безпеки не змінилося взагалі. Воно як і було позитивним, так і залишається. І це головний меседж, який ми отримали від візиту. Він повністю співпадає з тими повідомленнями, які ми отримували від військових, від конгресменів, з якими ми зустрічалися до цього. Тобто позиція абсолютно одна і та ж.

Але приїзд держсекретаря, з міжнародної точки зору (це друга людина в країні), був для нас надзвичайно важливим. Так само ми говорили про розширення співпраці, розширення всіх програм, які є, підтримку нас щодо НАТО, всі намагання, які в нас зараз є. Ми зробили дуже важливий апдейт з точки зору тієї безпекової ситуації, яка зараз є, у тому числі і Чорноморський регіон, ситуація на Донбасі.

– Наскільки це у них викликає занепокоєння?

– У них викликає таке ж занепокоєння, як і у нас, що агресія Російської Федерації продовжується, гинуть люди, не зважаючи на всі перемовини і досягнення домовленостей про припинення вогню. Ці домовленості постійно порушуються, і Росія як була агресором, так вона ним і залишається.

– Чи говорили про те, що, зважаючи на ситуацію на Близькому Сході, США мають більше коштів туди виділяти, на Україну менше звертатимуть уваги?

– Ні. Розповсюджується інформація, що стомилися від українського питання чи що стомилися від війни. Звичайно, що стомилися, тому що 5 років. І ми ще на тій позиції, на якій є наразі. Але всі розуміють, що якщо перестати звертати увагу на питання, воно від цього не розв’яжеться взагалі ніяк. І тому увага залишається.

У мене після цього була зустріч із командувачем європейського командування Збройних сил США. А ще до Помпео ми зустрічалися з різними представниками і уряду, і Збройних сил США.

Так само у нас є постійна група стратегічних радників, яка існує вже декілька років. Там є представник США. Вони поїхали буквально за день-два до приїзду держсекретаря. Вони проводили аналіз нашого реформування детально, тобто вони занурювалися в теми, ми їм робили брифінги. Тому що для нас міжнародна підтримка нашої реформи надзвичайно важлива.

Один із важливіших шляхів до НАТО для нас – це реформа, не просто як операційна складова, а і як політична. Коли наші партнери бачать, що ми реформуємося, то це наближає нас до альянсу.

Вони поїхали з надзвичайно позитивним звітом. Можна точно сказати, що той рух щодо реформування, який у нас йде, надзвичайно позитивно оцінюється міжнародною спільнотою, нашими партнерами.

– Чи можна назвати якісь пункти, які у співпраці з країнами НАТО є такими, де ви працюєте на випередження планів? Або навпаки.

– Перехід на стандарти НАТО ми випереджаємо. Зараз ми порушуємо питання в парламенті. Президент подав як невідкладний законопроєкт щодо зміни дати в законі про нацбезпеку і оборону, тому що перехід на структуру керівництва ЗСУ у відповідності до стандартів НАТО змінить принцип керування ЗСУ. Це надзвичайно важлива історична подія для ЗСУ. Вона була запланована з 1 січня 2021 року. Ми її пропонуємо зробити з 1 березня 2020 року, тому що ми вже готові переходити. Якби законопроєкт ухвалили сьогодні, то, ми вже готові переходити сьогодні. Ось це приклад.

– А у чому відстаєте?

– Відстаємо? Це можна було би сказати про ВМС. Стратегія ВМС розроблялася ще з 2015 року. Я коли ще був тут в Міноборони в офісі реформ, я вже бачив перші нариси стратегії ВМС. Їхнє виконання було досить повільним. Зараз ми все це пришвидшуємо. Щодо стратегії, розробки самої концепції ВМС були майже одними з перших серед інших ЗСУ. А стан їхніх спроможностей наразі не такий, як нам потрібно.

– Чия у цьому вина?

