X

Вітаємо на нашому сайті!



У Вас встановлене розширення AdBlock або подібне. Будь ласка, додайте наш сайт до білого списку, - тим самим Ви сприятимете його розвитку, - адже сайт не утримується олігархами.
Аратта - На головну

2 липня 2020, четвер

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- Київ був найбільшим містом Європи у ХІ сторіччі, в п’ятдесят разів більшим за Лондон, в десять – за Париж. Досяг свого розквіту за Ярослава Мудрого (1010-1054 н.е.), який поріднився з королівськими родинами Франції, Норвегії, Румунії та Польщі. Німецький церковний діяч XІ століття єпископ із Саксонії Титмар Мерзебурзький у своїй «Хроніці» у 1012 - 1018 роках, характеризує Київ як «велике місто, у якому більш 400 церков, 8 ринків, незліченна кількість жителів». На початку ХІ століття теперішня столиця України мала 50 тисяч населення. Для порівняння, у Лондоні на той час мешкало 20 тисяч жителів. Німецький хроніст XІ століття Адам Бременський називав Київ «суперником костянтинопільського скіпетра, найчарівнішої прикраси Греції».

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Скільки українцям коштував карантин. Десять головних втрат

Економіка та фінанси 2341 перегляд Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 16.06.2020 | Всі публікації | Версія для друку

Скільки українцям коштував карантин. Десять головних втрат
Від 12 березня Україна жила в умовах карантину, а з 25 березня уряд запровадив ще й режим надзвичайної ситуації.

З того часу працював обмежений перелік підприємств, супермаркети, аптеки та заправки. Транспортом могли користуватися лише медики, правоохоронці та працівники критичної інфраструктури.

Більшість українців або працювали з дому, або брали неоплачувані відпустки. Багато кого звільнили.

З 22 травня карантинні обмеження суттєво послаблені, а з 25 відновили роботу дитячі садочки і громадський транспорт. Сам карантин стає "адаптивним".

Скільки коштував українцям "жорсткий карантин"?

1. ВВП падає, бідність зростає

Наразі загальні втрати української економіки від епідемії коронавірусу та карантину підрахувати складно.

За попередніми даними Державної служби статистики, у першому кварталі цього року український ВВП скоротився на 1,5% проти того самого періоду минулого року. Трохи раніше міністерство економіки оцінювало падіння у 1,2%. При цьому в січні-лютому скорочення становило лише 0,2%.

Тож виглядає, що березень додав до падіння ВВП принаймні один відсоток.

Економічні втрати за квітень та першу половину травня поки що не підраховані.

На кінець року економіка може скоротитися на 7,7%, вважають в МВФ.

Скільки коштував українцям "жорсткий карантин"?

1. ВВП падає, бідність зростає

Наразі загальні втрати української економіки від епідемії коронавірусу та карантину підрахувати складно.

За попередніми даними Державної служби статистики, у першому кварталі цього року український ВВП скоротився на 1,5% проти того самого періоду минулого року. Трохи раніше міністерство економіки оцінювало падіння у 1,2%. При цьому в січні-лютому скорочення становило лише 0,2%.

Тож виглядає, що березень додав до падіння ВВП принаймні один відсоток.

Економічні втрати за квітень та першу половину травня поки що не підраховані.

На кінець року економіка може скоротитися на 7,7%, вважають в МВФ.

Що означає такий економічний спад для пересічних українців?

За підрахунками ООН, через економічну кризу понад 6 мільйонів українців можуть опинитися за межею бідності. При цьому найбільше під удар потрапляють сім’ї з маленькими дітьми та діти, які мають лише одного з батьків.



2. "Бізнес був завмер"

За даними НБУ, у квітні індекс ділової активності знизився нижче 30 пунктів. "Бізнес був завмер", - розповів в інтерв’ю ВВС News Україна голова Нацбанку Яків Смолій.

За опитуванням, проведеним Європейською бізнес асоціацією, 60% компаній знадобиться до одного року на відновлення після карантину.

