Подушка - розсадник безлічі кліщів, алергенів та мікробів

Автор/джерело -  © Кореспондент.net

Британські вчені підтвердили, що подушка, на якій ми засинаємо щовечора, є не лише зручним притулком у кінці кожного дня, але й розсадником безлічі кліщів, алергенів і мікробів та може стати благодатним ґрунтом для розвитку захворювань.

Вчені стверджують, пише The Times, що після двох років використання понад третину ваги подушки складають живі й мертві кліщі (Pyroglyphidae, або пірогліфідні кліщі), їхні екскременти, а також бактерії. При цьому синтетичні подушки зазвичай виявляються бруднішими, ніж ті, які зроблені з пір'я та пуху.

За словами керівника дослідження, доктора Арта Такера з лікарні Сен-Бартс, який очолив дослідження, стандартні подушки, застосовувані в британських медичних установах, які зазвичай коштують близько 5 фунтів стерлінгів, слід замінити на їхній недавно розроблений антибактеріальний різновид, герметично запечатаний так, щоб не дати кліщам проникнути всередину.

"Люди надягають чисті наволочки на подушки - вони мають гарний вигляд і пахнуть свіжістю, але всередині загорнута купа бруду", - зазначив Такер.

Експерти також наголошують, що відбілювання і потужні миючі засоби не вбивають кліщів, але з ними можна справитися за допомогою прання при температурі вище 60°C. Кліщі живуть у теплому, вологому середовищі, але сохнуть і вмирають під впливом сонячних променів. Це означає, що старомодні практики провітрювання постільних речей допомагають позбавитися від кліщів.

Більшість виробників рекомендують прати подушки хоча б раз на півроку, йдеться у статті. Автор нагадує, що як пухові, так і синтетичні подушки можна прати в машинці, але перед цим треба переконатися у відсутності дірок та розривів швів.

Нагадаємо, раніше американські вчені з університету Арізони провели бактеріологічний аналіз поверхні кнопок у ліфтах і встановили, що на кнопках знаходиться приблизно в 35 разів більше бактерій, ніж на стільчаку середньостатистичного громадського туалету.

Pyroglyphidae - пірогліфідний кліщ

Довідка “Аратти”

Pyroglyphidae, або пірогліфідні кліщі

Пилові кліщі - дуже маленькі істоти. Їх розмір - 0,1-0,23 мм в залежності від фази розвитку. Неозброєним оком таку дрібноту не розрізнити, кліщів домашнього пилу можна побачити тільки при збільшенні не менше, ніж в 30-40 разів. Вони не кусаються, не смокчуть кров. Вся шкода від них пов'язана з іншою стороною їхньої життєдіяльності. Фекальні кульки кліщів містять алергени-речовини, що володіють винятковою здатністю викликати алергічну реакцію. (Кліщові алергени, як правило, представляють собою білки-травні ферменти). Фекальні кульки розміром від 10 до 40 мікрон і вагою менше 2.10^-8 г накопичуються в домашньому пилу і разом з ним легко піднімаються в повітря при прибиранні, причому не осідають по 10-20 хвилин. Потрапляючи на слизові оболонки носа і гортані, вони швидко розчиняються.

Кліщові алергени проникають в організм людини і запускають механізм алергічної реакції: вироблення антитіл, вивільнення речовин посередників, наприклад гістаміну, і так далі. Потім слідує і клінічний прояв алергії - дерматит або бронхіальна астма. Важливо відзначити, що алергія на речовини, що містяться у фекаліях кліщів, виникає не у всіх без винятку, а тільки в осіб з генетичною схильністю до цього захворювання. І тим не менше воно поширене в усьому світі.