– Ні. Я точно не буду говорити про вину. Це абсолютно не має сенсу. Зараз у нас є чіткий план, що треба робити. От ми виконуємо його. Звинувачувати когось, особливо з попередніх періодів, я не буду.

– Я не про попередників. Чи почалася робота?

– Робота почалася. По всіх напрямках стратегія була сформована, є досить чіткі плани. Ми знаємо, які моменти стоять на так званому критичному шляху, що треба зробити в першу чергу, і ми це робимо.

– Одна, мабуть, з найбільших проблем не лише армії чи оборонної сфери, а всієї України – корупція. Що вдається долати, а що – ні?

– Чесно кажучи, не завжди. До речі, ми – єдине міністерство, яке заклало боротьбу з корупцією і подолання корупції у свою програму як один із пріоритетів. Самі. Як ви знаєте, міністерства самі формували свої програми. Я не кажу, що в інших міністерствах цьому не приділяється увага. Я знаю, що приділяється.

До речі, я співпрацюю з багатьма урядовцями, з прем’єром, є чітка позиція всіх, що корупція – абсолютно неприйнятне явище. І так само президента. Тобто жодного разу мені ніхто не сказав: купи ось у цих. Ніяких повідомлень з уряду, парламенту, Офісу президента чи від президента не надходило ніколи. І це мені, до речі, дуже імпонує. Я знаю, що ми не погодилися б на жодні такі нав’язування, наприклад, постачальників, але їх і не надходило за 5 місяців. І це великий плюс.

У нас немає запиту зараз на корупцію з «верхівки» країни. І це найважливіше взагалі, що може бути. Тому що, якщо він є, то всі інші боріться з корупцією, скільки хочете, але вона все одно залишиться.

– Запиту згори немає, але низові звички. Пальне...

– У нас корупція була скрізь. І зараз залишається на багатьох рівнях. На жаль, це не те, що можна виправити за 5 місяців. Ми змінили тих заступників міністра, які мали корупційні ризики, змінили керівників основних департаментів, структурних підрозділів, де є корупційні ризики. Змінили головну інспекцію, яка має перевіряти. Ми поставили нове керівництво, яке займається аналізом ризиків і боротьбою з корупцією. Ми передали до правоохоронних органів десятки справ, які до цього не передавалися. Постійно співпрацюємо з НАБУ, з СБУ, з ДБР, з прокуратурою. Ми не можемо проводити власні слідчі дії, але чітко аналізуємо ризики, показуємо, де це є. Це і земля, і незаконне відчуження нерухомості, і корупція на держпідприємствах Міноборони, які взагалі...

Це окреме питання, але поки вони є, то це наша проблема. Хоча багато з них не мають ніякого стосунку до обороноздатності країни. По них є окремі плани на цей рік. Далі – це, звичайно, паливо, і закупівлі, взагалі як такі.

Ми активно залучаємо іноземних радників. У нас є особливості, яких немає у жодній країні світу. Тому ми не можемо тільки все копіювати, як у когось. Але тим не менше брати їхні методології – це правильно, тому що це допомагає. І плани, і дії, які зараз робляться, мають дуже позитивні відгуки. Далі – подивимося, звичайно. Але просто ми вже маємо дуже багато ворогів з колишніх компаній, і інформаційні атаки. Ми були до цього готові. Тому що ми перекрили і перекриваємо велику кількість схем. А ті, які не перекрили, то це лише питання часу.

– Можна назвати якусь одну схему, яку ви перекрили?

– Наприклад, коли ми змінюємо керівництво, яке відповідає за ремонти і будівництво, то всі ті схеми, які минуле керівництво створювало, їх вже немає. Так само ми працювали з закупівлями по озброєнню, військовій техніці, чи землі – ми зробили аудит.

