Тігіпко не допоможе Партії регіонів

Автор/джерело -  © DW

«Партія регіонів» збільшила свою чисельність, поглинувши «Сильну Україну». Водночас експерти зазначають: свого впливу провладна партія таким чином не збільшить.

Те, про що вже давно говорили, здійснилося. Наприкінці минулого тижня «Партія регіонів» і «Сильна Україна» вирішили перетворити цивільний шлюб між обома політичними силами на законні відносини.

Після злиття двох партій лідер «Сильної України» Сергій Тігіпко отримав не лише новий членський квиток, але й посаду заступника голови «Партії регіонів». Офіційно про бажання приєднатись до регіоналів Тігіпко повідомив ще у жовтні 2011-го року під час з’їзду «Сильної України». І хоча політик взяв перерву для остаточного оголошення про саморозпуск своєї партії, несподіванок у його рішенні не очікувалось.

Абсолютно прогнозованим приєднання «Сильної України» до «Партії регіонів» було й для керівника представництва німецького Фонду Конрада Аденауера в Україні Ніко Ланґе. На його думку, партія «Сильна Україна» від самого початку була досить віртуальним проектом. Зокрема, в ній завжди бракувало відомих політиків, окрім самого лідера партії Сергія Тігіпка. Незначна роль «сильноукраїнців» відобразилась ще й у тому, що в останніх соцопитуваннях ця партія як окрема категорія взагалі не виділилась, зазначає аналітик.

Після того ж, як Тігіпко увійшов до уряду Азарова, він почав сприйматись як частина владної команди, вважає Ланґе. «Мені здається, це лише підтверджує те, що давно було відомо, тому великих змін чи значного ефекту від цього кроку не бачу. Це швидше формальність», - зауважив експерт у розмові з Deutsche Welle.

Зиск передусім для Тігіпка

Обидві партії мали зацікавленість у цьому об’єднанні, вважає політолог Володимир Фесенко. Зокрема, «Партія регіонів» таким чином змогла консолідувати більшу частину провладного російськомовного електорату в південно-східних областях. Водночас «Сильна Україна» отримує гарантії на збереження позицій деяких членів партії. «Подейкують, що Сергій Леонідович хоче в перспективі стати прем’єром. Інша річ, чи вдасться це зробити. Але думаю, що для нього перспективи залежатимуть передусім від союзу з регіоналами. І в процесі переговорів він виторговує для своїх однопартійців місця на рівні ОДА. Думаю, що буде і певна квота в списку «Партії регіонів», - зауважує експерт.

Окрім того, без приєднання до «регіоналів» у «Сильної України» взагалі існував ризик не подолати 5-відсотковий прохідний бар’єр. «Тому краще підстрахуватись і мати синицю в руках у вигляді союзу з «Партією регіонів», ніж журавля в небі, якщо йти на вибори самостійно», - сказав Фесенко.

Аналогічної думки дотримується й Ніко Ланґе. «Тігіпко прийшов працювати в команду «Партії регіонів», і зараз, мені здається, абсолютно зрозуміло, що «Сильна Україна» як окрема партія не має великих шансів потрапити в парламент на наступних виборах. Тому логічно, що ці люди будуть у списку «регіонів», щоб потрапити в наступний парламент», - наголошує він.

Але на приплив нових виборців «Партії регіонів» чекати не варто, вважає Володимир Фесенко. На його думку, рейтинг провладної партії зросте не більше, ніж на 3 відсотки. «Зараз «Сильна Україна» може отримати близько 3% від загальної кількості виборців, тому після об’єднання близько двох третин цих людей можуть голосувати і за «Партію регіонів», - зазначив він.

«Регіони» не повторять успіху «Єдиної Росії»

Приєднання «Сильної України» до «Партії регіонів» може нагадувати утворення «Єдиної Росії» з кількох провладних сил, продовжив Фесенко. Але українській правлячій партії не варто розраховувати на приголомшливий успіх російських колег.

На думку експерта, для цього є відразу кілька причин. Передусім, українська опозиція є більш потужною, ніж російська, і вона має шанс виграти наступні вибори за партійними списками. З іншої сторони, зараз не всі провладні партії готові об’єднуватись із «регіоналами». Поки не планують вливатись в «Партію регіонів» ані «Народна партія» спікера Володимира Литвина, ані «Єдиний центр» Віктора Балоги. По-третє, на думку експерта, загалом рейтинги «Партії регіонів» є значно нижчими, ніж у «Єдиної Росії». «Тому ситуація в Україні більш плюралістична, ніж у Росії. Скажу більше: на мій погляд, зараз для влади було би краще, щоб у виборах брали участь кілька провладних сил, але тоді і бар’єр потрібно було би зменшувати. Тоді існувала б суперечлива строката ситуація в складі Верховної Ради. Але вони, все ж таки, копіюють стратегію «Єдиної Росії» і, можливо, це не зовсім правильно», - підкреслює Фесенко.

Не вірить у стрімке зростання ролі «Партії регіонів» внаслідок об’єднання з іншими партіями й Ніко Ланґе. «Я не згоден, що зараз відбуваються процеси, які були в Росії, коли було створено «Єдину Росію». Потрібно подивитись на підтримку «Партії регіонів» та Януковича – вона є дуже низькою, і я не думаю, що «Партія регіонів» може відігравати таку роль, яку мала «Єдина Росія» років десять тому. Гадаю - це неможливо», - вважає експерт.