Вода псується дорогою до споживача

Автор/джерело -  © “Голос України”

Нині у багатьох містах воду подають за графіком. І можна лише уявити, на що перетворюється живильна волога, простоявши кілька годин в іржавих трубах.

Складна проблема і з очисними спорудами. Адже будували їх ще в 40—60-ті роки минулого століття, коли воду в річках фахівці зараховували до 1—2 класів.
Тепер 70 відсотків цих водойм належить до 4—5 класів. Одне слово, вода вже не та, а очисні споруди не є надійним бар’єром.

Тим часом у більшості сіл люди черпають воду із верхніх горизонтів, просякнутих нітратами та іншими хімічними сполуками. На цьому тлі дещо краща ситуація в столиці. Бо тут воді з крана є альтернатива — поки що безкоштовні бювети. Проте на джерела із глибинною екологічно чистою вологою давно накинули оком можновладці і бізнес.

До речі, нині в Україні розроблено нові стандарти, так звані «Гігієнічні вимоги до питної води». Згідно з новим документом, тепер воду мають перевіряти за 120 показниками.

— Проте цей стандарт з вищеперерахованих причин фізично виконати неможливо, — каже завідувач лабораторії фізико-хімічних методів очищення води Науково-дослідного та конструкторсько-технологічного інституту міського господарства Олександр Кравченко. — Тож і послуговуються переважно старими нормами.
Водночас, як пояснив головний санітарний лікар Святошинського району Києва Сергій Пастушенко, Дніпровський водозабір — це зона, нашпигована будівельними об’єктами, які є потенційними забруднювачами. Тому нині дуже актуальним для столиці є будівництво нового водозабору. Інакше ситуацію не вирішити. Тим часом у самих громадян найбільше нарікань викликає незадовільне утримання водопровідних мереж безпосередньо в будинках.

Поліпшити ситуацію в столиці мали б бювети. Адже, за словами Сергія Пастушенка, це вода найглибшого залягання — ще юрського періоду, а отже, не потребує глибокого доочищення. Вони фактично є по всьому місту, окрім новозбудованих масивів.

В Австрії вода з гірських джерел і з водопровідної мережі - однакова чиста і смачна

Проте нині із-понад двох сотень цих водних столичних джерел працює лише 40 відсотків. Одні через погану експлуатацію вийшли з ладу. Інші закрили постановами санітарних лікарів, а деякі припинили функціонування просто через брак коштів. Хоча, як стверджують спеціалісти, йдеться про дуже малі суми. А тому чимало хто з експертів вважає, що в такий спосіб столичні бювети просто готують до приватизації, щоб зробити воду платною.

До речі, як повідомив Сергій Пастушенко, при КМДА вже створено підприємство «Спецкомунсервіс», якому й передано бюветні комплекси. Тож поживемо — побачимо, чим це обернеться для споживачів.

Що ж стосується фільтрів, до яких дедалі частіше звертаються українці, то фахівці радять їх ретельніше обирати і частіше міняти картриджі, інакше вони можуть бути розсадником для бактерій. Не гарантує якості і бутильована вода. Вчені Інституту колоїдної хімії та хімії води НАН України регулярно проводять моніторинг її якості і часто-густо висновки невтішні.

Отже, вихід один — модернізувати галузь. Зокрема, столиця потребує будівництва нового водозабору, а ще заміни старих труб на нові. Тоді б і якість поліпшилась, і втрати води можна було мінімізувати. Проте це далека перспектива. Адже, за оцінками спеціалістів, у Київ потрібно вкласти 8 мільярдів гривень інвестицій, щоб поміняти лише діряві труби. А поки що населенню лише підвищують тарифи.

Від “Аратти”: Якщо мова зайшла про питну воду з водопровідної мережі, то, за визначенням міжнародних експертів, найсмачніша вода - в Австрії. Один з нас зміг в цьому упевнитися - із закордонного туру було привезене дві пляшечки води. Справді, вода з-під крану одного з готелів у Відні за смаком нагадує воду з альпійських річок, яку набрали в іншу пляшку (на фото)...