І головне – ми не тільки змінюємо керівників і не погоджуємося або на відновлення, або на продовження контрактів, але ще збираємо про це інформацію через наш внутрішній аудит. Ми дуже багато працюємо з викривачами. У мене є радник з антикорупції Олександра Дрік, яка постійно збирає інформацію. Всю цю інформацію, так би мовити, упаковують у справи. І ці справи передаються у правоохоронні органи.

– Міністерство оборони тимчасово призупинило приймання бронетранспортерів БТР-4Е через пошкодження наплавки на зварних з’єднаннях бортів.Там корупційна складова була присутня чи ні.

– Що там було колись – нехай розбираються правоохоронні органи. Якщо я скажу, що вона там була – це серйозне повідомлення. Є матеріали, які ми передали у правоохоронні органи по минулому керівництву «Укроборонпрому». На цьому підприємстві був президент України. Йому доповідали це питання. Тобто уряд нам дав завдання. Ми контракт відновили. І зараз працюємо.

Звичайно, зараз керівництво «Укроборонпрому» нове. Вони взагалі з іншими цінностями.

– Чи з’ясовані причини дефектів, які були на БТР-4Е?

– Це недосконалість самої системи управління контролю якості. Тобто там не було умислу якогось. Ми не бачимо його зараз. Точно його не було в керівництві «Укроборонпрому». Але це могло бути просто питання до якості продукції. Ви ж знаєте, їх потім випробовували. І цей процес ще продовжується. У нас немає даних, що там щось більше, ніж технічна складова.

– Але причини вже з’ясовані?

– Ні. Ми ще працюємо. На наступному тижні ми вже будемо знати.

Окреме питання, воно у нас є в реформі. Ми будемо вимагати перехід в цьому році всіх наших ключових постачальників на ІSО 9001. Думаю, у лютому презентуємо суспільству реформу управління якістю в Міноборони в цілому. Тому що стара система військових представництв покладала більшу відповідальність на військове представництво, на представника замовника, ніж на відділи технічного контролю, служби якості виробника. Взагалі нелогічна система.

Я як спеціаліст з якості 15 років можу вам сказати, що вона повністю перевернута з ніг на голову. Спочатку має бути відповідальність виробника, ми маємо проходити аудит системи виробника, дивитися, наскільки він готовий виробляти якісну продукцію, наскільки у нього працюють системи, процеси налагоджені. ІSО – це не панацея, але це дуже правильні рамки для того, щоб вибудувати цю систему. Ну, іншої не буває. За цим стоїть служба замовника, яка просто робить вибірковий контроль і так далі.

Всі претензії до цих БТРів у пресі були на воєнприйомку. Хоча воєнприйомка – це служба замовника. У першу чергу мало би відповідати саме виробництво. У світі щодо всієї промислової продукції саме так.

– Інша, але дуже гучна справа стосувалась бронежилетів «Корсар». Було затримано генерала Марченка. Кілька днів тому було висунуто підозру технологу виробництва. Чи в міністерстві розбиралися з цим?

– Ми розбиралися, розбираємося. Ми створили окрему робочу слідчу комісію в рамках самого міністерства, куди увійшли і головна інспекція, і Інститут озброєння (у нас є свій Інститут озброєння військової техніки), і представники служби якості. Є проміжні результати. Вони поки що не оприлюднені. Оприлюднення буде через якийсь час.

– Чи можна говорити про корупційну складову?

– Там йде слідство. Хай слідство покаже. Ми розбиралися з якістю бронежилетів, які зараз є у військах. Ми не побачили там поки що ситуації, яка змусила би завтра відкликати бронежилети з військ. Тобто такої ситуації немає.

А щодо корупції, то це права слідства. Ми тільки очікуємо, щоб воно йшло неупереджено, співпрацюємо з ними, надаємо всі матеріали. І далі побачимо. Для випробовування бронежилетів ми залучали і міжнародну компанію, щоб просто розуміти, що ми процеси витримуємо і там немає особистих преференцій від якихось учасників комісії. Ми туди запросили деяких народних депутатів, вони були присутні на деяких етапах. Тобто ми проходимо максимально об’єктивний шлях.

