Поки “лохтурат” жер безкоштовну гречку і слухав малохольні пісеньки мера, молода команда з паханом-Космосом до нитки обібрала Київ

Автор/джерело -  © “Дзеркало тижня”

Юристам вдалося скласти схему тіньового управління столицею, яка, власне, і забезпечила — у всіх сенсах — успіх команди Леоніда Черновецького.

Основний період розграбування Києва співпав з часом президентства Віктора Ющенка

«Кожен гвинтик системи відповідав за свою ділянку, — ділиться знаннями один зі співрозмовників видання “Дзеркало тижня”, яке й опублікувало ці матеріали. - Про „клієнта“, що потрапляє на будь-якому етапі в розробку, сповіщали „центр ухвалення рішень“. В'ячеслав Супруненко — його ключова фігура. Зять Черновецького здійснював глобальний контроль. А також здійснював відсіювання неефективних чиновників-учасників. Земельний кадастр і управління земельних ресурсів були під Супруненком. Євлах — ініціював розгляд потрібних рішень у комісіях, а також внесення питань з голосу, які стали одним з найулюбленіших способів хлопців у вишиванках «вирішувати питання». За Довгим — оперативне проведення рішень в раді. За Черновецьким — підписи під рішеннями Київради».

«Решта відповідальних гвинтиків чітко виконували покладені на них функції, — продовжив джерело. - Включаючи організацію потрібних погоджень та дозволів, а також роботу з депутатами, судами, оцінювачами тощо. Їх фінансову мотивацію у тому числі. Діяли правила підписання рішень і розпоряджень у вигляді прямих вказівок про підписання, умовних позначень на документах або використання спеціальної людини, документи з рук якої підписувалися автоматично. Питання, які стоять „на контролі“, на будь-якому етапі вирішувалися з вражаючою легкістю, що було першочерговим завданням земельного управління та управління комунальної власності. При „збої“ на будь-якій ділянці системи „винні“ суворо каралися. Реєстр „контрольних питань“ був єдиним і обов'язковим для виконання всіма учасниками. Без узгодження «центру прийняття рішень» жодне питання не виносилося на комісію і сесію. Таким чином, відсікалися будь-які спроби домовитися з «клієнтами», минаючи верх».

За словами співрозмовника DT.UA, очевидно, що в столиці діяла юридично грамотне і дуже заповзятливе угруповання. «З чітким розподілом ролей. І часткою. Була задіяна вся вертикаль влади. Прокуратура протестувала. Іноді. Навіть у суді відстоювала свої позиції. Але виграти суди було практично неможливо. 80% вкраденого, за нашою інформацією — продано. Кількість кешу головної столичної Сім'ї може їй дати підставу звернутися до «Форбсу» з гнівним питанням: «А хто такий Ахметов?». Більше того, щодня, вся країна працює на подорожчання активів Києва (читати — Черновецького) та його мандрівну по світу родину. Це реальна національна загроза», — сказав співрозмовник «ДТ».

Як результат, команда Олександра Попова виявилася вельми обмеженою у своїх можливостях. 1 млрд 300 млн грн від приватизації, закладені і в без того скромний бюджет — сьогодні цифра непідйомна. «Продавати ж нічого! - у свою чергу не приховують розчарування люди з Хрещатика, 36. - Міністерство просить 500 квадратів під свою структуру — немає цих квадратів! Національний олімпійський комітет робить заявку на майданчик у 1000 квадратів — немає таких майданчиків! Все, що мало хоч якийсь інвестиційний інтерес, вичищено. Все в оренді, у власності, у користуванні...Залишилися одні околиці. Без комунікацій. Їхні схеми виявилися прості і геніальні».

Схеми тіньової приватизації в Києві

Як повідомило достовірне джерело в правоохоронних органах, група вивчала «успіхи» Черновецького і його молодої команди за період 2007-2010 років. У полі зору були — земля, об'єкти комунальної власності, а також інвестиційні проекти.

Згідно з результатами моніторингу, більше 2 211, 62 га землі віддано в оренду (підставним особам і фірмам-одноденкам); продано — 280 га землі (без конкурсу, як правило, за заниженою вартістю та на інсайдерським аукціонам); виведено з комунальної власності близько 700 об'єктів — через організовані судові рішення, додемісії та афілійовані з «прибульцями» компанії; скуплені посередниками за копійки всі інвестиційно-привабливі майданчики та об'єкти.

