Київ попрощався з Лесем Сердюком

Автор/джерело -  © “Аратта-Україна”

28 травня у Києві відбулося прощання і похорон відомого українського актора театру і кіно, Народного артиста України Леся (Олександр) Сердюка.

Лесь Сердюк. Таким ми його запам`ятали...

Церемонія прощання відбулася в п'ятницю, 28 травня, в Національному театрі ім. Франка, в якому Лесь Сердюк пропрацював останні два роки. Попрощатися з актором прийшли родичі, колеги, режисери, співробітники кіностудії та шанувальники, повідомляє Кореспондент.net.

Із актором попрощалися, зокрема, його друг і колега Богдан Ступка, актриса Наталія Сумська, Ада Роговцева, Лариса Кадирова, з якою Сердюк в останні роки розігрував на двох п'єсу “Всі ми кішки й коти” в театрі ім. Франка.

"Це дуже добре, що він останні два роки працював у театрі, - зазначила Наталія Сумська. - Він мав акторський притулок. Актор - це врешті-решт не людина, це істота, яка працює, творить для людей. І поки артист грає, він живе ".

Ада Роговцева прийшла до театру пізніше за інших. Довго плакала біля труни. Лесь Сердюк був другом її покійного чоловіка Костянтина Степанкова, а пізніше став для самої Роговцевої хрещеним батьком. Свого хрещеного Роговцева завжди вважала великою людиною.

Попрощатися з Лесем Сердюком прийшли також його студенти з Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І.К.Карпенка-Карого, в якому Сердюк викладав акторську майстерність.

"Для нашої групи він був батьком, - сказала одна зі студенток. - Він учив нас майстерності і навчав любові до життя. І ми його дуже і дуже любили".

Поховали народного артиста України Леся Сердюка на Байковому кладовищі.

Нагадаємо, що український актор театру і кіно, Народний артист України Лесь (Олександр) Сердюк помер 26 травня у віці 69 років. Навесні минулого року у Леся Сердюка виявили рак легенів.

Лесь Сердюк народився 14 жовтня 1940 року в Харкові в родині народного артиста СРСР Олександра Івановича Сердюка. У 1961 закінчив Харківський театральний інститут. У 1961-64 - актор Харківського академічного театру драми ім. Т. Г. Шевченка, в 1964-65 - Ризького ТЮГу, в 1966-70 - Київського російського академічного театру драми ім. Лесі Українки, з 1970 - кіностудії ім. О. Довженка.

У 2008 році, після 37 років перерви, повернувся на сцену у складі трупи Національного театру Івана Франка.

Дебютував у кіно в 1965 році. Перший фільм - "Загибель ескадри" (1965 рік). Актор знявся у близько 90 фільмах. Серед останніх - “Тарас Бульба” (2009 р.),“ Пригоди на хуторі поблизу Диканьки” (2008 р.), “Від любові до кохання” (2008 р.), “Мамай” (2003 р.).

Серед відомих фільмів, у яких знімався Лесь Сердюк - “Роксолана”, “Легенда про княгиню Ольгу”, “Наталка Полтавка”, “Як гартувалася сталь”, “Провал операції Велика Ведмедиця”, “Гетьманські клейноди”, “Дума про Ковпака” та багато інших.

Прощання з Лесем Сердюком. Фото - “Комсомольська правда”

Лесь Сердюк за життя удостоївся таких нагород: Заслужений артист УРСР (1982 рік), Народний артист України (1996 рік), Приз за кращу чоловічу роль у фільмі “Солом'яні дзвони” на МКФ у Карлових Варах (1988 рік, Чехословаччина).

У Леся Сердюка є двоє дітей - донька Анастасія, актриса, і син Лесь, який після закінчення операторського факультету зайнявся бізнесом.

