Друга група крові сприяє кишковому грипу

Автор/джерело -  © “Аратта-Україна”

Ротавіруси, - збудники кишкового грипу, проникають у клітини людини за допомогою поверхневих антигенів, що визначають групу крові.

Частинки ротавірусу під трансмісивним електронним мікроскопом (фото Dr Linda Stannard / UCT)

Щоб потрапити всередину клітини, віруси використовують різні молекули, що розташовані на клітинній мембрані. Наприклад, ротавіруси, які викликають «кишковий грип», використовують поверхневі глікани - складні комплекси зшитих один з одним вуглеводних молекул. Ротавіруси, що вражають тварин, стикуються з клітинами господаря через сіалову кислоту. Але людські глікани відрізняються за будовою від тварин. У них фрагменти сіалової кислоти заховані, і довгий час дослідники не могли зрозуміти, як людські штами ротавірусів можуть потрапляти в клітини.

Дослідники з Університету Бейлора (США) зуміли розгадати цю загадку. Вони зробили масштабний аналіз поверхневих антигенів, які могли б використовувати віруси для проникнення в клітину. Виявилося, що ротавіруси активно зв’язуються з гліколіпідами і глікопротеідами, що є визначальними для другої групи крові, або групи А. Це сильно спантеличило вчених, оскільки антигени другої групи ніяк не схожі на сіалову кислоту, до якої липне більшість штамів вірусів. Хоча взагалі антигени групи крові використовуються інфекційними агентами (наприклад, бактерією Helicobacter pylori) для проникнення в клітини слизової оболонки кишечника.

Дивним було також і те, що ротавіруси взаємодіяли з цими антигенами точно тією ж ділянкою, яка в інших штамів відповідає за зв’язування з сіаловою кислотою. Але подальші експерименти підтвердили результат: якщо клітинам вставляли гени, що формують антигени другої групи крові, то вірус успішно їх заражав; якщо такі гени, навпаки, прибиралися з генома, клітини отримували стійкість до вірусу. Те ж саме було показано на культурі людських клітин кишкового епітелію: якщо з антигенами другої групи крові зв’язувалися антитіла-«затички», вірус не міг потрапити в клітину.

Результати експериментів вчені опублікували в журналі Nature.

Необхідно зазначити, що в цій роботі застосовувався тільки один зі штамів вірусу, і тепер в найближчі плани вчених входить перевірка того, чи використовують інші «людські» різновиди вірусу антигени крові для проникнення в клітину. Крім того, було б цікаво дізнатися, чи не користуються тим же «входом» віруси інших видів. На думку дослідників, здатність розпізнавати антигени групи крові може бути спільним еволюційним прийомом у багатьох патогенних мікроорганізмів, які зуміли перейти з тварин на людину, пише Мембрана.ru за матеріалами Університету Бейлора.