Реконструкція Андріївського узвозу

Автор/джерело -  © Марта Шокало, Бі-Бі-Сі

У Києві збираються реконструювати Андріївський узвіз – найдавнішу вулицю, яка для Києва – все одно, що Монмартр для Парижа. Офіційно це буде капітальний ремонт того, що вже є: комунікацій, будинків, бруківки.

Я.Меламуд “Андріївський узвіз”, 1998 р.

Однак, у мистецьких колах стурбовані тим, що окрім ремонту старого там можуть набудувати багато нового – офісів, магазинів та готелів. Нерухомість у цьому районі міста – ласий шматок, бо коштує мільйони доларів.

Скандал вже виник навколо музею художника Івана Марчука, який збираються будувати на кошти меценатів під патронатом президента Ющенка поблизу Андріївської церкви. Першу цеглину цього мистецького центру заклали рівно рік тому. В Інтернеті з’явилася інформація, що музей – лише привід для того, щоб розмістити в цьому елітному районі офіси та решту прибуткових приміщень. Крім того, говорять, що будівництво може зашкодити церкві.

Гроші у музей Івана Марчука – близько семи мільйонів доларів – збирається вкладати компанія побутової техніки “Фокстрот”. Її засновник Володимир Шульга – член Конгресу українських націоналістів та соратник колишнього голови “Нафтогазу” Олексія Івченка.

Пан Шульга каже, що саме він залучив Віктора Ющенка до творчості Івана Марчука: подарував йому кілька його картин, і замовив Марчуку портрет Ющенка. Пізніше виникла ідея створити музей художника.

Володимир Шульга:
“Ми з Ющенком парилися в сауні і згадали про нього, про цей портрет, і він каже: “Так поїхали до нього у майстерню”. Наступного дня ми поїхали до нього у майстерню і він, користаючися моментом, сказав, що йому треба ще й музей. Це не моя ідея була, це йому Омельченко чотири роки обіцяв і нічого не зробив. Віктор Андрійович зразу почав шукати приміщення. Через тиждень я це приміщення знайшов. Ми з Ющенком туди приїхали, він сказав: “Місце чудове, краще бути не може. Український художник Марчук, українська така серцевина”.

Іван Марчук – художник, модний серед української еліти. Сам він каже, що його картини є на всіх земних континентах окрім Антарктиди. Зараз його студія – у маленькій квартирі на Пушкінській, де зберігається більше тисячі його робіт. Кілька сотень художник готовий віддати до майбутнього музею, у будівництво якого вже мало вірить. Іван Марчук нарікає на заздрощі своїх колег.

Іван Марчук:
“Я для себе нічого не просив, не прошу і просити не буду. Це була суто громадська ініціатива. Президент її підтримав, видали указ, все заклали. Коли цю площадку вибрали, я відчував, що буде скандал. Були люди скажені, які з піною в роті кричали, зо завалиться церква Андріївська. Це ж друзі мої, які мають в хаті мої картини! Митці!”.

Бруківку Андріївського узвозу потрібно поміняти?

Іван Марчук запевняє, що музей має бути на безпечній відстані від Андріївської церкви. Його планують побудувати на схилі за міністерством закордонних справ, біля фунікулеру. Це буде культурно-мистецький центр: окрім квартири-студії та музею там зроблять приміщення для інших мистецьких акцій та для відпочинку відвідувачів.

Але опоненти цю ідею критикують ще й за те, що зазвичай музеї відомих людей, так само як і пам’ятники за життя не створюють. Мистецтвознавець Ольга Петрова вважає, що є художники, які більше заслуговують на музей: “Чому в Києві немає музею Тетяни Яблонської, чому немає музею Миколи Глущенка, дійсно класика, і чому робиться музей ще слава богу при здоров’ї і при тямі Івана Марчука. Це непристойно, це провінційно!”.

Окрім музею Івана Марчука у мистецьких колах говорять також про таємні наміри київських чиновників під приводом реконструкції Андріївського узвозу забудувати його новими спорудами.

Висловлюються навіть припущення, що цю історичну вулицю чекає те, що і легендарні київські урочища Гончарі та Кожум’яки. Там знесли усі пам’ятки архітектури і побудували елітне житло, яке коштує сотні тисяч доларів.

Однак голова тендерного комітету з реконструкції Андріївського узвозу Тетяна Ковтун запевнила, що нічого подібного на узвозі не буде: “Ні, це все неправда. Ніхто нічого не хоче. Перше за все це буде реконструкція інженерних мереж. Можливо, якісь павільйони побудують для митців. Реконструкція дороги. Ніхто особливо нічого не мінятиме. Туалети звичайно якісь передбачать. Це обов’язково, щоб не було смітника, як зараз”.