Пасивним будинкам - активне лобі

Автор/джерело -  © «Німецька хвиля»

Повернутися з пронизливого холоду в хатнє тепло та затишок. Що може бути приємнішим цієї пори року?.. Однак за нинішніх цін на енергоносії таку розкіш може дозволити собі далеко не кожний. І не варто сподіватися, що опалення колись знову подешевшає.

15 років тому мешканці міста Дармштадт дивувалися мужності чотирьох родин, що в’їхали в перший у Німеччині будинок, де не було батарей. Сьогодні їм дедалі більше заздрять. Навіть за суворих морозів температура в так званих пасивних квартирах не падає нижче 20-х градусів. А коштує це не 1200, а всього 120 євро на рік.

„Стіни в кімнатах ніколи не бувають холодні. Ми не знаємо, що таке пліснява та неприємні запахи. Навіть якщо хтось запалить цигарку, повітря все одно залишається свіжим – попри зачинені вікна”, - кажуть господарі економних та – що не менш важливо – екологічних осель. На обігрівання їх іде в середньому вдесятеро менше енергії, що значно зменшує кількість шкідливих парникових викидів.

„При цьому, - пояснює власник одного з таких котеджів, директор і засновник дармштадського Інституту пасивного будівництва Вольфґанґ Фауст, - таке житло не є чимось принципово новим. Іще в Месопотамії, найстародавнішому осередку людської цивілізації, шумери обкладали свої помешкання зв’язаною соломою, щоб ліпше зберігалося тепло. Якомога щільніша ізоляція – метод випробуваний тисячоліттями”:

„Тому в пасивних будинках завжди наявна система примусової вентиляції. Це означає, що холодне повітря потрапляє в будинок не через двері та вікна, а через теплообмінник. Там воно підігрівається теплом „відпрацьованого” хатнього повітря, яке, відповідно, спрямовується назовні. Спеціальні фільтри затримують до того ж пил та бактерії.

Мене часто запитують: „І що ж це за комфорт – мешкати в герметично закупореному „термосі” з товстими стінами та потрійними вікнами, які весь час мають залишатися зачиненими?..”

Ну, по-перше, якщо є бажання, вікна можна відчиняти скільки завгодно. А, по-друге, на відміну від звичайних будинків, у пасивних мешканці завжди дихають чистим повітрям. Усі без винятку приміщення – серед них і кухня, туалет - постійно провітрюються. І протягів немає, бо повітря повільно циркулює крізь отвори у внутрішніх дверях. Але найважливіше: система примусової вентиляції дозволяє до 90% тепла повернути назад у житло. У приміщеннях, які вентилюються вільно, батареї опалення, власне, й потрібні для того, щоб компенсувати ці втрати.”

П’ять років тому у Вісбадені з’явився перший офісний пасивний будинок.

„Багатьом одразу сподобався його зовнішній вигляд – саме скло та дерево, - розповідає архітектор Пауль-Мартін Лід. – Ціна на оренду була вища за середню, але це не відштовхнуло клієнтів. Вони повірили нам і незабаром самі переконалися, що відсутність батарей опалення та кондиціонерів дозволяє заощадити чимало коштів”:

„Унизу, в підвалі стоять два калорифери. При проектуванні комплексу ми трохи побоювалися, що за суворих зим їх усе ж таки доведеться використовувати. За всі ці роки – а я разом з іншими архітекторами теж орендую тут бюро – моя колега два рази ввімкнула вранці опалення. На півгодини, бо на довше не знадобилося. Коли запрацювали комп’ютери, загорілися лампи та забулькотіли кавоварки, у приміщенні дуже швидко знову стало комфортно. І не треба забувати, що самі співробітники теж є „батареями” - людина випромінює стільки ж тепла, скільки його виробляє електрообігрівач середньої потужності.”

Із 250-ох тисяч приватних будинків, які щороку споруджують у Німеччині, пасивних – не більше тисячі.

„Попри те, що держава щедро субсидує житло з низьким споживанням енергії, консервативне мислення, на жаль, поки що перемагає, - каже директор Інституту пасивного будівництва Вольфґанґ Фауст. – Більшість німців досі не наважується назавжди розлучитися з опаленням. Доводилося чути навіть такі аргументи: а що ми робитимемо, коли Гольфстрим припинить обігрівати своїми теплими водами Європу?..” Зрозуміло, що додаткова ізоляція вимагає додаткових інвестицій. Раніше герметичне помешкання обходилося майже на чверть дорожче, ніж типовий проект. „Нині, - веде далі фахівець, - треба вкласти всього лише на три – вісім відсотків більше”:

„Ситуація дуже змінилася. 15 років тому на будівельному ринку не існувало, наприклад, ізоляційних плит 25 сантиметрів завтовшки. Ми змушені були комбінувати фасади з тоншої ізоляції, накладати плити одну на одну тощо. Це, звичайно, суттєво відбивалося на загальній вартості будинку. На сьогодні мені відомі щонайменше десять виробників, що пропонують теплоізоляцію будь-якої товщини. Не бракує й різних спеціальних рам для вікон. Проблема не в матеріалах, а у відсутності належної реклами. Про економічні трилітрові авта сьогодні мріють усі. Але те, що пасивний будинок може принести не меншу користь гаманцеві та довкіллю, ще якось не дійшло до громадської свідомості.”