Усі ці махінації здійснювалися за наступними схемами.

Схема № 1: «Чиста» оренда. За попередніми підрахунками, 1556 земельних ділянок було віддано в оренду в 2007—2010 рр. Загальна площа, як ми вже зазначили вище, — понад дві тисячі гектарів. При цьому розмір річної орендної плати стрибає від 1 до 10 відсотків у схожих об’єктах одного й того самого району.Простежити в цьому товстому томі з відсотками й орендними ставками якісь взаємозв’язки зі статусом об’єкта (чи це житловий будинок, торговий центр чи гараж) неможливо. Усе підвладне тільки настрою місцевого законодавця.

Схема № 2. Даєш туалет! В основі схеми — та ж оренда, або самозахоплення. У столиці давно триває «полювання» за трансформаторними будками і вбиральнями, які підприємливі містяни теж беруть в оренду. За законом для обслуговування об’єкта можуть виділити ще 20 квадратів, або навіть 15 соток — як домовишся. Потім землю можна викупити з перспективою побудувати офіс або навіть будиночок.

Схема № 3. Встати, суд іде... Схема для тих, хто вже має право оренди і теж бажає викупити ділянку без конкурсу. Юриста просять скласти договір купівлі-продажу своєї земельної ділянки, після чого його несуть депутатам. Місяць їм дає закон на те, щоб вони задовольнили прохання. Але депутати мовчать, і далі справа вирішується через суд, який задовольняє звернення позивача, адже представник Київради на засідання не приходить. А Київрада і КМДА при цьому ніяких апеляцій не подають. За півтора року було ухвалено більш ніж двісті подібних рішень.

Схема № 4. Увага: голос! Практично все, що приймається в залі «з голосу» — криє в собі порушення. Управління земельних ресурсів заводить порожню папку, якій присвоює номер кадастрової справи. Потім депутат «з голосу» просить раду «проголосувати за виділення ділянки за кадастровою справою під номером таким-то ...». І ніяких зайвих уточнень.

Схема № 5. Привласни ділянку. Мешканець столиці клопоче про виділення належних йому законом десяти соток, вказавши місце розташування бажаної ділянки. Київрада, в особі свого секретаріату, отримавши практично інсайдерську інформацію, ставить прохача в довгу чергу, а сама, заднім числом, оформляє цю ділянку, незаконно втручаючись у роботу інформаційно-комп'ютерної системи.

Схема № 6. Фізики та лірики. За п'ять років у Києві 120 тис. осіб скористалися своїм конституційним правом і отримали 10 соток. З них тільки 80 тис. - кияни. При цьому до цих пір залишається відкритим питання: яка частина з них знає, що вони стали щасливими власниками землі в столиці?

Схема № 7. Кооператив «Роги, копита та студенти». Близько 2 тис. га земель колишніх радгоспів було перетворено в сільськогосподарські, гаражні та ін кооперативи, а також ЖБК. Усі вони, масово отримуючи землю від лояльних депутатів, зверталися до них же з проханням змінити призначення земель. Після отримання ділянок за вказаною в договорі адресою ці структури знайти неможливо.

Схема № 8. Футбол у шкільному коридорі. В останні роки директори столичних шкіл і завідувачі дитячих садків у силу якихось загадкових причин почали масово відмовлятися від прилеглих до шкіл територій.

Схема № 9. Щедрий лелека. Лише один приклад: 70 га на Жуковому острові дісталися якійсь добродійній організації «Лелека — дітям». Депутати на одній із сесій Київради «з голосу» підтримали зміну «однієї цифри в пункті такому-то на іншу». Що за цифри дружно поміняли, багато хто довідався трохи пізніше. Як виявилося, подовжили строк оренди: з 25 років до 45-ти.

* * *

Докладніше про всі злочини організованого злочинного угрупування ЧМОК (“Черновецький і молода команда”), читайте в випуску «Дзеркала тижня. Україна» в статті Інни Ведерникової «Як грабували Київ. Основні схеми».