Від російських “братів” треба триматися не ближче, ніж на витягнуту руку

Автор/джерело -  © УНІАН

Не можна забувати, що впродовж усієї 19-річної історії незалежності України основні зовнішньоекономічні виклики надходили до нас від Росії.

Таку думку в інтерв’ю тижневику “Дзеркало тижня” від 28 серпня 2010 року висловив екс-голова Ради національного банку України, професор Анатолій Гальчинський.

“Хоч би як ми усміхалися одне одному, але не можна забувати, що впродовж усієї майже двадцятирічної історії нашої незалежності основні зовнішньоекономічні виклики надходили до нас від східного сусіда. Нас постійно випробовують на міцність, шукають слабкі місця, - сказав Гальчинський, - Не хочу копатися в минулому, знову привертати увагу до проблем конфіскації наших заощаджень, поділу активів колишнього СРСР, його золотовалютних запасів, до того, як нас «надули» під час виходу з рубльової зони, як блокувалися високотехнологічні проекти, зокрема, і проект Ан-70, і багато чого іншого”.

Професор переконаний, що ці питання не девальвуються через строк своєї давності, а українська влада, незалежно від особистих симпатій чи антипатій до лідерів Росії, не має права їх замовчувати, бо “такого права їм ніхто не делегував”.

Гальчинський також нагадав і про останні факти, такі, як обхідні газопроводи і газовий контракт, підписаний Юлією Тимошенко. За його словами, російська преса повідомляла, що розробку проектів газопроводів, у т.ч. й «Південного потоку», почали здійснювати за ініціативою Владіміра Путіна ще в часи президентства Леоніда Кучми. “Все це щось більше, ніж політика захисту національних інтересів Росії. Це - «політика на поразку» конкурента”, - переконаний Гальчинський. При цьому він додав, що газові домовленості Путіна і Тимошенко були виконані в контексті того, що «Росії зовсім не потрібний сильний український Президент, сильна Україна».

“Справжні друзі так не роблять. До того ж цих контрактів ніхто не скасовував. Вони продовжують діяти. Стодоларова знижка на ціну газу - це зовсім інше. Це дуже скромна плата росіян за пролонгацію строків дислокації Чорноморського флоту”, - сказав Гальчинський, - Я не закликаю нову владу відповідати тим самим. У нас інша ментальність, інше бачення перспективи. Але висновки ми зобов’язані робити. Користуючись армійською термінологією, скажу так: розвиваючи всебічні зв’язки з Росією, необхідно залишатися стосовно неї на відстані витягнутої руки. У моєму розумінні це теж принципово важливо”.

Стосовно двостороннього співробітництва України і Росії, професор наголошує на тому, що оптимальною структурою економічних відносин є система прямих двосторонніх зв’язків. “Ніяких єепів, ніяких митних зон та інших багатосторонніх утворень для цього зовсім не потрібно. Це - принципова позиція, яку я обстоюю багато років, у тому числі й тоді, коли працював радником президента”, - сказав Гальчинський.