|
Споглядання могил виробляє любов до людей і здорового життя
Автор/джерело - © “Аратта-Україна”
|
Дата публiкацiї - 24.04.2012 13:10 | Постiйна адреса - http://www.aratta-ukraine.com/news_ua.php?id=17312
Проведені дослідження показали, що насправді могили і кладовище позитивно впливають на людей. Роздуми про смерть роблять нас добрішими і уважнішими, а вид на кладовищі здатний допомогти зі здоров’ям, що похитнулося.
| Вчені вважають, що думки про смерть позитивно впливають на людей | Суспільство зазвичай накладає табу на тему смерті. Вважається (і тому є підтвердження в працях психологів), що думки про смерть негативно впливають на психіку, сприяють асоціальній і навіть антисоціальній поведінці, і що для нормального життя «роздуми про вічне» слід утримати в шорах. З психологами тут багато хто погодиться, та й історія культури, здавалося б, підводить нас до того ж висновку: все, від найдавніших ритуалів і забобонів до нинішніх медіапотоків позитиву, направлене на блокування будь-яких думок про смерть.
Однак, як вважають дослідники з Університету Міссурі (США), психологи тут не цілком об’єктивні і потрапляють у відому методологічну пастку. Тобто дослідники свідомо чи несвідомо відбирають тільки ті результати, які вказують на шкідливість роздумів про смерть.
У статті, опублікованій в Personality and Social Psychology Review, автори підсумовують і аналізують дані, що говорять якраз про зворотне - про те, що такі думки можуть надавати благотворний вплив на психіку.
Наприклад, описується експеримент, в якому вид кладовища підвищував в людях альтруїзм. Двоє спеціально підібраних акторів розігрували перед випадковим перехожим розмову про важливість взаємодопомоги або ж на якусь іншу, нейтральну тему. Дія відбувалася або поруч із цвинтарем, або далеко від нього (так, щоб його навіть видно не було). У певний момент один з розмовників кидав свої речі. Психологів цікавило, хто зі свідків розмови кинеться на допомогу. Виявилося, що поруч із цвинтарем допомогу надавали на 40% частіше. |
|
Важливо не переборщити: депресії від тривалих роздумів про тлінність буття ще ніхто не скасовував | Зрозуміло, людину зовсім не обов’язково охоплюють роздуми про смерть, коли вона просто виявляється поруч із цвинтарем. Але якраз на цьому вчені й акцентують увагу: траурні символи впливають на нас на несвідомому рівні, і далеко не завжди в негативному сенсі.
Інші експерименти вказують на те, що думки про смерть стимулюють екологічну свідомість: люди починають частіше замислюватися про стан навколишнього середовища і намагаються вести себе так, щоб заподіяти їй менше шкоди.
Більш того, думки про смерть роблять людей більш терпимими. Як показали дослідження за участю американських і іранських релігійних фундаменталістів, люди ставали більш миролюбними по відношенню до власних опонентів.
І, найдивніше, - думки про смерть спонукають вести більш здоровий спосіб життя, відмовлятися від шкідливих звичок і частіше звертатися до лікаря. Втім, це легко можна зрозуміти. Одних людей думки про тлінність буття змушують опустити руки, а інші починають боротися зі смертю до останнього. У зв’язку з цим, зрозуміло, виникає думка: а чи не можна, наприклад, закоренілих курців перевиховувати екскурсіями по цвинтарям? Чи можна боротися з наркозалежністю регулярним прослуховуванням церковної заупокійної служби? І особливо, звичайно, вражає думка про створення такої собі своєрідної психічної зброї, націленої проти різнокаліберних терористів. І чи не будуть ефективнішими силові дії, якщо замість ракет і бомб на територію ворога скидати надмогильні пам’ятники і надгробки?..
Але якщо серйозно, то автори роботи роблять висновок, що образ смерті змушує людей переглянути свою систему цінностей: наскільки важливі цілі, які вони собі поставили, чи треба витрачати на це життя і чи не варто зайнятися чимось більш важливим - наприклад, допомогою ближньому. Іншими словами, не потрібно боятися думок про смерть: вони роблять нас кращими.
Але важливо не переборщити: зрештою, депресії від тривалих роздумів такого роду ще ніхто не скасовував, зазначає «Компьюлєнта» із посиланням на Society for Personality and Social Psychology. |
|
|
|
© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2024.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.
© Автор проекту - Валерій Колосюк.
|