Кліщі домашнього пилу знайдені у всіх куточках земної кулі, і скрізь є хворі, які страждають алергією до них. Навряд чи можливо встановити, де вони з'явилися вперше. Існує гіпотеза, що пірогліфідні кліщі прийшли до житла людини з пташиних гнізд. Спершу вони заселили гнізда диких птахів, що живуть поблизу від людини (горобців, ластівок), потім освоїли місця проживання домашніх птахів, а потім разом з пір`ям в подушках і перинах були принесені і до оселі. У сучасному місті кліщі продовжують розселятися всередині квартир, переміщатися з квартири в квартиру - домосідами їх не назвеш. Кліщів виявляли в готелях, дитячих садах, перукарнях, приймальних пунктах пралень, театрах, санаторіях, а також на м'яких сидіннях автобусів і в пилу з матраців з поїздів далекого прямування. Крім того, їх регулярно знаходять на одязі.

Так що, напевно, жоден городянин не може з упевненістю сказати, що в його квартиру кліщі в жодному разі не проникнуть.

А в квартирі у кліщів улюблене місце - ліжко господаря. Чому ж саме ліжко? Справа в тому, що людина сама створює там для них сприятливі умови. Кліщі живляться злущеними лусочками шкіри і мікрофлорою, що живе там - бактеріями і грибами. З однієї людини може злущуватись до 1 г відмерлих частинок шкіри на тиждень - цього вистачить, щоб прогодувати тисячну популяцію кліщів. До того ж тіло людини в ліжку працює майже як кондиціонер, створюючи умови, сприятливі для розвитку кліщів: температуру повітря близько 25°C і відносну вологість приблизно 70%. До речі, температура і вологість в ліжках ретельно досліджені. Звичайно, не у всіх точках ці параметри однакові, але на загал - кліщам подобається. Прямо курорт з безкоштовним харчуванням.

У великих містах кліщі зустрічаються приблизно в 40-50% квартир, а в квартирах хворих з підвищеною чутливістю "до пилу" ще частіше- в 7 з 10. Чисельність кліщів нестабільна: вона неоднакова в різних квартирах, крім того, в одній і тій же квартирі змінюється впродовж року. В середньому їх близько 100 на грам пилу, однак у кожній конкретній квартирі їхня чисельність у тому ж грамі може змінюватися від 10 до 1000 і більше особин. Максимальна чисельність, зареєстрована дослідниками, - близько 10 000 кліщів на грам пилу.

Було встановлено, що чисельність кліщів вище 100 особин, або 2 мікрограма алергенів на 1 г пилу,-це фактор ризику. При такій кількості кліщів дуже ймовірно, що у хворих з генетичною схильністю до алергії виникне підвищена чутливість до цих алергенів (тобто певні зміни в імунній системі, що передують клінічним проявам). Понад 500 кліщів (10 мікрограмів алергенів) на грам пилу - фактор, що провокує напад бронхіальної астми.

Як зробити, щоб їх не було

Боротьба з кліщами домашнього пилу - на рідкість тривале і трудомістке заняття. На жаль, далеко не завжди можна розробити ідеальний алгоритм дій, який враховував би всі особливості конкретної квартири. Але в будь-якому випадку необхідно пам'ятати просте правило: чим менше пилу в квартирі, особливо на ліжку і м'яких меблях, тим менше кліщів. Краще, якщо буде трохи менше і власне м'яких меблів, а також килимів і драпування. Боротися з кліщами непросто, оскільки самі господарі майже неминуче заносять їх до осель. Але чудово, що деякі квартири, навіть якщо господиня не робить щоденне прибирання, видаються пірогліфідним кліщам непридатними для життя: їх приносять, а вони не приживаються. Очевидно, більшу роль тут відіграє мікроклімат квартири.

Несприятливі для кліщів умови - відносна вологість повітря нижче 40% і вологість самого пилу нижче 7 г/кг. Практично цього домогтися не так просто: ми вже говорили про те, що кліщі живуть в постільному пилу, де підвищена вологість підтримується за рахунок випарів шкіри людини. Проте досягти успіху цілком можливо. Варто вдатися до "бабусиних" методів: влітку просушувати на сонці і провітрювати матраци та подушки, регулярно просушувати і міняти постіль. Можна придбати електричну грілку - це, безумовно, знизить вологість ліжку. І зрозуміло, не слід забувати про найпростіші гігієнічні правилах: добре прибирати, протоплювати і провітрювати кімнату, в якій ви спите.

Т.М.Желтікова,
кандидат біологічних наук