Телескоп «Хаббл» виявив одні з найбільш далеких і ранніх галактик

Автор/джерело -  © Дзеркало тижня

Телескоп «Хаббл» побачив одні з найбільш ранніх і далеких від Землі галактик. Однак зазирнути «за край» Всесвіту найближчим часом навряд чи вдасться.

Космічному орбітальному телескопу «Хаббл» вдалося зазирнути у Всесвіт на рекордно далеку відстань, побачивши там одні з найвіддаленіших і найперших галактик. Якщо у листопаді 2009 року «Хаббл» зафіксував світло від галактик, що з’явилися приблизно через 800 млн років після Великого вибуху, то зараз новим камерам Хаббла вдалося побачити сліди галактик, що з’явилися всього через 600 млн років після Великого вибуху.

Нагадаємо, що згідно з сучасними науковими уявленнями, вік нашого Всесвіту 13,73 млрд світлових років. За словами Гарта Іллінгворта, астронома з Університету Каліфорнії та одного з авторів нового відкриття, зараз можна говорити, що науці вдається своїми очима розглядати наш Всесвіт в тому стані, в якому він був більше 13 млрд років тому. При цьому вчений зауважив, що побачити ще більш далекі галактики, розташовані ще ближче до гіпотетичного краю нашого Всесвіту, у найближчі роки буде навряд чи можливо, тому що нинішні технологічні можливості «Хаббла» майже вичерпано, а новий і більш досконалий телескоп, здатний розвинути дані, виявлені Хабблом, з’явиться не раніше 2014 року (Телескоп ім.Джеймса Вебба).

Як розповіли в Університеті Каліфорнії у місті Санта-Круз, астрономічний прорив на нові рубежі у глибини космосу став можливим після того, як в серпні 2009 року NASA змінило основну ширококутну камеру телескопа на нову і точнішу.

З фізичної точки зору, побачити світло галактик, віддалених від нашої планети на 13 і більше мільярдів світлових років, надзвичайно складно. Справа навіть не у відстані до них, а в тому, що світла в звичному розумінні цього поняття від цих галактик вже немає. Через фізичний ефект червоного зсуву світло від цих галактик настільки витягнуте по довжині хвилі, що «видно» його тільки в інфрачервоному спектрі. Причому, чим довша світлова хвиля галактики, тим далі вона розташована.

Іллінгворд каже, що нинішні можливості телескопів при вивченні таких супердалеких об’єктів обмежені, тому судити про властивості та склад таких галактик можна лише з певною часткою умовності. Очевидно і безперечно те, що ці галактики є прабатьками пізніших галактик, таких як наш Чумацький шлях. Відомо також і те, що перші галактики практично на 99,99% складаються всього з двох хімічних елементів — водню і гелію. Пізніші галактики вже синтезували і важчі хімічні елементи — азот, вуглець, кисень, залізо тощо. Зірки в ранніх галактиках відрізняються від зірок типу нашого Сонця. Перші значно більші, гарячіші й активніші.

Всього на сьогодні вченим відомо близько 7500 так званих ранніх галактик. До ранніх галактик дослідники відносять галактики, що з’явилися у проміжку від 650 млн до 1 млрд років після Великого Вибуху.

На підставі попереднього аналізу даних, отриманих від галактик, розташованих на видаленні 13,1 млрд світлових років, вчені можуть стверджувати, що в них йдуть дуже активні процеси утворення зірок.

У найближчі місяці астрономи сподіваються провести зйомку регіону, де були виявлені наддалекі галактики за допомогою інфрачервоного телескопа «Спітцер», після чого об’єднати ці відомості з даними «Хаббла» для отримання більш повної картини. Додаткова складність з наглядом даних галактик пов’язана з тим, що самі по собі галактики дуже маленькі — вони не перевищують за масою 1% маси Чумацького шляху.