Британські психологи спробували пояснити синдром нав`язливої мелодії

Автор/джерело -  © “Аратта-Україна”

Мозок має свій власний музичний автомат. Персональну аудіосистему для приватного прослуховування мелодій, що викликають задоволення.

“Музичний хробачок” може заграти зовсім випадково

Недоліком є те, що система свої власні “мізки”. Вони вибирають пісні, які часто застрягають, і внутрішня “аудіосистема” програє обрану мелодію знову і знову, поки вам це не набридає.

Багатьом людям знайома ситуація, коли начебто ні з того ні з сього згадується якась мелодія, яка потім крутиться і крутиться в голові, іноді не відпускаючи цілодобово.

Британські вчені спробували зрозуміти природу цього явища, що має назву “синдрому пісні, що застрягла”. Психологи використовують кілька термінів для означення цього явища - “психічна мелодія”, “музикою, що застрягла в голові” (або - “earworms”, - від німецького “ohrwurm” - хробак-“щипавка”), “мимовільним згадуванням музики” (Involuntary Musical Imagery - INMI).

Головним завданням учених було встановити пусковий механізм цього явища, про що повідомляє Research Digest з посиланням на статтю в Psychology of Music.

Як показали проведені дослідження, музика може звучати в голові і кілька хвилин, і кілька годин, іноді з перервами, але це не причиняє людям особливих неприємностей. Вчені спробували класифікувати причини, що викликають синдром нав`язливої мелодії (або пісні).

У цьому їм допомогла інформація радіо Бі-Бі-Сі про пісні, які “застряють” у голові, і результати інтернет-опитування на сайті Earwormery, в результаті чого були отримані відповіді майже від шестисот чоловік.

Як з'ясувалося, найбільш частою причиною музичного спогаду є випадково почута мелодія. Цьому сприяють різноманіття форм, через які ми вступаємо в контакт з музикою в сучасному житті, а серед них: музика в громадських місцях, у спортивних залах, ресторанах і магазинах, радіо-музика, жива музику, наспіви іншої людини або власний спів. Музика звучить у візуальних засобах масової інформації, на телебаченні і в Інтернеті, в якості мелодій рингтонів мобільних телефонів, тощо...

Також досить часто спрацьовують асоціації, часом зовсім несподівані.

Мелодія може “застрягти” під час руху автомобіля повз якусь ділянку місцевості, - і тоді згадується мелодія яка або пов`язана з цією місцевістю (наприклад, - “Файне місто Тернопіль”, або “Богуслав” - прим. “Аратти”), або вже звучала раніше при проїзді саме цього місця.

Іноді з'являється такий же настрій, як той, з яким була пов'язана музична композиція, і це може викликати в пам'яті певну музику. Наприклад, учасник опитування в стані стресу писав листа під один з класичних творів Прокоф`єва, який згодом так і залишився особисто для нього пов'язаним зі стресом: у такому стані респондент завжди згадував саме цю музику.

Як позбутися від “заїждженої платівки” в голові, вчені поки не повідомляють.