Кому потрібна псевдоактуалізація історичних дат?

Автор/джерело -  © DW

70 років тому нацистська Німеччина напала на Радянський Союз. Президент України Янукович закликав припинити політичні суперечки в День скорботи 22 червня. У Донецьку експерти вважають, що ця дата політизується.

На думку історика Олександра Дингеса, враховуючи «надзвичайний героїзм, який проявляли мешканці Донбасу під час війни», зрозуміло і ставлення жителів регіону до такої трагічної дати. Все, що пов’язано з війною, буде сприйматися як подвиг ще не одним поколінням, каже вчений.

День 22 червня був і певною мірою залишається для донеччан днем скорботи за загиблими у Великій Вітчизняній війні. Донеччани переважно сприймають цей день і всю війну як прояв злочину нацистського режиму, зазначає політолог Кирило Черкашин. А такі тези, що це була війна двох тоталітарних режимів, мешканці Донбасу сприймають як спробу виправдати нацизм.

Щоправда, каже експерт, не слід перебільшувати і значення цієї дати. Навіть за радянських часів вона не мала для громадян такого великого значення як День перемоги, каже експерт. Навіть, якщо люди і пам’ятають про таку дату, як 22 червня, то історичний трагізм, пов’язаний з початком війни, відступив при сучасному житті на задній план.

Псевдоактуалізація історичної дати?

Проте, на погляд Черкашина, з урахуванням останніх політичних тенденцій в країні, ця дата знову актуалізується. Експерт зазначає, що сьогодні громадяни стають свідками, як політики використовують цю дату для нагнітання протистояння між сходом та заходом України.

Політолог Володимир Кіпень також зауважує, що дата 22 червня як початок війни упродовж багатьох років особливої уваги до себе не привертала. Звичайно, що були щорічні інформаційні згадування про цю дату. І це було нормально в післявоєнні роки, бо ж початок війни виявився вкрай трагічним для Радянського Союзу, для України, каже Кіпень. Нині ж така особлива увага до цієї дати, на думку експерта, виглядає доволі штучно.

При нинішніх загальних проблемах в соціально-економічному розвитку України суспільству пропонується абсолютно інший порядок денний. І замість того, щоб думати та включатися у відстоювання прав і свобод громадян, політики виносять на розгляд суспільства історичні питання. Громадська увага переорієнтується з дійсно актуальних на псевдоактуальні питання, зазначає експерт.