Обмін шпигунами нагадав часи «холодної війни»

Автор/джерело -  © Радіо Свобода

Москва й Вашингтон обмінюються в’язнями: Америка звільняє десятьох заарештованих за шпигунство агентів-нелегалів, а Росія – низку власних громадян, заарештованих за шпигунство. Це найбільший шпигунський обмін від часів «холодної війни».

Про те, як усе відбувалося з російського боку, наші слухачі вже, певно, довідалися з численних повідомлень. А ось як це відбувалося з американського боку.

Від самого початку шпигунської афери – арешту цілої мережі російських агентів-нелегалів – Москва і Вашингтон прагнули, щоб скандал не зашкодив взаєминам, які істотно поліпшилися останнім часом.

Отож, домовилися про обмін, до того ж, вельми швидко – за якихось пару тижнів після скандального викриття російських агентів. Тим самим, Москва фактично визнала, що заарештовані в Америці є російськими шпигунами і російськими громадянами. З американського боку юридично оформили все належним чином.

Десятьох шпигунів, заарештованих у різних штатах, – Нью-Йорк, Масачусетс, Нью-Джерзі, Вірджинія – привезли до Нью-Йорка. Одинадцятому вдалося втекти. Одягнені в помаранчові тюремні комбінезони, шпигуни постали перед федеральним окружним суддею у Мангеттені. Всій групі пред’явили звинувачення.

Як повідомила репортер новинної мережі CNN Джоан Симпсон, «вони визнали себе винними у тому, що не зареєструвалися у міністерстві юстиції як російські агенти. Це складова домовленості (з Москвою). Друга частина звинувачення – злочинна змова з метою відмивання грошей – скасовується. Все це – частина ретельно виробленої угоди про обмін шпигунами».

Цікаво, що місцем обміну обрали Відень, місто, що під час «холодної війни» було фактичним центром численних шпигунських операцій в Європі.

Фінал шпигунської саги

Демократи задоволені швидким вирішенням проблеми, республіканці обурюються саме цією обставиною.

Мітт Ромні, колишній президентський кандидат, закликав Сенат, верхню палату Конгресу, відмовитися від ратифікації угоди з Росією про скорочення ядерних озброєнь, оскільки Росії не можна довіряти.

Незадоволені обміном шпигунів також працівники Федерального бюро розслідувань, які протягом десятьох років «пасли» отару агентів-нелегалів, стежили за кожним їхнім кроком, записували кожне слово перехоплених телефонних розмов і комп’ютерних послань.

Наприклад, Анна Чапмен, вона ж Анна Кущенко, надсилала шифровані донесення до «Центра» зі свого ноутбука, сидячи у кав’ярні. Ця 28-річна рудоволоса красуня мала в Нью-Йорку репутацію завсідниці нічних клубів. Її фото у дещо ризикованій позі примістила на першій сторінці газета New York Post з грайливим аншлагом: «А чи можна їй залишитися в нас?»Не можна – вирішила Кімба Вуд, федеральний суддя. Вона розпорядилася депортувати всіх десятьох агентів, обмінявши їх на чотирьох російських в’язнів.

Про небажання їхати до Росії заявила Вікі Пелез, відома своїми прокомуністичними переконаннями коментаторка іспанськомовної газети в Нью-Йорку. Але шансів нема, так само як і в дітей шпигунів віком від одного року до семи. Вони народжені в Америці і, за Конституцією є громадянами США, але повідомляють, що діти їдуть sз батьками.

Шпигунська сага добігає кінця.