Лише 16% респондентів повідомили, що вже відновили роботу або ж не припиняли її взагалі. Відновити офлайн роботу чи повернутися до офісу планують понад третина підприємств у травні та ще третина - у червні.

Більшість компаній повідомляють про втрати. Понад третина втратили до 20% доходів, ще 28% - до половини, 18% - від половини до трьох чвертей.

Лише кожна десята компанія не втратила, а 3% навіть збільшили дохід.

3. Доходи бюджету зменшуються

Зупинка багатьох підприємств та компаній, падіння ділової активності не могло не позначитися на тому, як наповнюється бюджет.

За даними Державної казначейської служби, у березні фіскальні надходження ще перевищували суму минулого року, але вже на 10% відставали від плану на цей рік.

У квітні доходи бюджету від податкових та митних органів становили 85% від квітневих надходжень минулого року, і лише 74% від плану на той місяць.

У першій половині травня ситуація погіршилася. Станом на 22 травня бюджетні доходи від податкових та митних органів склали 88% від того, що було отримано за цей час минулого року, і лише 65% від того, що планувалося на цей рік.

Місцеві бюджети від початку травня отримали лише трохи менше 70% від плану.

4. Безробітних більшає

За даними Державної служби зайнятості, від початку карантину 12 березня до кінця квітня статус безробітного отримали 156 тис. осіб, що вдвічі більше ніж за той самий період минулого року. При цьому нову роботу знайшли лише 79 тисяч осіб.

Мінімальний розмір допомоги з безробіття на час карантину збільшили з 650 до 1 000 грн на місяць, а отримувати її можна з першого дня набуття статусу безробітного.

Тому від середини березня до кінця квітня виплати з безробіття були удвічі більшими, ніж за той самий період минулого року.

На початок травня статус безробітного мали майже півмільйона українців, і майже 400 тисяч отримували державну допомогу.

При цьому кількість вакансій майже на 60% менша, ніж була в травні минулого року.

5. В’їзд і виїзд скоротилися

Разючі цифри часів карантину стосуються руху через кордон. За даними державної прикордонної служби, за березень цього року в Україну в’їхали 1 686 084 українців, а виїхали - 1 395 978.

У квітні ці показники змінилася в рази - лише 183 695 в’їздів та 84 703 виїзди.

У травні перетин кордону дещо пожвавився. Станом на 24 травня 176 589 українців повернулися в Україну, а 137 887 - залишили Україну.

Під час карантину виїхати могли переважно ті, хто має дозвіл на проживання в інших країнах, або ж змогли довести "легальне працевлаштування строком від 3 місяців із дотриманням усіх соціальних гарантій та належних умов праці українців".

Але грошові перекази від українських заробітчан - значна частка платіжного балансу країни.

Минулого року, за даними НБУ, українські трудові мігранти переказали додому 12 млрд доларів, а за даними Світового банку - 16 млрд доларів.

У лютому грошові перекази становили 993 млн доларів, на кінець березня - майже 922 млн. Даних за квітень поки що немає, проте у Нацбанку очікують зменшення надходжень від переказів з-за кордону до 10 млрд доларів на кінець року.

Утім, за словами голови НБУ, втрачені кошти будуть компенсовані тим, що цього року українці навряд чи поїдуть відпочивати за кордоном, де вони витрачали близько 8-10 млрд доларів.

6. Транспорт возить менше

Уся транспортна галузь України за січень-квітень цього року перевезла на понад 15% менше вантажів, ніж за той самий період минулого року.

Пасажирські перевезення скоротилися ще більше. Якщо ще у лютому ці перевезення були приблизно такими, як і минулого року, то вже у березні вони становили лише 80% від того ж періоду 2019, а у за січень-квітень загальна цифра впала до 60% від попереднього року.

Залізничні та авіаційні пасажирські перевезення за перші чотири місяці року становили лише близько половини від того, що було рік тому. При цьому у січні-лютому перевезення лише зростали. Можна сказати, що значне падіння у березні-квітні - саме результат карантину.



