Експерти розкритикували новий закон про вибори

Автор/джерело -  © УНІАН

Експерти називають поганою традицією щоразу перед виборами змінювати українське законодавство.

Про це свідчать результати експертного опитування, проведеного Інститутом Горшеніна.

Інститут опитав експертів про те, кому, на їх думку, вигідний прийнятий Верховною Радою закон "Про вибори депутатів Верховної ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад і сільських, селищних, міських голів", і які наслідки його ухвалення. В Інституті нагадують, що цей закон передбачає, зокрема, висунення винятково партіями кандидатів у мери до міських рад, неможливість участі у місцевих виборах політичних блоків, часовий ценз (1 рік) для реєстрації на місцях партійних осередків, які мають право висувати своїх кандидатів на місцевих виборах.

Керівник українського бюро Фонду Конрада Аденауера Ніко Ланге, кажучи про закон, відзначив, що з погляду Європейського Союзу, і зокрема, Венеціанської комісії щоразу перед виборами змінювати законодавство це погані традиції в Україні. «Це, мені видається, принципова проблема. Майже кожні вибори в Україні, починаючи з 1991 року, зроблено під іншим законодавством. Зараз нові партії, деякі з цих нових партій, в принципі, виключені з виборного процесу», - відзначив експерт. Нагадуючи історію українських виборів, Ланге відзначив, що, наприклад, 10 років тому головні ролі відігравали взагалі інші партії, ніж сьогодні. «Я хочу сказати, що в українській партійній системі є дуже велика динаміка і мені видається, було б правильно, якби цю динаміку можна було враховувати у виборчій системі. Якщо ми бачимо тенденції, як люди голосували останніми роками, то, мені видається, це проблема: заборонити в принципі підхід нових партій», - наголосив він. Ланге нагадав, що дуже авторитетна Венеціанська комісія, Рада Європи вже давно радили Україні не змінювати законодавство за короткий час до виборів.

Політолог Володимир Цибулько вважає, що цей закон покликаний зберегти в українській політиці існуючий стан речей. «Закон вигідний парламентським партіям, які мають добру інфраструктуру, – аж до районних організацій. Фактично, цей закон адресний. Він працює не за певні партії - він працює проти. Проти Тігіпка, проти Яценюка. Фактично він консервує політичний ландшафт», - сказав він.

Науковий директор Школи політичної аналітики, професор НаУКМА Олексій Гарань вважає, що політиками був вибраний неправильний вектор вдосконалення закону про вибори. «Треба було вдосконалювати пропорційну систему і йти на відкриті списки. Натомість почали посилювати мажоритарний компонент. Якщо дивитися абстрактно – в цьому нічого поганого немає. Можливо, на місцевих виборах якраз і потрібна була б змішана система», - сказав Гарань. Однак, на його думку, в нинішніх умовах «мажоритарники» перебуватимуть під тиском адміністративного ресурсу. «У цьому немає сумнівів. Про політичну спрямованість свідчать, власне, всі решта положень цього закону. Два найбільш одіозних – про те, що мерів можуть висувати лише партії, що місцеві організації партій повинні бути зареєстровані за рік до виборів. Що показово – перед другим читанням закону «регіонали» погралися в плюралізм – Єфремов сказав: так, мінятимемо ці положення. Насправді – нічого не змінили», - сказав експерт.

Голова Комітету виборців України Олександр Черненко упевнений, що найбільша проблема цього закону в тому, що в ньому, відсутній факт самовисунення кандидатів. «Якщо хтось хоче стати мером або депутатом обласної, районної, міської ради, у нього є право бути номінованим на участь у виборах лише політичними партіями. Насправді Конституція України чітко говорить, що кожний громадянин має право обирати і бути обраним. У даному випадку, якщо хтось з громадян України хоче балотуватися, але не хоче бути висунутим від політичної партії, його так зване пасивне виборче право цим законом порушується», - відзначив він. Також проблемою, на думку Черненка, є те, що в місцевих виборах можуть брати участь навіть не всі партії, а тільки ті, які зареєстровані за рік до виборів. «Це також суттєво звужує права громадян, бо якби така норма в законі була прийнята за рік до виборів чи раніше - але коли це береться за чотири місяці до виборів, зрозуміло, що мотиви суто політичні: аби прибрати конкурентів ініціатора цього закону ще на етапі реєстрації», - вважає голова КВУ.

Народний депутат України від Партії регіонів Владимир Олійник вважає, що цей закон не суперечить Конституції України. «У статті №38 чітко прописано право обирати і бути обраним, але законодавець має право встановити саму процедуру. Тобто, якщо ти маєш бажання бути депутатом, ти можеш звернутися до будь-якої політичної сили. І сьогодні відбувається інтенсивний пошук фактичних авторитетів, тобто людей, які щось вже зробили, яких виборці вже знають», - сказав Олійник. Також народний депутат відзначив: «Будь-який закон є недосконалим. Перший крок ми зробили. Далі буде практика, яка обов`язково виявить великі розбіжності з теорією, яку заклали в законі; будуть ще якісь зміни. Але найголовніше – ми вибрали правильний вектор: це політична структуризація суспільства».

У свою чергу, експерт Інституту Горшеніна Володимир Застава відзначив, що крім обмеження виборчих прав громадян, прийнятий закон відсікає від повноцінної участі в майбутніх виборах регіональні політичні еліти, які будуть змушені або відмовлятися від участі в майбутній виборчій кампанії, або домовлятися з великими всеукраїнськими партіями. Також експерт вважає, що проведення місцевих виборів згідно з прийнятим законом, може суттєво спотворити волевиявлення громадян. «Істотне обмеження участі ряду політичних сил і політиків, або ж їх цілковите недопущення до участі в майбутніх виборах, сприяє концентрації влади на місцях в руках чинної парламентської коаліції, і, насамперед, у руках Партії регіонів. На майбутніх виборах відсутньою буде політична конкуренція», - заявив Застава. Також експерт відзначив, що прийнятий закон вигідний Юлії Тимошенко. «У даних умовах багато опозиційних сил, бажаючих взяти участь у майбутніх виборах, фактично будуть змушені висуватися від партії Тимошенко – Батьківщина. Це стосується як нових опозиційних політиків, так і партнерів Тимошенко, що входять у БЮТ. З усіх існуючих опозиційних партій саме Батьківщина має одну з найрозгалуженіших мереж зареєстрованих партійних осередків, які згідно з новим законом матимуть можливість висувати своїх кандидатів для участі у виборах. Таким чином, Тимошенко намагатиметься зміцнитися як основний опозиціонер чинної влади і розчинити в Батьківщині багато зі своїх конкурентів по опозиційному табору», - відзначив Застава.