Британські вчені довели, що у Бога була дружина

Автор/джерело -  © ТСН

Доктор з факультету теології Оксфордського університету заявила, що під час редагування Святого Письма сотні років тому ім’я дружини Всевишнього викреслили.

Ашера. Богиня стародавньої угаритської культури, яка була на території сучасної Сирії

Британська дослідниця Франческа Ставрокопулу стверджує, що Господь Бог, відомий також як Яхве і Єгова, був аж ніяк не самотній, а мав дружину на ім'я Ашерак, чи Ашера. І люди ставилися до неї з тією ж повагою, що і до Чоловіка.

На думку доктора Ставрокопулу, таємна інформація про божественну пару з часом зникла з Біблії через численні її редакцій.

На доказ своїх слів британська вчена наводить кілька археологічних знахідок. Основними доказами її теорії є стародавні тексти і деякі фрази з Біблії. Так, один з текстів оповідає про те, що статуя Ашери знаходилася в храмі Бога Ізраїлевого.

Іншим свідченням Франческа вважає глиняну табличку, яку знайшли в 1975 році в Синайській пустелі. Там напис, датований приблизно VIII століттям до нашої ери. Її автор, мабуть, був мандрівником, вважає дослідниця.

"Для будь-якого мандрівника його спосіб життя становив певну небезпеку, тому божественний захист мав для нього важливе значення", - пояснила вчена.

За її словами, напис являє собою прохання про благословення. Причому, що важливо, благословення "Яхве і його Ашери".

"Це і є дуже важливим доказом того, що Яхве та Ашер розглядали, як божественну пару", - констатувала Франческа.

Вона також відзначає, оскільки після виявлення першого запису було знайдено ще кілька схожих і у всіх них згадується пара Яхве та Ашера, це можна вважати переконливим доказом сімейного стану Всевишнього.

Дослідниця підкреслила, що, насправді, ім'я дружини Бога не зникло. Ашера залишилася в пам'яті народів, як могутня богиня родючості.

Наприклад, в цій якості її шанували жителі стародавнього міста-держави Чад в Сирії, заснованого в 6000 році до нашої ери. Її глиняні фігурки постійно знаходять на узбережжі Середземного моря, де розташовувалося це поселення, констатує дослідниця.

Вчені також відзначають, що збережені згадки про велику богиню можна знайти навіть у Старому Заповіті.

"Святе Письмо пройшло період так званої кодифікації, коли редактори тексту знищували неугодні монотеїзму (вченню про єдиного Бога) згадки про жінку-божество. Але, наприклад, одне з імен Бога, Елокім, що має закінчення множини, все ж таки залишилося невідредагованим. А звучання імені верховного божества у множині є ще одним доказом, що чоловічому і жіночому божествам колись поклонялися укупі, не поділяючи їх за статевою ознакою", - розповіла доктор Ставрокопулу.

Але і на цьому не закінчуються аргументи дослідниці. У Біблії вона знайшла ще одне свідчення, що дає привід припускати про існування Божої дружини, - це опис фігур херувимів, які охороняють Ковчег Заповіту. Вони постають там як двостатеві істоти.

Іншою несподіваною заявою дослідниці є те, що Бог, перш ніж зайняти своє законне місце, брав участь у своєрідному "кастингу".

"Я кілька років вивчала Біблію в її культурному та соціальному контексті і виявила, що Яхве - Богу, якого ми знаємо, - довелося витримати конкуренцію з боку ряду інших богів, перш ніж він зайняв чільне місце в релігії ізраїльтян, У числі основних конкурентів Господа Бога знову фігурувала його дружина Ашера, а також - бог води, війни, неба, сонця Баал та кровожерливий Молох, якому приносилися людські жертвоприношення", - пояснила Франческа.

За її словами, церковні редактори їх викреслили з іудейського пантеону, дотримуючись тексту Мойсеєвих заповідей. "Та не буде в тебе інших богів, крім Мене", - сказано в одній із скрижаль, що, за біблійною легендою, Бог дав пророку Мойсею на горі Синай.

У цій частині дослідження більшість вчених погоджуються з доктором Ставрокопулу. За їхніми словами, боротьба монотеїзму з пережитками язичництва серед декількох поколінь Ізраїлю була процесом тривалим.

Протягом кількох століть поряд з культом Всевишнього існувало поклоніння місцевим божествам, серед яких була і Ашера.