7. Торгівля пішла в онлайн

Торгівля - чи не єдина галузь, якій вдалося втримати зростання впродовж карантину. Утім, темпи цього зростання були значно нижчими, ніж, наприклад, на кінець минулого року.

За даними Державної служби статистики, ще за перші три місяці року торгівля "додала" 10%, але вже з урахуванням квітня зростання становило лише 3%. Якщо ж порівнювати квітень цього року із березнем, то обсяги роздрібної торгівлі скоротилися на 23%.

За даними порталу "Рейтинг", середній чек за харчі зріс із 119 грн у березні до 140 грн у квітні, в інтернет-магазинах - з 958 грн у березні до 1021 грн у квітні.

Натомість середні чеки на АЗС та аптеках, які не закривалися під час карантину, навіть дещо зменшилися.

А от продажі непродовольчих товарів - від взяття та одягу до електропобутових товарів - впали.

8. Платежі - без готівки

Ще однією сферою, яка зросла під час карантину, стали безготівкові розрахунки. За даними НБУ, за перший квартал цього року кількість операцій з банківськими картками зросла на чверть, а сума - на 15,6%.

За даними найбільшого в країні ПриватБанку, лише за перший місяць карантину - від середини березня до середини квітня - українці стали в 2,5 рази менше користуватися банківськими касами та знімати готівку в банкоматах.

Кількість щоденних операцій зі зняття готівки з карт в касах банку знизилася в 4,5 раза, а зняття готівки у банкоматах зменшилася у два рази.

Кількість операцій клієнтів банку при оплаті картками покупок у торговельній мережі та інтернет-магазинах в період карантину, у порівнянні з тим самим періодом минулого року, зросла на третину.

9. Імпорт VS Експорт

Якщо ще у лютому український експорт зростав, то вже у березні почалося падіння, хоч і незначне. Лише на 0,2%.

Проте імпорт, який із укріпленням курсу гривні стрімко ріс увесь попередній рік, зараз скорочується. На кінець березня падіння становило 3,4%.

Офіційних даних за квітень поки немає, але, за словами голови НБУ Якова Смолія, оскільки імпорт скорочується набагато швидше, ніж експорт, у поточному рахунку країни навіть утворився профіцит, тобто грошові надходження перевищили виплати.

За оперативними даними Державної митної служби, у квітні експорт перевищив імпорт на майже 400 млн доларів.

Наразі ціни на головні товари українського експорту - аграрну продукцію та метал - тримаються, тоді як ціни на традиційний імпорт, передусім, енергоносії, - знизилися.

10. Карантин і людські життя

У Київській школі економіки (KSE) вважають, що втрати для економіки України від карантинних обмежень можуть становити 50 млрд доларів.

Таку цифру експерти отримали, порівнявши те, що недоотримала економіка через обмеження, із тим, скільки людських життів було б втрачено, якби карантину не було.

Якби не карантин, через втрату 120 тисяч життів та хворобу понад 5 млн, економіка не дорахувалася б 50-54 млрд доларів.

"Чистий економічний ефект від карантину майже нульовий. Але завдяки карантину нам вдалось врятувати життя людей", - заявив президент KSE та колишній міністр економіки Тимофій Милованов.

Згодом у своєму Facebook економіст пояснив, що нульовий ефект від карантину є лише за найбільш песимістичного сценарію - "коли вірус немає сезонності і швидкість його поширення влітку буде така сама, як взимку".

"Якщо ж вірус стане влітку менш агресивним, то економічні втрати від карантину будуть значно більші, ніж вартість врятованих людей, бо за менш агресивного вірусу буде менше хворих і померлих", - пояснив він.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Публiкацiї за темою «Економіка та фінанси»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Шануй, Україно, святині свої! Бо вони ж – всесвітньої, загальнолюдської ваги; земна цивілізація виросла з них.”
Юрій Шилов

 
Подорожуйте Україною комфортно і без обмежень!
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 
Счётчик тиц и PR

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2020.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.