Влада метикує, як прибрати намети від Печерського суду

Автор/джерело -  © Радіо Свобода

Наметове містечко під стінами Печерського районного суду Києва можуть знести за рішенням іншого суду столиці – Окружного адміністративного суду Києва.

Про це заявляють депутати від «БЮТ», які беруть участь у безстроковій акції протесту проти арешту свого лідера Юлії Тимошенко.

Провладні депутати комітету з питань правосуддя Верховної Ради кажуть, що не бачать підстав вважати таке рішення незаконним. Натомість правозахисники та експерти вказують на невідповідність заборони наметового містечка українському законодавству та Європейській конвенції з прав людини.

Після того, як Окружний адміністративний суд Києва своїм рішенням заборонив проведення будь-яких масових акцій поруч із Лук’янівським СІЗО, де перебуває екс-прем’єр Юлія Тимошенко, і поруч із Печерським судом, де розглядають справу проти неї, минулої ночі до наметового містечка прибули міліція та судові виконавці, які вручили мітингувальникам постанову про заборону масових акцій та пікетів. І попередили, що комунальні служби міста знесуть намети, які стоять під стінами суду.

Опозиційні депутати, які чергували під стінами Печерського суду, відповіли, що намети є їхніми громадськими приймальнями, а тому суд не може вирішувати, зносити їх чи ні. Тоді перший заступник міністра внутрішніх справ Сергій Попков прибув до наметового містечка і став особисто перевіряти роботу приймалень, зокрема – журнали реєстрації звернень громадян.

Мітинг розженуть після провокацій – Шкіль

Народні депутати від БЮТ, серед яких Андрій Шкіль, очікують, що намети на Хрещатику зноситимуть у ніч на середу.

«Не виключається, що спроба буде цієї ночі. Правоохоронці кажуть, що акція протесту заважає громадянам, заважає місту нормально функціонувати. Гучна музика, яку ви чуєте, – це спроби так званої «Загальновоїнської спілки» дратувати суспільство. Вони створюють тло для того, щоб розігнали обидва наметові містечка», – каже депутат.

Андрій Шкіль зауважує, що норма про можливість заборони масових акцій не змінювалася з радянського часу, однак навіть вона не дає права обмежувати всі акції, які відбуваються на певній території в певний період, як це зробив Окружний адміністративний суд.

Зі свого боку, член парламентського комітету з питань правосуддя, «регіонал» Вадим Колесніченко називає таке рішення повністю законним.

«Як правник і представник профільного комітету, я маю виконувати рішення суду, – каже він. – Якщо рішення суду було неправильним, то буде скасоване, а в постанові суду вищої ланки буде вказано, яких порушень припустився суд нижчої ланки».

Окружний адміністративний суд Києва, заборонивши всі акції протесту під Печерським судом та Лук’янівським СІЗО, порушив не лише українські закони, а й міжнародні норми, зазначає голова Вінницької правозахисної групи Дмитро Гройсман.

«Немає ніяких законних підстав обмежувати мирні зібрання на певній території на певний термін. Це неможливо з точки зору Європейської конвенції з прав людини. Кожна конкретна акція в кожному конкретному випадку може бути заборонена через рішення суду за наявності вагомих підстав», – каже правозахисник.

Звільнення Тимошенко протестів не зупинить?

Єдиною вагомою підставою для такого рішення є страх влади перед власним народом, говорить адвокат, один із організаторів «підприємницького Майдану», а нині керівник руху «Спільна справа» Олександр Данилюк.

«Справжнім мотивом є небажання влади допустити існування осередку протестного руху, опору, який неминуче вийде за межі протестів проти арешту Тимошенко або Луценка, і матиме на меті негайні позачергові вибори Президента та Верховної Ради, через що вже чимало людей з регіонів їдуть до Києва», – зауважив Данилюк.

За його словами, в цій ситуації звільнення представників опозиції зі слідчого ізолятора вже нічого не змінить.

Схожим способом забороняють масові акції у Харкові та інших великих містах України, де тривають акції на підтримку Юлії Тимошенко.