Рембрандт додавав у фарби крохмаль

Автор/джерело -  © “Аратта-Україна”



Дата публiкацiї - 4.02.2011 01:37 | Постiйна адреса - http://www.aratta-ukraine.com/news_ua.php?id=13038

...А саме крохмаль пшеничний, що робив фарби більш в’язкими, густими і прозорими. Випадок використання (до початку XIX століття) похідних пшениці саме для зміни властивості фарб зафіксований вперше.

Портрет Ніколаса ван Бамбека. Полотно, олія, крохмаль

Коли спеціаліст з аналітичної хімії з Королівського інституту культурної спадщини в Брюсселі (Бельгія) Яна Саньова й її колеги починали дослідження картин Рембрандта, вони не розраховували виявити що-небудь принципово нове і невідоме. Вивчення образотворчих технік Ремрандта Харменса ван Рейна проводилося незліченну кількість разів, пояснює пані Саньова.

Однак науковців чекав сюрприз, повідомляє “Компьюлєнта”. Масс-спектрометрія вторинних іонів виявила в одному з шарів портрета Ніколаса ван Бамбека, який був написаний 1641 року, а нині зберігається в Королівському музеї витончених мистецтв, невелику кількість свинцевого порошку, змішаного з олією і пшеничним крохмалем.

Вживання перемеленої пшениці або крохмалю з неї як складової частини ґрунтовки полотна або паперу відомо з античності. Однак випадок використання до початку XIX століття похідних цього злаку саме для зміни властивості фарб зареєстрований вперше.

Спектрограма шару полотна Рембрандта

За часів Рембрандта багато художників захоплювалися змішуванням фарбувальних пігментів, лаків та інших інгредієнтів, та й сам майстер не цурався таких експериментів. Нові способи дозволяли змінювати товщину, ступінь блиску і текстуру поверхні. Але через надзвичайну мізерну товщину шарів (до 0,001 мм) виявити в них органічні речовини дуже складно, що підвищує цінність відкриття команди Яни Саньови.

Тепер фахівцям належить з'ясувати, чи використовував Рембрандт пшеничний крохмаль в інших роботах. Наступним об'єктом дослідження стане портрет Агати Бас (дружини згаданого Ніколаса ван Бамбека), написаний у тому ж 1641 році. Завдяки цим дослідженням музейні працівники зможуть забезпечити ідеальні умови зберігання картин.

Результати роботи опубліковані в журналі Analytical Chemistry.


 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2024.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.
© Автор проекту - Валерій Колосюк.