– Ви говорите про співпрацю з «Укроборонпромом» і схвально відгукуєтеся про нього. Але заступник генпрокурора, керівник Спеціалізованої прокуратури у військовій сфері і оборонно-промисловому комплексі України Віктор Чумак в інтерв’ю Радіо Свобода сказав про те, що «Укроборонпром» не потрібен.

– Я дуже поважаю цю людину, до речі. Він – професіонал. Дійсно є різні думки. Це стратегічне питання, на рівні президента України, Кабміну, РНБО, тобто яке завдання взагалі в об’єднані підприємств. І далі просто є думки експертів.

У різних країнах є різні моделі формування власного ВПК. Хтось робить холдинги, як «Укроборонпром», хтось як Фонд держмайна. Наприклад, в Туреччині (тільки що приїжджав президент Туреччини Ердоган, а з ним керівник агентства з військової промисловості) є фактично на рівні окремого міністерства, через яке проходить все керівництво, визначення політики і так далі. Він їздить і, до речі, проводить комерційні переговори.

– Ви згадували ракету «Нептун», а як щодо новітнього озброєння в цілому.

– В минулому році ми поставили 7,5 тисяч нових зразків техніки. Це майже на тисячу більше, ніж в позаминулому. Це більше, ніж за всю попередню історію України. Туди входить цілий ряд позицій, яких раніше не було, у тому числі БТР-4Е, «Джавеліни», кораблі «Айленд», ракетні системи і так далі. Розробляємо нові програмні комплекси автоматизації війська, які запрацюють вже у цьому році. Це програми історичного характеру для країни. У цьому році ми плануємо більше ввести нової техніки і ще більше поставити одиниць.

На озброєння поставлено 17 нових типів озброєння. Це також досить серйозний показник. Він вище, ніж за минулі роки, однозначно. Допущено до експлуатації 38. Проведено 16 державних випробовувань. І визначальних відомчих – 39.

Що ми робимо для того, щоб це ще збільшилося? По-перше, коли ми говоримо про реформу закупівель, для нас дуже важливо – це відкритість, яку ми робимо новим законом, який вже пройшов перше читання. Ми сподіваємося, що в лютому чи на початку березня він пройде друге читання і буде ухвалений. Закон, який змінить повністю всю систему закупівель оборони. У тому числі і зробить її більш прозорою, що дасть можливість іншим виробникам брати участь. Щоб вони хоча б знали, яку техніку ми плануємо купувати. Тому що повністю закритий доступ, не дуже добре для конкуренції.

Але навіть зараз там, де ми купуємо в єдиного постачальника, то ми пробуємо нову процедуру. Вона, до речі, відповідає основним нарисам процесів, які є в країнах НАТО.

Друга частина – це прискорення виходу на ринок нового озброєння. До цього часу це були роки. Дуже часто особливо приватні підприємці, приватні компанії для того, щоб пройти відомчі випробування, пройти державні випробовування, поставити озброєння, пройти всі дозволи і так далі, то це проходили роки. Це ніяк не мотивувало для надходження. А для нас важливо, щоб з’являлися нові зразки, у тому числі від приватних компаній. Тому що є багато ініціатив.

На жаль, у нас війна. Але вона спричинила великий інтерес приватних інвесторів до розробки нової техніки. І ми проводили цілий ряд дій для того, щоб визначити систему, як ми можемо пришвидшити до місяців, а не до років. Ми її знайшли. І зараз вже запроваджуємо. При чому не треба ніяких змін у законодавстві. Це суто внутрішні процеси, які просто мають по-іншому трохи працювати для того, щоб вони могли швидше вводити нове, але на порядок швидше.

