Чи хворітиме на грип людина, вирішують гени

Автор/джерело -  © “Аратта-Україна”

Імунологи з Медичної школи Мічиганського університету з’ясували, що схильність до захворювання на грип залежить від генів.

Наближається вже звична сезонна епідемія грипу. Минеться чи ні? Відповідь на це запитання, схоже, залежить не тільки від масок, аскорбінки та інших запобіжних заходів, а й від спадковості, повідомляє "Технічна газета".

Імунологи виявили два потужних процеси, що виникають у відповідь на потрапляння вірусу грипу в організм людини: один запускає запальні реакції з усіма можливими наслідками, другий — швидке знищення вірусу без розвитку симптомів.­

Більша частина того, що сьогодні відомо про клінічну картину грипу, — результати досліджень на вже захворілих людях. Як повідом­ляє журнал PLoS Genetics, група американських вірусологів та імунологів із Медичної школи Мічигансь­кого університету на чолі з доктором Альфредом Хіроу пішла іншим, логічним шляхом. 17 добровольців заразили місцевим сезонним штамом грипу H3N2/Wisconsin, попередньо взявши в кожного кров на аналіз. Із контрольним зразком порівнювали всі наступні проби — а їх у бідолах брали кожні 8 годин протягом 5 днів. У кожному зразку генетики вивчали роботу... 22 тисяч генів!­

З’ясувалося, що в пацієнтів, які все-таки занедужали (таких було 9), неактивні гени, відповідальні за синтез білків, що зупиняють запалення й окислення біологічно важливих речовин. Поки що в учених більше запитань, ніж відповідей: чи є спостережувані відмінності в роботі певних генів спадкоємними, чи пов’язані вони з особливостями штаму вірусу тощо. Усе це стане предметом подальших досліджень.

Але практичний результат навіч уже сьогодні: генетичний аналіз крові дозволяє спрогнозувати перебіг захворювання за 36 годин до появи симптомів. Цей несуттєвий, на перший погляд, виграш надзвичайно важливий: у пік епідемії лікарі зможуть оперативно визначати групу особ­ливого ризику й концентрувати зусилля на найсприйнятливіших до грипу малятах.

Методикою також дуже зацікавилися епідеміологи: з її допомогою можна буде, по-перше, організовувати більш адресні й ефективні карантинні заходи, а по-друге — точніше прогнозувати розвиток епідемії.

Подальші дослідження покажуть, чи є ці особливості генів спадковими, або вони пов'язані з поведінкою штаму грипу. Проте вже зараз з генетичного аналізу крові вони можуть спрогнозувати хід хвороби до прояву симптомів .