Геніальний жук учить людей добувати питну воду

Автор/джерело -  © BBC

Маленький жук, який живе у найпосушливіших частинах Африки, допомагає вченим в Австралії у їхніх пошуках надійних запасів води у регіонах, що потерпають від посухи.

Жук Stenocara з пустелі Наміб накопичує вологу на спині через малесенькі гребінці й жолобки, у яких рідина з туману, який утворюється над Атлантичним океаном, перетворюється в краплі питної води.

Повітря над забрудненим східним узбережжям Австралії як правило є дуже вологим.

Вологість австаралійського повітря може відіграти ключову роль у вирішенні проблеми континенту з водою.

Команда вчених із Сиднейського університету за допомоги африканського жука розробляють способи збору цієї вологості і перетворення її на питну воду.

Професор Ендрю Харрис вважає, що в повітрі, яким ми дихаємо, є величезні запаси води.

"У більшості розвинених країн воду збирають із дощу. Вона збирається і зберігається у загатах, потім перекачується і обробляється перед тим, як потрапити у кран вашої домівки. Цій ідеї і технології сотні років. Альтернативний спосіб - запаси води, набагато більші, ніж ми можемо використати, що містяться в атмосфері. Вологість повітря на узбережжі Австралії в середньому становить 60%, тому води в атмосфері предостатньо. Потрібно лише знайти розумні енергозберігаючі способи її збору".

Учені намагаються скопіювати геній жука Stenocara, який перетворює атмосферну вологу у краплі питної води в пустелі Намід.

Кьяра Нето, лектор хімії у Сиднейському університетіпрацює над створенням поверхні, яка зможе конденсувати воду з повітря.

"Якби ми вміли збирати воду з повітря, в нас би були дуже дешеві і великі запаси питної води. Жук Stenocara прекрасно це робить, безконтрольно конденсуючи її на спині. Ми намагаємося створити поверхню, яка зможе робити те саме: збирати воду з атмосфери, використовуючи особливу хімічну і структурну комбінацію".

Кінцева мета дослідників - накрити дах будинку поверхнею, подібною до тієї, що вкриває спину жука Stenocara.

"Ми робимо це в дуже малих масштабах. Я працюю з площею в кілька квадратних сантиметрів з нерівностями в кілька мікрометів заввишки. Ця поверхня дуже делікатна. Натхненником нашої ідеї став жук", - пояснила лектор.

Учені сподваються, що завдяки новій технології у майбутньому можна буде задовольнити половину потреби питної води пересічної австарлійської родини.