Для нас розвиток власного ВПК – критична частина нашої обороноздатності. Ми маємо його підтримувати, розвивати, він має бути максимально ефективним і допомагати продавати за кордон та допомагати в Україні з розвитком нових технологій. У нас є десятки нових конструкторських розробок новітньої техніки.

Ми активно співпрацюємо для того, щоб вони максимально розвивалися. Імпорт ніколи не замінить власне виробництво. На імпорт не можна покладатися. Імпорт набагато дорожчий. Імпорт – це підтримка економіки іншої країни.

– Питання контрабанди на блокпостах, де військові стоять – наскільки це є проблемою для Міноборони?

– Звичайно, що явища є. Сказати, що це явище виходить із ризиків на якісь перші, я зараз не можу. Що ми можемо з цього зробити як ЗСУ? Звичайно, що ми проводимо роботу і дуже сподіваємося створити повноцінну військову поліцію.

Є указ президента, який вийшов у листопаді, щодо створення поліції. В березні має бути подано законопроєкт. Робоча група у Верховній Раді працює. Це буде великий крок вперед для попередження правопорушень всередині ЗСУ, у тому числі і таких.

– Звідки набиратимуть кадри до військової поліції?

– І з правоохоронних органів, і з військових.

До речі, так само у цих питаннях працюємо активно з закордонним досвідом. Британці, а особливо литовці і канадці нам допомагають. Вони дуже активні у цьому. Коли я був членом великого руху щодо надання військової допомоги дорадчої, у нас була робоча група з військової поліції ще в 2015 році. Тобто ми чекали цього моменту вже 5 років. І от нарешті це настає.

– А стратегію нацбезпеки і оборони ви чекаєте на коли?

– Вона може з’явитися у будь-який момент. Навіть на наступному тижні. Проєкт є. Залежить від РНБО. Там вносяться останні правки.

– Журналісти, які працюють з військовими, кажуть про те, що багато помінялося на фронті, і на бойових позиціях, і зловживань менше, алкоголізму, а от на полігонах, де готують особовий склад, у більш спокійній обстановці, на жаль, все по-іншому. Як виборетеся з цим?

– Боротьба зі зловживаннями однакова в усіх організаціях, не тільки у військових. Це через несприйняття керівника і дисципліна, яку підтримують командири. Ми можемо їх перевіряти тією ж поліцією, але як тільки вона поїде, а командири залишаться, будуть дозволяти це робити. Стовідсотково це фактор командирів.

Все це заборонено всіма нормативними актами, які тільки є. Нічого змінювати ні в законодавстві, ні в якихось правилах, статутах не потрібно. Тільки фактор командира. До речі, частиною змін є зміна командирів. Я зустрічався з новими командирами бригад, які приходили до мене на співбесіди, ми ставимо по цілому ряду бригад нових командирів, молодих, з бойовим досвідом, деякі навіть вчилися за кордоном, скажемо так, нова генерація військових. Коли таких командирів буде більше, вони будуть проявляти свої організаторські здібності, то ці явища будуть поодинокі або їх не буде взагалі.

А ми як міністерство? У нас проголошений перезапуск головної інспекції. Тому що раніше вона була неефективною. Я змінив керівника, було важливо, щоб це був саме офіцер, який має бойовий і практичний досвід. Ним став Юрій Галушкін, який був заступником командувача ДШВ. Він був у Донецькому аеропорту. Взагалі у нього серйозний бойовий досвід, нагороди, його дуже поважають військовослужбовці. Власне кажучи, вони й порадили мені подивитися на нього.

І ми з ним говорили, і з багатьма іншими військовослужбовцями. Якщо досвідчена людина, яка має бойовий досвід, приїжджає у підрозділ з інспекцією, їй треба, максимум, годину для того, щоб зрозуміти, чи там нормальний командир, чи ні.

– Скількох командирів на такому розумінні замінили?

– Ми десятки нових командирів вже ставимо зараз. Не всі справляться. У нас були ситуації, коли не виходило. Значить, треба міняти знову. Бувають ситуації різні. Але тим не менше алгоритм виходу з цієї проблеми насправді дуже простий.

