ГУЛАГ - з фотокамерою по таборам

Автор/джерело -  © «Аратта-Україна»

В інтернеті з`явився перший сайт фото і кіно-документів “ГУЛАГ – з фотокамерою по таборам”. Це перший російськомовний мережевий ресурс, на якому розміщені фотоматеріали про дитячі концтабори в СССР, а також судові розправи над малолітніми.

Ворог СРСР, 15-річна школярка Айлі Юргенсон із Таллінна. Світлина 1946 року, ERAF - Філія Естонського Державного архіву

Адреса цього фотобухенвальду - www.gulag.ipvnews.org.

На світлині - ворог СРСР, школярка Айлі Юргенсон із Таллінна. Вирок сталінського суду - розстріл. Провина естонської дівчинки доведена - вона осквернила монумент визволителям зі сходу. На момент розправи над Юргенсон їй виповнилося 15 років. Рік народження підлітка чітко позначений на світлині архіву НКВД - 1931.

Це лише один фотодокумент із сайту "ГУЛАГ. С фотокамерой по лагерям". Основу сайту складають архівні матеріали НКВД і КДБ, 12 тонн тек у двух контейнерах. З часом цей ресурс стане найбільшим у світі ресурс-архівом концтабірних фотознімків СССР, кажуть фахівці, повідомляє UGRAЇNA.org.

Автором проекту є колишній член правління Радянського фонду культури, нині відомий американський фотохудожник Сергій Мельникофф. Він сам відбував тривале ув'язнення в політичних таборах СРСР - за вільнодумство, дисидентські настрої і заклики до суду над КПРС.

Цінність сайту - в дитячій тематиці. А саме - фотодокументи з дитячих концтаборів системи ГУЛАГ. Досі ці установи ховали під словосполученням "дитячі розподільники".

У статті Олександра Яковлєва "Дитячий ГУЛАГ" вміщено повний текст наказу наркома Єжова по НКВС СРСР № 00486 від 15 серпня 1937 року "Про операцію з репресування дружин та дітей зрадників Батьківщини". Цікава інструкція із організації підневільної дитячої праці, фізичної ліквидації малолітніх "антикомуністів".

Промовиста деталь: всі діти - в'язні ГУЛАГ - носили на тілогрійках номери, які відповідали номерам їх матерів-зечок.

Із спогадів калмицького письменника Давида Кугультінова: «Переступив поріг, — діти. Величезна кількість дітей до шести років. У маленьких тілогрієчках, у маленьких ватних штаненятах. І номери — на спині і на грудях. Як у зеків. Це номери їх матерів. Вони звикли бачити коло себе лише жінок, але чули, що є татусі, чоловіки. І от підбігли до мене, голосять: «Папа, папочка». Це найстрашніше - коли діти з номерами".

Доказ провини

23-річного актора Георгія Жженова звинуватили в шпигунстві. 17 років він провів в таборах Колими...

Любов Сергія Мельнікоффа залазити за огорожі з табличкою "Заборонена зона" привела до того, що радянського дисидента, разом з рідними спецорганами, розшукував і північнокорейський режим за несанкціоновані зйомки усередині концентраційних таборів цієї країни, пише сайт Каспаров.Ru.

Відразу з початком горбачовської гласності Мельникофф організував безпрецендетну навіть за теперішніх часів фото-документальну виставку - "Звинувачення СРСР в дослідах над людьми". Японія, Південна Корея, США відразу визнали унікальність представленого матеріалу і влаштували виставці світове турне. Радянська преса говорила про виставку крізь зціплені зуби, в основному рясно поливаючи брудом її автора.

Через рік Сергій разом з сім'єю був вимушений тікати з СРСР через Монголію до Китаю, нелегально, вночі перейшовши державний кордон з однорічною дочкою в руках.

У Китаї їх довго переховувала американська CBS News. Ця ж могутня телекорпорація добилася для утікачів, безпосередньо від ООН, статусу політичних біженців (третій випадок за всю історію радянського дисидентства). Сім'я, яку вже щосили шукав КДБ, була переправлена урядом США й ООН до Таїланду, а потім змогла іммігрувати в США, де Сергій заснував власну некомерційну телекомпанію IPV News USA.

В останні півтора десятки років він продовжує їздити в нескінченні експедиції на всіх шести континентах Землі. Навіть записався на політ в космос...

І ось, в мережі з'явився "ГУЛАГ – з фотокамерою по таборах". Новий ресурс – це і зібрання унікальних фотографій, зроблених з негативів, що потрапили до рук Сергія як в результаті поїздок по сталінських таборах, що збереглися в глушині, так і в результаті комерційного інтересу, що прокинувся раптом, у людей, що служили раніше вірою і правдою "країні Жовтня". Ці люди з "гарячими серцями, холодними головами і чистими руками" і допомогли Сергію стати володарем безцінних фотодокументів. Ну а хто ще окрім них міг мати в своєму розпорядженні докази злочинів проти власного народу?!..

Особісти з численних таборів, якими рясніла карта Росії, немов чорні мітки обсидженого мухами старого плафону, не тільки стали розпродавати все, що тільки можна, але і, відчувши запах грошей, як і багато їх "колег" з Луб`янки, стали перебігати туди, звідки розносився запах. Багато хто з них осів в новостворюваних податкових інспекціях. Потім, як ми знаємо, апетити їх зросли непомірно.

Те, що зображено на фотознімках, вражає навіть бувалих знавців "краси" радянського режиму. І фотографував їх хтось з тих, хто все це робив. Як злочинець, що повертається на місце свого злочину, вони ще і ще проглядали свідоцтва своїх злочинів.

Через це протиприродне для нормальних людей захоплення сьогодні ми маємо можливість заглянути в цей страшний світ. Їх світ. Світ, в якому не існує таких понять, як людинолюбство, духовність, співчуття, порядність, дружелюбність, інтелігентність, безкорисливість, щедрість душі.

Фотографії супроводжуються такою страшною силою текстами, що не залишають каменя на камені від міфу, який продовжують забивати в голови росіян сьогоднішні продовжувачі справи "залізного Фелікса". Міфу про нібито мудрих, справедливих і безкорисливих "лицарях без страху і докору".

Крім фотогалерей (наприклад, "Бутугичаг" і "Колюча правда") на сайті розміщені убивчі за своєю силою статті про те, що творили потвори в людській зовнішності в концтаборах. Оповідання стає ще жахливішим від того, що воно супроводжується "наочною допомогою", зробленими руками самих чекістів.

На закінчення хочеться привести слова самого Сергія: "...Пам'ять людства не містить в собі такої сили горя, таких масштабів трагедії, яка дісталася народу Російської імперії від більшовиків. А тому кати легко йдуть від розплати, і вже наступне покоління приречене на повтори. Ми зобов'язані притягати до відповідальності злочинців, старих і нових, щоб кожний наступний правитель знав, чим загрожує йому насаджена деспотія..."