Хроніки беспредєлу. На миколаївського журналіста напали “дивні” грабіжники

Автор/джерело -  © Радіо Свобода

Стали відомі нові подробиці розправи над журналістом газети «Наше місто – Миколаїв» Олександром Влащенком.

Міліція Миколаєва перекваліфікувала статтю кримінальної справи, порушеної за фактом нападу на журналіста газети «Наше місто – Миколаїв» Олександра Влащенка з «грабежу» на «замах на вбивство». Зараз журналіст, якого було поранено в голову із, вірогідно, пневматичної зброї, перебуває у нейрохірургічному відділенні лікарні у стабільно важкому стані.

Про можливі причини нападу на журналіста розповіла головний редактор газети «Наше місто – Миколаїв» Ірина Чернишова.

– Що відомо про обставини замаху?

– На жаль, у самого Олександра, як кажуть лікарі, ретроградна амнезія. Він не пам’ятає не лише моменту нападу, але й взагалі того вечора. Напад стався у ніч з неділі на понеділок. Він у цей день був у редакції, бо виконував одне завдання. Близько 23-ї він вийшов з редакції, провів свою дівчину, яка приходила до нього… Додому він не дійшов. Зараз міліція опитує свідків. Сподіваємося, що хтось відгукнеться.

– Якими журналістськими розслідуваннями займався Олександр Влащенко?

– Він працював по кількох напрямках. Це житлово-комунальне господарство. Був кореспондентом на сесіях обласної ради.
Наприклад, була в нього така публікація. Звернулися до нас мешканці, що в них не склалися стосунки із керівництвом ЖЕКу. І коли він почав цю тему досліджувати – з’ясувалося, що там все не так просто, що там є корупційні схеми, і взагалі – як цей ЖЕК потрапив на це місце, як він виграв конкурс на обслуговування.

– Чи пов’язує міліція замах із професійною діяльністю журналіста?

– Міліція розглядає зараз дві основні версії. Одна з них – замах у зв’язку з його професійною діяльністю. Ми ділилися нашими здогадками, надавали публікації Олександра для дослідження.

І друга версія – це напад з метою пограбування. В Олександра справді забрали сумку, в якій був фотоапарат, диктофон і два його мобільні телефони. Але в кишені його куртки залишилися приблизно триста гривень. Тобто, забрали речі, які ще треба продати. А «живі» гроші залишилися в нього в кишені.

Від “Аратти”: отже, судячи із слів головного редактора, очевидно, що "грабіжників" цікавили не матеріальні цінності, а виключно носії інформації: фотоапарат, диктофон, мобільні телефони.

"Скинути" такі речі, наприклад, через комісіонки або навіть базари - вкрай важко, бо якщо вважати, що прокуратура і МВС розслідують злочин добросовісно, вже вжито конкретних оперативно-розшукових заходів і як тільки злодії намагатимуться реалізувати ці речі - це стане відомо правоохоронцям. І це, ми не маємо сумнівів, також відомо злочинцям, яких, як бачимо - зовсім не цікавили гроші.

Отже, можна припустити, що в даному випадку, злочин скоїли або дебільні відморозки, або ж сталася імітація розбійного пограбування з метою вилучення цінної, для когось, інформації. Тобто, вірогідніше за все Влащенко, можливо сам того не знаючи, вийшов на діяльність якогось кримінально-владного угруповання. І якщо розслідування "забуксує" - це стане підтвердженням наших здогадок.