– Внаслідок неоголошеної російсько-української війни багато ветеранів в Україні. Як Міноборони співпрацює з Міністерством у справах ветеранів?

– Щотижня ми бачимося з міністром. Постійно спільні теми, спільні ініціативи. Реабілітація, наприклад, психологічна реабілітація.

– Питання розділення одного міністерства на два – тимчасово окупованих територій та ветеранів.

– Мені здається, що це гарна ідея. Я, чесно кажучи, зробив би там віцепрем’єра з реінтеграції. Ми ж хочемо повернути їх. І працював би над цим. Там все: економічні питання, інфраструктурні, соціальні питання, безпекові, правоохоронні. А Міністерство ветеранів займається конкретно колишніми військовослужбовцями.

– Наскільки питання посади віцепрем’єра обговорювалося в уряді? Чи це не питання уряду?

– Це питання в тому числі уряду. Обговорювалося. Обговорюється. І я сподіваюся, що скоро вже буде рішення.

– Знаєте кандидатів?

– Ні-ні-ні. Не знаю.

– Військові жартують, що українська армія – паперова армія.

Є таке. І у нас є вже відповідь. Проєкт, який має кодову назву «Пласт». Це процес автоматизації. В цьому році він вже буде. Вже зараз ми з ним працюємо. В тестовому режимі буде наприкінці першого кварталу. І в першому півріччі вже запрацює. Це перехід на безпаперову форму.

У нас взагалі цілий ряд напрямків саме по електронному документообігу. Цей проєкт стоїть всередині.

Так само в першому півріччі у нас вже будуть перші електронні військові квитки як тестові. Хоча їхнє розповсюдження займе деякий час. Може, ще рік. Але тим не менше офіційно це запрацює вже у цьому півріччі.

– Але як людина може йти в бій з електронним військовим квитком, якщо йому не можна користуватися телефоном?

– Ні-ні-ні. Це буде картка зі штрих-кодом. Він може бути у вас і на телефоні, і як картка пластикова. Це набагато краще, ніж той, що є зараз, навіть у будь-яких польових умовах. Це буде картка зі штрих-кодом, якій буде відповідати запис в електронній системі.

Ми презентуємо цей проект вже у лютому. Тобто ще до півріччя нового уряду цей проєкт вже буде презентований як тестовий. Взагалі у нас є плани, і вони реалізовуються вже зараз щодо оцифрування всього військового обліку. Тому що у нас є база даних офіцерського складу, ми формуємо базу усіх військовослужбовців, солдатів та сержантів, але ще буде база усіх військовозобов’язаних. Це мільйони людей. Звичайно, на це піде час.

Ми співпрацюємо з Кабміном, з їхніми цифровими програмами. І коли це буде реалізовано, то фактично отримання всіх паперів із військкомату, якщо вам не треба туди приходити, як у центр комплектації, підписати контракт чи поступити на службу і так далі, ви зможете отримувати віддалено, через електронний цифровий підпис і без приходу в сам військкомат.

– Коли це вже буде?

– Гроші з бюджету на це є. І ми закуповуємо техніку на військкомати вже у першому кварталі. Утому числі швидкісні сканери, які можна класти у справу і вони скануватимуться.

Справ мільйони. Усі у паперовій формі лежать де як. Тобто це такі Авгієві конюшні. До речі, виписки можна буде отримувати навіть раніше. Тому що ми тільки бази оцифровуємо, а справа то вже буде на підході.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Публiкацiї за темою «Військова справа»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Кількатисячолітня безперервна традиція густонаселеної Пра-України... дає сучасним українцям доказ непорушності володіння своєю землею упродовж тисячоліть. Треба визволитися від змови істориків.”
Юрій Липа

 
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 
Счётчик тиц и PR

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2020.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.