Фільми і ролі

2009 - “Тарас Бульба” :: Дмитро Товкач - осавул (остання роль в кіно)
2008 - “Пригоди на хутірці поблизу Диканьки” :: Бурлюк
2008 - “Від любові до кохання” :: дід Тарас
2008 - “Міни у фарватері” :: Старий доглядач маяка
2006 - “Таємниця “Святого Патріка” :: Федір Соломатін в старості
2003 - “Мамай”
2002 - “Лялька”
2001 - “Слід перевертня” :: Опанас
2001 - “Молитва за гетьмана Мазепу”
1999 - “Козача бувальщина”
1997 - “Роксолана” :: Паша-Касим
1996 - “Операція Контракт”
1996 - “Страчені світанки”
1995 - “Партитура на могильному камені”
1993 - “Місячна зозуля”
1993 - “Гетьманські клейноди”
1992 - “По-модному”
1992 - “Шкереберть” :: жебрак
1992 - “Амерікен бой” :: Офіціант "Зодіаку"
1991 - “Подарунок на іменини”
1991 - “Люк” :: запорожець
1991 - “Дике поле” :: Кінь-Голова
1990 - “Яри” :: козак Єршов
1990 - “Невідстріляна музика” :: Валерій
1990 - “Небилиці про Івана”
1990 - “Мої люди”
1990 - “Далі польоту стріли”
1989 - “Годинникар і курка”
1989 - “На прив'язі у злітної смуги”
1988 - “Марія” (документальний)
1988 - “Гори димлять” :: Мартин
1987 - “Солом'яні дзвони” :: Василь Вільгот
1987 - “Поки є час” :: Іова
1987 - “Піддані революції” :: Опанасенко
1987 - “Джура, мисливець з Мінархара” :: Максимов
1986 - “Жменяки”
1985 - “Вклонися до землі”
1985 - “Провина лейтенанта Некрасова” :: епізод
1985 - “Вечорниці”
1985 - “Батальйони просять вогню” :: епізод
1984 - “І прекрасну мить перемоги” :: епізод
1984 - “Благі наміри”
1983 - “Провал операції "Велика ведмедиця"” :: Рен
1983 - “Легенда про княгиню Ольгу” :: князь Святослав Ольгович
1983 - “Раптовий викид” :: Олександр Тригорін (головна роль)
1982 - “Подолання”
1982 - “Зоряне відрядження” :: Василь
1982 - “Бій на перехресті” :: Муксун
1981 - “Така пізня, така тепла осінь” :: Мелентій та Іван Мелентьевіч
1981 - “Під свист куль” :: головна роль
1981 - “Два дні на початку грудня”
1980 - “У Чортового лігва” :: Балабан
1980 - “Від Бугу до Вісли” :: Москаленко (головна роль)
1980 - “Чекаю і сподіваюся” :: головна роль
1979 - “Поїзд надзвичайного призначення” :: Степан
1979 - “Вавилон ХХ” :: Данько
1978 - “Наталка Полтавка”
1978 - “Любов і лють”
1976 - “Народжена революцією” :: старшина
1976 - “У ніч на 20-е”
1976 - “Свято печеної картоплі” :: епізод
1975 - Я водолаз 2 :: Слава Савченко
1974 - “Важкі поверхи” :: Дев'ятов
1974 - “Рейс перший, рейс останній” :: Іван
1973-1976 - Дума про Ковпака :: Гулявий
1976 - “Карпати, Карпати...”
1975 - “Буран”
1973 - “Набат”
1973 - “Чорний капітан” :: Осип Забурунний (начальник розвідки партизанського загону)
1973 - “Вогонь” :: Свирид
1973 - “Як гартувалася сталь” :: Саломига
1973 - “Абітурієнтка” :: батько Галі Гриценко
1972 - “Нічний мотоцикліст” :: Савченко
1972 - “Лаври” :: струмового
1972 - “Адреса вашого будинку” :: Іван Безсмертний (головна роль)
1971 - “Море нашої надії” :: Єгор Гай
1971 - “Інспектор карного розшуку” :: "Циган" - Шарун Олексій Михайлович
1971 - “Зоряний колір” :: Трохим Ковальчук
1971 - “Жива вода”
1970 - “Хліб і сіль”
1970 - “Бранці Бомона”
1968 - “Експеримент доктора Абста”
1966 - “Їх знали тільки в обличчя”