Українські політикани освоюють нову агітплощадку

Автор/джерело -  © DW

Українські політики дедалі більше активізуються в інтернеті. Проте електоральних дивідендів від нових медіа їм годі чекати, вважають експерти. Для цього їм бракує знань, як працювати з українською мережевою спільнотою.

Свій оновлений офіційний веб-сайт у середу представила Партія регіонів.

За словами народного депутата Олени Бондаренко, нову сторінку оптимізовано для користування за допомогою мобільних пристроїв та планшетних комп'ютерів. Також депутат пообіцяла користувачам сайту більш оперативне оновлення інформації, особливо фото та відео, та більше інтерактиву – мовляв, кожен може зв'язатися з прес-службою партії через спеціальну форму на сторінці.

Інтернет-опозиція

«Регіонали» – далеко не єдині у своєму прагненні підкорити всесвітню мережу. Активно використовувати інтернет для спілкування з електоратом останнім часом стала лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко, яка чи не щодня оновлює свою сторінку у соціальній мережі Twitter. А ще під час виборчої кампанії 2010 року інтернет у боротьбі за виборців почав відігравати значну роль у політтехнологіях штабу лідера «Фронту змін» Арсенія Яценюка.

Та значних електоральних дивідендів українським політсилам інтернет поки принести не може, впевнений голова Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко. У бесіді з Deutsche Welle він зазначив, що це «поки радше данина моді, щось на кшталт елементу обов'язкової програми, аби бути сучасним».

Без особливих дивідентів

Полем для боротьби за виборця інтернет, за думку Фесенка, ще не став. І причина не стільки в недостатньому проникненні мережі (інтернетом користується близько третини дорослого населення України), скільки в специфічності самої інтернет-аудиторії. «Основна частина інтернет-спільноти або аполітична, або критично налаштована до політиків», - каже він.

Тим не менше політолог пророкує, що в перегонах перед наступними парламентськими виборами можливості інтернету в боротьбі за електорат політики використовуватимуть активніше. І вже сьогодні, за його словами, у соцмережах досить багато не лише лідерів великих партій, але й окремих політиків «з середини політсил». Щоправда, більшість із них використовує мережу не як політтехнологію, а радше для задоволення особистих потреб.

Потрібні «вітчизняні» підходи

Отримувати зиск від можливостей в інтернеті українські політики ще не навчилися. Для цього, на думку політолога, їм варто більше експериментувати, аби зрозуміти специфіку української інтернет-спільноти. І копіювання чужих досвідів, передусім президентської кампанії США 2008 року, що є першим прикладом активного використання інтернету у політичній боротьбі, не найкращий для цього шлях.