X

Вітаємо на нашому сайті!



У Вас встановлене розширення AdBlock або подібне. Будь ласка, додайте наш сайт до білого списку, - тим самим Ви сприятимете його розвитку, - адже сайт не утримується олігархами.
Аратта - На головну

20 січня 2021, середа

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- в Україні знаходиться унікальний міст, що пролягає між правим берегом однієї річки. Не вірите? Можете переконатися на власні очі, якщо відвідаєте Кам’янець-Подільську фортецю, що на Хмельниччині. Стара фортеця розташована на скелястому острові, охопленому петлею каньйону річки Смотрич. Таким чином, міст, що веде до фортеці, пролягає між двома точками правого берегу однієї річки. Крім того, ми не знайшли більше прикладів у світі, коли б міст тримався без усіляких підпор, а спирався б тільки на скелі. За однією з гіпотез, цей міст було зведено римлянами ще у II столітті під час походу Траянового війська на Дакію. Нині Кам’янецька фортифікація включена до переліку ЮНЕСКО

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Україна розраховує отримати План дій щодо членства в НАТО у 2021-му – Таран. Які шанси?

Політика 1099 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 2.12.2020 | Всі публікації | Версія для друку

Україна розраховує отримати План дій щодо членства в НАТО у 2021-му – Таран. Які шанси?
Україна розраховує отримати План дій щодо членства в НАТО (ПДЧ) і сподівається на підтримку цього рішення на наступному саміті альянсу у 2021 році.

Про це напередодні засідання міністрів закордонних справ країн НАТО заявив міністр оборони України Андрій Таран. У середу, 2 грудня, за участі України та Грузії на спеціальному засіданні міністри закордонних справ НАТО обговорюватимуть безпекову ситуацію, що склалася у районі Чорного моря. Також міністри обговорять подальшу підтримку обох партнерів. Чи піде ця підтримка настільки далеко, що відкриє двері до членства, надавши необхідний план дій?

У вівторок під час брифінгу в міністерстві у Києві міністр оборони України Андрій Таран заявив, що Україна має всі підстави розраховувати, що План дій щодо членства в НАТО – перший крок до самого членства, вона отримає вже наступного року.

По-перше, за словами міністра, курс України на повноправне членство в НАТО закріплений у Конституції України. По-друге, швидке отримання Плану дій щодо членства в НАТО зафіксоване як мета у нещодавно ухваленій Стратегії національної безпеки України. І по-третє, за словами міністра, протягом останніх семи років Україна відстоює не лише власну незалежність, а й безпеку та стабільність Європи, а також «виступає потужним форпостом на східному фланзі НАТО».

«Поінформуйте, будь ласка, свої столиці, що ми сподіватимемось на вашу всебічну політико-військову підтримку щодо прийняття такого рішення на наступному саміті НАТО у 2021 році. Це стане практичним кроком та демонстрацією відданості рішенням Бухарестського саміту 2008 року», – сказав міністр оборони України, звертаючись до послів та військових аташе держав-членів НАТО, а також представників офісу НАТО в Україні.

Тоді, на саміті в Бухаресті Україна і Грузія сподівалися отримати ПДЧ, але країни НАТО під тиском Росії не пішли на цей крок. Вони лише пообіцяли, що одного дня Україна та Грузія стануть членами НАТО і що ПДЧ буде наступним кроком на їхньому шляху до членства. Сказати щось інше в тих обставинах означало, що питання про те, кого приймати, а кого не приймати в західний оборонний альянс, фактично вирішує Росія, а не самі члени альянсу.

Пізніше Росія зробила все для того, щоб ані Україна, ані Грузія не змогли отримати підтримку країн НАТО для вступу. Влітку того ж року Росія розпочала війну проти Грузії, відкинувши на багато років питання про можливе повернення під контроль Тбілісі її сепаратистських територій – Південної Осетії та Абхазії. А ще через шість років жертвою російської агресії стала вже Україна, незважаючи на те, що в той час вона, зусиллями промосковського президента Віктора Януковича, проголосила «позаблоковий статус».

Але з часу російської агресії, і незважаючи на неї, обидві країни не припиняли стукати в двері НАТО.

«Ми віримо, що для НАТО було б правильним рішення про членство в альянсі України та Грузії. Наші країни мають багато спільного. Це пострадянські республіки, це країни, котрі зазнали агресії з боку Росії. З нашої точки зору, потенційне членство в НАТО України та Грузії матиме суттєвий вплив на євроатлантичну безпеку та стабільність, зокрема, у Чорноморському регіоні», – наголосив Андрій Таран під час брифінгу.

