Захоплення Києва: новий Житловий кодекс зачепить в першу чергу киян з хрущівок

Автор/джерело -  © “Аратта-Україна”

Викидати людей на вулицю, наче котів, дозволить новий Житловий кодекс. Першими під ковш Житлового кодексу потраплять густозаселені хрущовки. Як відомо - найбільше їх у столиці, як і найвищі ціни на житло. Так само, як і найбільше хвацьких забудовників.

Українців, наче котів, викидатимуть із власних квартир - першими зноситимуть густозаселені хрущовки

Уряд дописує новий Житловий кодекс, який дозволяє забрати у вас житло на раз-два. Вже завтра будь-який будинок можна буде оголосити аварійним і викинути людей на вулицю, застерігає ТСН.ua.

Такі схеми вже повним ходом відпрацьвують на киянах, адже вартість їхнього житла - найвища у Східній Європі. Людей викидають на вулиці, будинки зносять, а на їхньому місці будують готелі та офісні центри, у смітниках яких і копирсатимуться колишні мешканці.

Киянка Ірина вже знає, як воно, коли тебе виганяють із власної квартири. Влада на догоду комерційним інтересам знищила її будинок, а сім'ю фактично зробила безхатченками.

Ще кілька років тому Ірина безтурботно мчала рідною вулицею додому. Злітала на третій поверх столітнього будинку, де цілу епоху прожив її дружний рід. Її квартиру знищили разом з меблями, побутовою технікою, з усім, що було в квартирі.

Незабаром у таку ж халепу можуть потрапити тисячі українців. Викидати людей на вулицю, наче котів, дозволить новий Житловий кодекс.

Остаточний варіант документу, який зробить господарями наших квартир чиновників та бізнесменів, поспіхом дописують у Верховній Раді. А влада вже готується до масового переселення простих українців із їхнього центру у спальні гетто.

Бізнесменам достатньо купити у владних кабінетах довідку, що ваш будинок начебто аварійний. Підлягає ремонту чи знесенню. А за декілька місяців замість відремонтованного житла тут виросте готель, офіс чи розважальний центр. При цьому новоявленим безхатченкам кодекс не гарантує ані рівноцінного житла, ані грошової компенсації.

Першими під ковш Житлового кодексу потраплять густозаселені хрущовки. Столична влада вже назвала перші адреси.

Юрист пояснює - ці люди можуть протриматися у власних квартирах поки не ухвалять новий житловий кодекс.

За його словами, ніхто не може на сьогоднішній день просто забрати квартиру примусити виїхати з неї, розваляти будинок і побудувати щось інше.

За право сидіти у власній спальні професору Олександру Глухову доводиться роками боротися в судах. Достукатися у найвищі кабінети влади він зміг лише за допомогою програми "Гроші".

Глухову просто не повезло, визнають чиновники. Будинок професора у самому серці столиці. Тут кожен сантиметр землі – на мільйон. Тому його будинок, попри всі закони, влада давно продала. Разом із ним.

Юристи запевняють, це – типовий капкан для довірливих мешканців центральних районів.

Забудовники ж із нетерпінням чекають ухвалення нового Житлового кодексу. Адже він позбавить їх клопоту з занадто грамотними мешканцями.

Анатолій Папанов і Валерій Прийомихов

Від “Аратти”. Розуміючи, що захоплення столиці держави - найвища стратегічна мета будь-якого загарбника, ми впевнено можемо "привітати" киян із новим ігом, що вкотре прийшло зі Сходу. На цей раз - донецько-лугансько-кримінально-совковим.

Позбавивши киян права формувати власні органи самоврядування, донецькі "чінгісхани" тепер візьмуться за узаконене, за бандитськими "понятіями", захоплення житла і землі.

Якщо кияни і далі мовчки "хаватимуть" всі "підношення" цієї влади, то в найближчому часі можуть попрощатися і з житлом, і з роботою, і зі свободою. Підконтрольна Рада, яка вже перейняла всі кримінальні правила, з легкістю "узаконить" новий антигромадський Житловий кодекс. І тоді прислів`я про "хату скраю" перетвориться на дійсність. Переїдуть кияни з хрущовок у центральних районах у власні хати в десь за міською межею.

Чи можна протидіяти цьому? На цю тему є один чудовий радянський фільм. З Валерієм Прийомиховим та Анатолієм Папановим в головних ролях. Про одне холодне літо... Інших способів позбавитися від бандитського "бєспрєдєла" історія, на жаль, не знає.