За що боролись? Харківські угоди не принесли Севастополю нічого, окрім старих проблем

Автор/джерело -  © Радіо Свобода

21 квітня виповнюється два роки від дня підписання «Харківських угод». Тоді було продовжено терміни базування російського флоту на українській території в обмін на знижку у ціні на природний газ.

Підписання документу два роки тому з ентузіазмом зустріли в керівництві і частині політикуму Севастополя. Однак, з часом стало зрозуміло, що проблем у цьому українському регіонові, де базуються штаб і головні сили Чорноморського флоту Росії, не поменшало.

Ніхто з опитаних Радіо Свобода депутатів Севастопольської міської ради не назвав позитивних результатів дворічної дії «харківських угод», окрім, на їхню думку, одного – політичного виграшу Росії. Лідер фракції «Русского блока» у міськраді Геннадій Басов каже, що головний і найважливіший підсумок залишається незмінним – подовження російської військової присутності в регіоні.

Його колега, голова депутатської фракції ПСПУ Євген Дубовик з ним повністю згоден. «Якщо ми у Севастополі зупинимо на вулиці десять севастопольців і запитаємо в них про це, то всі вони скажуть одне: ми домоглися, що ЧФ Росії залишається у Севастополі. Ось це головна політична перемога!» – наголосив він.

Євген Дубовик каже, що економічна підмога Чорноморського флоту Росії місту – це насамперед високі зарплати російських військовослужбовців, що останнім часом значно зросли, а зовсім не дотації з українського і російського державних бюджетів.

За даними севастопольського аналітичного центру «Номос», торік Севастополь отримав з Києва 117 мільйонів гривень державної субвенції на компенсацію втрат у зв’язку з перебуванням ЧФ Росії. Ще 41 мільйон гривень перерахувала Росія, яка зобов’язалася брати участь у розвитку соціальної сфери Севастополя. Втім, як вважають експерти, справжні втрати регіону від продовження його мілітаризації значно перевищують кошти отримані з Києва і Москви, навіть, якщо цього року вони зростуть відповідно до 214 і 45 мільйонів гривень.

Втрачено більшість інвестицій

Керівник військових програм центру «Номос» Дмитро Штибліков каже, що до підписання «Харківського пакту» Севастополь був одним з лідерів серед регіонів України у залученні інвестицій в економіку і соціальну сферу, в тому числі – іноземних. Їхні розміри перевищували навіть інвестиції в кримську автономію.

«Після Харківських угод картина змінилася з точністю до навпаки. Севастополь став абсолютно інвестиційно непривабливим. І всі інвестиції, які раніше йшли до Севастополя – пішли до автономії. Тобто Крим виграв, Севастополь програв», – сказав Дмитро Штибліков.

Невеликі, попри очікування, розміри дотацій та державних інвестицій, а також фактична відмова офіційної Москви піти на те, щоб повернути місту земельні ділянки та морські причали, які не використовуються військовими, змусили колишнього голаву Севастопольської міськдержадміністрації «регіонала» Валерія Саратова зробити безпрецедентну заяву. «Харківські угоди» себе не виправдовують

Нинішній керівник севастопольської міської державної адміністрації Володимир Яцуба про складні теми невигідної російської військової присутності, як досвідчений управлінець, мовчить, але дозволяє говорити про це своїм заступникам. Однак, заява його заступника Сергія Савенкова про те, що ЧФ Росії незаконно користується майже чотирма десятками морських причалів, залишилася без відповіді російської сторони, як і звернення севастопольської влади до офіційної Москви з пропозицією про спільну реалізацію шести масштабних інвестиційних проектів на територіях, що не використовуються російськими військовими.

Зрештою, навіть головний севастопольський комуніст Василь Пархоменко публічно визнав, що «харківські угоди» для Севастополя «завершилися нічим»…