Споглядання могил виробляє любов до людей і здорового життя

Автор/джерело -  © “Аратта-Україна”

Проведені дослідження показали, що насправді могили і кладовище позитивно впливають на людей. Роздуми про смерть роблять нас добрішими і уважнішими, а вид на кладовищі здатний допомогти зі здоров’ям, що похитнулося.

Вчені вважають, що думки про смерть позитивно впливають на людей

Суспільство зазвичай накладає табу на тему смерті. Вважається (і тому є підтвердження в працях психологів), що думки про смерть негативно впливають на психіку, сприяють асоціальній і навіть антисоціальній поведінці, і що для нормального життя «роздуми про вічне» слід утримати в шорах. З психологами тут багато хто погодиться, та й історія культури, здавалося б, підводить нас до того ж висновку: все, від найдавніших ритуалів і забобонів до нинішніх медіапотоків позитиву, направлене на блокування будь-яких думок про смерть.

Однак, як вважають дослідники з Університету Міссурі (США), психологи тут не цілком об’єктивні і потрапляють у відому методологічну пастку. Тобто дослідники свідомо чи несвідомо відбирають тільки ті результати, які вказують на шкідливість роздумів про смерть.

У статті, опублікованій в Personality and Social Psychology Review, автори підсумовують і аналізують дані, що говорять якраз про зворотне - про те, що такі думки можуть надавати благотворний вплив на психіку.

Наприклад, описується експеримент, в якому вид кладовища підвищував в людях альтруїзм. Двоє спеціально підібраних акторів розігрували перед випадковим перехожим розмову про важливість взаємодопомоги або ж на якусь іншу, нейтральну тему. Дія відбувалася або поруч із цвинтарем, або далеко від нього (так, щоб його навіть видно не було). У певний момент один з розмовників кидав свої речі. Психологів цікавило, хто зі свідків розмови кинеться на допомогу. Виявилося, що поруч із цвинтарем допомогу надавали на 40% частіше.

Важливо не переборщити: депресії від тривалих роздумів про тлінність буття ще ніхто не скасовував

Зрозуміло, людину зовсім не обов’язково охоплюють роздуми про смерть, коли вона просто виявляється поруч із цвинтарем. Але якраз на цьому вчені й акцентують увагу: траурні символи впливають на нас на несвідомому рівні, і далеко не завжди в негативному сенсі.

Інші експерименти вказують на те, що думки про смерть стимулюють екологічну свідомість: люди починають частіше замислюватися про стан навколишнього середовища і намагаються вести себе так, щоб заподіяти їй менше шкоди.

Більш того, думки про смерть роблять людей більш терпимими. Як показали дослідження за участю американських і іранських релігійних фундаменталістів, люди ставали більш миролюбними по відношенню до власних опонентів.

І, найдивніше, - думки про смерть спонукають вести більш здоровий спосіб життя, відмовлятися від шкідливих звичок і частіше звертатися до лікаря. Втім, це легко можна зрозуміти. Одних людей думки про тлінність буття змушують опустити руки, а інші починають боротися зі смертю до останнього. У зв’язку з цим, зрозуміло, виникає думка: а чи не можна, наприклад, закоренілих курців перевиховувати екскурсіями по цвинтарям? Чи можна боротися з наркозалежністю регулярним прослуховуванням церковної заупокійної служби? І особливо, звичайно, вражає думка про створення такої собі своєрідної психічної зброї, націленої проти різнокаліберних терористів. І чи не будуть ефективнішими силові дії, якщо замість ракет і бомб на територію ворога скидати надмогильні пам’ятники і надгробки?..

Але якщо серйозно, то автори роботи роблять висновок, що образ смерті змушує людей переглянути свою систему цінностей: наскільки важливі цілі, які вони собі поставили, чи треба витрачати на це життя і чи не варто зайнятися чимось більш важливим - наприклад, допомогою ближньому. Іншими словами, не потрібно боятися думок про смерть: вони роблять нас кращими.

Але важливо не переборщити: зрештою, депресії від тривалих роздумів такого роду ще ніхто не скасовував, зазначає «Компьюлєнта» із посиланням на Society for Personality and Social Psychology.