Зі свого боку НАТО також подає сигнали про готовність до більшого зближення. Під час онлайн-пресконференції напередодні дводенного засідання глав МЗС країн-членів альянсу генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що альянс продовжує нарощувати підтримку України і Грузії у Чорноморському регіоні у відповідь на посилення позицій Росії.

Столтенберг наголосив, що регіон Чорного моря має важливе значення для НАТО на тлі нарощування військового потенціалу Росії в регіоні. «Ми бачимо, що Росія порушує міжнародні угоди і розміщує нову зброю», – сказав Столтенберг. У цьому зв’язку альянс збільшує підтримку і взаємодію з Грузією і Україною.

«Оскільки ми бачили, що Росія порушила територіальну цілісність і суверенітет цих двох країн через незаконну анексію Криму і присутність російських сил у регіонах, які є визнаною територією Грузії, ми нарощуємо політичну і практичну підтримку. І спостерігаємо, що Росія посилює свою військову присутність не в останню чергу у Криму. І це є причиною того, чому ми повинні у подальшому зміцнювати нашу присутність у регіоні, також розглянути це питання з нашими партнерами – Грузією і Україною», – сказав Столтенберг.

Він також нагадав про те, що альянс уже має значну присутність у Чорноморському регіоні, де нещодавно відбулися навчання за участі кораблів союзників. Також НАТО розміщує тренувальну багатонаціональну бригаду, яку очолює Румунія.

Про посилення підтримки НАТО України і Грузії домовилися навесні міністри закордонних справ країн НАТО. Заходи включали проведення спільних навчань у Чорному морі, протидію гібридним формам ведення війни і налагодження обміну радіолокаційними даними про рух у повітряному просторі.

Чи є війна на Донбасі і окупація Криму непереборною перешкодою?

Частина експертів вважає, що поки триватиме конфлікт з Росією на Донбасі та Крим перебуває поза контролем Києва, Україна не має перспектив на членство в альянсі, бо на неї би поширювалася Стаття 5 про колективну оборону, і країни НАТО не захочуть збільшувати свої ризики зіткнення з Росією.

Як нагадують автори статті у «Європейській правді», у 2018 році директор The Heritage Foundation Люк Коффі оприлюднив доповідь «Членство в НАТО для Грузії: в інтересах Сполучених Штатів і Європи», де пропонував не поширювати дію 5-ї Статті Північноатлантичного договору про колективну оборону на окуповані території.

У НАТО існують прецеденти, коли дія 5-ї Статті обмежується. Наприклад, з неї вилучені анклави Іспанії у Північній Африці, заморські департаменти Франції та Нідерландів, а також Гавайські острови США.

Є і інші ідеї щодо того, як наблизити членство України та Грузії в НАТО. Наприклад, Александр Вершбоу, колишній заступник генерального секретаря НАТО та колишній американський посол в Росії, нещодавно запропонував створити новий статус для України і Грузії – «асоційований член НАТО» і в такий спосіб пришвидшити їхній рух до повного членства, бо надання ПДЧ є досі каменем спотикання між членами альянсу.

А почати він рекомендує з того, щоб відправити більше військових з країн НАТО до України і Грузії для спільних навчань. Це послало б Росії сигнал про те, що НАТО підтримує своїх партнерів – послати військових для спільних тренувань і зброю, якої ці країни потребують. «Це показало б Росії, що ми серйозно розглядаємо їхнє майбутнє членство і їхню суверенність та незалежність», – сказав Вершбоу.

Українські експерти зауважують, що в політиці альянсу з часу військової агресії Росії на Донбасі відбулися серйозні зрушення. Якщо на початку існувало негласне ембарго на постачання зброї до України, то з часом воно було зняте. Як зауважив нещодавно один з провідних військових експертів Валентин Бадрак, ідеться передусім про технологічну зброю, без якої Україна не зможе отримати переваги над противником.

«Якщо на початку, в 2014-2016 роках, ці обмеження були дуже сильними, то нині їх стає все менше і менше. Серед позитивних прикладів – продаж летальної зброї», – зауважив Бадрак, наголошуючи на практичній співпраці з НАТО, яка підвищує технологічну спроможність України і одночасно наближає членство в альянсі.


Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Публiкацiї за темою «Політика»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Люди, які ніколи не оглядалися на предків, не дбатимуть про нащадків”
Едмунд Берк

 
Реклама на порталі
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 
Счётчик тиц и PR

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2021.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.