Слідом за арабськими країнами можуть “вибухнути” тоталітарні режими Середньої Азії

Автор/джерело -  © Радіо Свобода

У пострадянських режимів виникли неабиякі проблеми: люди не можуть жити в умовах сучасних рабовласницьких держав.

Злидні, корупція, масове безробіття і мало шансів для молоді – це спільні риси, які пов’язують держави Близького Сходу і Північної Африки, де нещодавно прокотилася хвиля протесів проти влади, з республіками Середньої Азії. Там керівники не сидять склавши руки і докладають чимало зусиль, щоб не допустити паростків «арабської весни» у себе вдома.
Повтору арабських революцій у Таджикистані не буде, каже Президент Емомалі Рахмон.

«Мудрий народ Таджикистану, який колись став жертвою подібних подій, усвідомлює значення миру і стабільності. Він мав досить громадянських воєн, тому відкидає військове розв’язання будь-якої проблеми», – заявив президент Таджикистану, виступаючи у парламенті.

Хоча таджицькі лідери можуть це заперечувати, але країна вже пережила перший протест за допомогою соціальної мережі Facebook. Близько 30 осіб на початку квітня зібралися на короткий мітинг у Душанбе.

Тепер маловідома узбецька молодіжна група «Єтар» (що в перекладі означає «Досить»), планує організувати подібну демонстрацію в липні в Ташкенті, столиці іншої середньоазійської республіки. Організатори закликають людей принести зі собою палатки і харчі на кілька днів.

Так само, як і в Узбекистані, в Туркменистані ще не було вуличних протестів, але влада робить кроки на випередження. Всі традиційні мас-медіа вже давно під владним каблуком, а тепер уряд скасовує контракт із російською компанією МТС, яка донедавна була головним джерелом комунікації для 80 відсотків користувачів інтернету і мобільного зв’язку в країні.

Водночас, за даними правозахисників з Human Rights Watch, Туркменистан затримав щонайменше чотирьох осіб за політичними справами.

Серед туркменських студентів, які вчаться за кордоном, ходять чутки, що їм можуть заборонити знову покинути країну. Кілька місцевих джерел повідомили Радіо Свобода, що до рідних таких студенів приходять чиновники, які розпитують деталі про їхній статус за кордоном і фінанси.

Фаріт Тухбатулін, який очолює Туркменську ініціативу з прав людини, що знаходиться у Відні, з цього приводу має таке пояснення: «Ці чутки виникли після повстань в арабських країнах. Я думаю, що туркменські урядовці намагаються запевнитися, що революції не прийдуть до нас».

Туркменський Президент також доручив урядовцям знайти спосіб, щоб визнати дипломи туркменів, що вчилися за кордоном. Через неврегульованість цього питання молоді туркмени з міжнародним досвідом розчаровані тим, що не можуть знайти роботу в себе вдома.

Наразі важко оцінити, чи обурення владою у Середній Азії виллється на вулиці. Але очевидно, що місцеві уряди роблять все, щоб таких шансів навіть не виникало.