Кого насправді підтримує уряд Азарова

Автор/джерело -  © Радіо Свобода

Видобуток нафти та газу в Україні скорочується, управління енергетичним сектором є непрозорим і відбувається на користь окремих олігархічних груп.

Такими є результати моніторингу, підготованого провідними українськими експертами за сприяння фонду «Відродження».

Фахівці відзначають і певні позитивні кроки уряду у реформуванні цього сектору, однак вважають їх вимушеними. Між тим перші особи держави називають розвиток паливно-енергетичного комплексу пріоритетом своєї політики.

За минулий рік Україна видобула 20 мільярдів кубометрів природного газу – це майже на півтора мільярда кубів менше, аніж за рік до того. Перед тим видобуток блакитного палива зростав щороку.

Подібна ситуація і з українською нафтою, відзначає директор енергетичних програм центру «Номос» Михайло Гончар. На його думку, це стало результатом недостатньої уваги влади до пошуку та розробки нових родовищ.

Він називає й інші структурні проблеми нафтогазового сектору, які виявилися за перший рік роботи нового уряду.

«Ми могли спостерігати повернення газу компанії «РосУкрЕнерго», гальмування виконання Брюссельської декларації про модернізацію ГТС, а також припинення подачі українського газу в Польщу. Обсяги там були невеликі, – але це спричинило негативний резонанс. Уряд мотивував це зміною законодавства, але можна було подавати газ до завершення терміну дії угоди. Проблем чимало, а досягнення нової влади – це радше вимушені кроки. Основна ж робота уряду в паливно-енергетичному комплексі спрямована на обслуговування олігархічних груп», – заявив керівник центру «Номос» на презентації моніторингу дій уряду в енергетичному секторі.

Серед таких ефективних рішень у енергетичному секторі, до яких уряд змушували зовнішні обставини, автори моніторингу називають пуск в аверсному режимі нафтогону «Одеса – Броди», вступ України до Енергетичного співтовариства та підвищення цін на комунальні послуги для населення, яке було умовою продовження співпраці з МВФ.

Що ж до використання альтернативних джерел енергії, то тут позитивні зрушення у тісно переплетені з лобізмом, говорить голова правління альянсу «Нова енергія України» Валерій Боровик.

«Держава має стратегію. Ухвалена програма енергоефективності до 2015 року – це позитив. До неї внесено зміни, збільшено її фінансування – але за рахунок небюджетних джерел, і яких саме – не розписано! Непрозорість, тенденційність, особистий фактор впливають на те, хто розвиватиме альтернативну енергетику. Немає реальної конкуренції, переможці конкурсів на реалізацію проектів альтернативної енергетики відомі наперед», – каже фахівець.

Трейдери на рівні уряду блокують контроль за якістю бензину?

Експерти озвучили й інші проблеми паливно-енергетичного сектору. Президент Київського міжнародного енергетичного клубу Олександр Тодійчук зазначив, що в Україні на догоду бензиновим трейдерам гальмується створення метрологічного центру, який дасть змогу оперативно оцінювати якість бензину на всіх заправках.

Загалом експерт відзначає збільшення монополізації ринків пального та скрапленого газу в Україні, але припускає, що антимонопольне розслідування не виявить основних винуватців.

Між тим 21 березня Президент Віктор Янукович, говорячи про необхідність залучення приватного інвестора до НАК «Нафтогаз», назвав реалізацію енергетичної стратегії розвитку України одним із головних пріоритетів української влади.

«Стратегія повинна включати комплекс заходів, результатом яких повинно стати надійне ефективне і збалансоване забезпечення споживачів України природним газом і продуктами нафтопереробки, гарантований транзит газу та нафти до країн Європейського Союзу», – сказав Янукович.

Утім, співавтор моніторингу, президент Київського міжнародного енергетичного клубу Олександр Тодійчук зазначив, що така стратегія розвитку ПЕК в Україні повністю відсутня. А це є однією з причин того, що Україна перебуває на межі дефолту та не має іншого вибору, аніж реформувати цю галузь на вимогу МВФ та інших міжнародних кредиторів.