Актуально
47185 переглядів
|
Непорушною дружба народів залишилася лише в монументі радянської епохи |
Недавні події навколо «бронзового солдата» в Естонії поповнили ряди «недобрих сусідів» Росії. Таким чином, країна поступово опиняється у все щільнішому недружньому оточенні. При цьому відносини псуються не тільки з тими сусідами, суперечності з якими об'єктивно зумовлені, але і з тими, хто просто не згоден визнавати Росію великою державою. Політика «острова в облозі» звична для багатьох чиновників ще з радянських часів. Проте, на думку експертів, така стратегія неминуче приведе до відставання Росії по цілому переліку напрямів.
Кроки Таллінна відносно «Бронзового солдата» і як наслідок тижнева облога естонського посольства активістами провладних молодіжних рухів, бойкот естонських молочних продуктів деякими російськими торговими мережами і відмова російської делегації брати участь в офіційних урочистостях в Таллінні з нагоди Дня Перемоги привели до того, що у Росії виявилися міцно зіпсованими відносини з ще одним сусідом. Тепер поганими або дуже поганими можна назвати відносини з 11 з 17 країн, з якими межує Росія.
При цьому лише з трьома з цих 11-ти країн - Японією, Китаєм і Норвегією протиріччя визначені якими-небудь об’єктивними історичними обставинами. Так, Росія не збирається віддавати Японії чотири спірних острови Курильської гряди, а Японія завзято продовжує вважати їх своїми Північними територіями. В результаті японські рибаки запливають туди ловити рибу, а російські прикордонники ловлять японських рибаків, яких вважають браконьєрами. Минулим літом одного з таких рибаків прикордонники навіть застрелили.
Аналогічна причина конфлікту в Росії з Норвегією. Тут не поділена водна акваторія Баренцева моря. З Китаєм прикордонні суперечки Росія останніми роками врегулювала, причому не на свою користь, віддавши Китаю півтора острова на ріці Амур. Джерело конфлікту тут - нерівномірність заселення прикордонних територій двох країн. З російського боку кордону проживають близько 10 млн. осіб, з китайської - більше 100 млн. осіб, причому на китайській території населення зростає, а на російській - скорочується. Експерти передрікають, що у разі масової міграції китайців, Росія може втратити Далекий Схід, як Сербія втратила Косово, яке заселили албанці. І недавня заборона іноземцям торгувати на російських ринках ударила перш за все по китайцях.
Інші спірні сусіди Росії - це колишні республіки СРСР, а також Польща - колишній союзник з Організації Варшавського договору. Протягом минулого року сильні суперечки виникли в Росії з Грузією. Спочатку Росія заборонила імпорт грузинських вин і мінеральної води Боржомі, потім справа дійшла до депортації грузинів і транспортної блокади.
Політолог Дмитро Орєшкін говорить, що нинішня російська ідеологія - це спроба домогтися реваншу і відновити велику державу. Але, за його словами, "у Росії немає того, що могло б її зробити центром притягання і геополітичного впливу - могутньої і різноманітної економіки". Громадяни колишніх радянських республік хочуть жити "як у Німеччині, а не як у Смоленській області", тому "всі орієнтуються на Захід". А Росії залишається лише обмежувати імпорт товарів місцевого виробництва і підвищувати ціни на енергоносії.
Втім, і це не допомагає. Наприклад, зростання ВВП Грузії в минулому році склало 9,5% - майже у півтора рази більше, ніж у Росії. Інший південний сусід, Азербайджан, незадоволений тим, що Росія підтримала Вірменію в карабахському конфлікті. Результатом стало будівництво нафтопроводу Баку-Джейхан в обхід Росії, а також постачання енергоносіїв до Грузії, коли Росія підвищила їй ціну на газ.
Директор Інституту країн СНД депутат Держдуми Костянтин Затулін заявив, що "не слід шукати друзів серед сусідів". "Це країни, які переживають період становлення своєї незалежності, і серед них логічно шукати добичу, а не друзів", - уточнив він. Коментуючи ж дії російської влади, Затулін говорить, що "відбувся різкий перехід від байдужності до своїх інтересів до їх відстоювання", а сама незалежність пострадянських республік "уже є актом волевиявлення не на нашу користь".
Відносини з Україною і Білоруссю за останні роки також стрімко погіршилися. У першому випадку це відбулося після конфлікту навколо розділу Чорноморського флоту і втручання Росії в протистояння між кандидатами в президенти Віктором Ющенком і Віктором Януковичем. В результаті Росія підвищила Україні ціну на газ, а Україна зробила одним із пріоритетів своєї політики вступ до НАТО. З Білоруссю Росія формально з 1994 року будує союзну державу. В реальності - економічна інтеграція двох країн провалилася. Єдиної валюти і єдиних податкових законів немає. Більше того, цього року з автомобілістів двох країн на митниці стали стягувати податок за користування дорогами іншої держави. А коли нинішньою зимою Росія підвищила Білорусі ціни на газ, білоруська сторона у відповідь збільшила плату за транспортування через свою територію, що призвело до тимчасового припинення експорту нафти в Європу. Зараз Росія стоїть перед необхідністю будувати нафтопровід в обхід свого західного сусіда, який ще нещодавно вважався самим вірним союзником.
Публiкацiї за темою «Холодна війна-2»:
