За ухвалення «закону про мови» має відповісти й опозиція

Автор/джерело -  © Радіо Свобода

Відповідальність за ухвалення парламентом у першому читанні «мовного» законопроекту лежить не лише на владі, але й на опозиції.

Такої думки – низка громадських організацій, які оприлюднили спільну заяву з цього приводу. Активісти громадських об’єднань вважають, що 5 червня опозиція лише «мовчки спостерігала за фальсифікацією голосування». Натомість у фракції «БЮТ-Батьківщина» наголошують: у Верховній Раді вони нині – у меншості, тож методом дієвого тиску на керівництво держави вважають масові акції протесту.

Громадські організації, які в день голосування за «мовний» законопроект зібрали під Верховною Радою акцію протесту, звинувачують опозицію зокрема в тому, що та їх використала. Кажуть, мовляв, планували мітинг без партійних прапорів, який би продемонстрував реальну стурбованість ініціативами провладної більшості. Народні депутати натомість вийшли з гаслами під стіни парламенту, де в цей час мали б попередити ухвалення «антиукраїнського», як вважають громадські активісти, закону.

У цьому і полягає основна претензія громадських об’єднань до опозиції, каже Оксана Левкова, виконавчий директор руху «Не будь байдужим», одного з підписантів заяви. «Вони мали бути не на броньовику, вони всі мали бути під куполом (Верховної Ради – ред.) у той момент. Можна було б уникнути такої кількості голосів, якби опозиція завчасно продумала, як правильно повестися у Верховній Раді, і якби опозиція була присутня під час голосування», – зазначає вона.

В опозиції нагадують, що вони – у меншості

Натомість в опозиції наголошують: нині вони у парламенті – в меншості, і не надто можуть вплинути на перебіг голосування за законодавчі ініціативи, вигідні провладній більшості. Народний депутат від фракції «БЮТ-Батьківщина» Юрій Одарченко вважає наразі найбільш дієвим способом змінити ситуацію в країні саме проведення масових акцій протесту.

«У Верховній Раді сьогодні є абсолютна більшість влади Президента Януковича. Будь-які наші дії там, радикальні чи не дуже, вони лише можуть відтягнути ухвалення того чи іншого закону. Відтягнути, а не скасувати – і це ціною навіть найбільших жертв. Наше завдання – пояснити людям на вулицях, що без зміни фактури політичної влади в Україні нічого не може відбутися», – зауважує він.

16 підписантів спільної заяви, серед яких також рухи «Відсіч», «Простір» та Спілка української молоді, з огляду на ухвалення «мовного» законопроекту мають намір тепер організувати серед населення просвітню роботу. Кажуть, що планують їздити по областях і розповідати мешканцям про те, чим «відзначився» депутат, який восени балотуватиметься за тим чи іншим округом у їхньому регіоні. Аби – щонайменше – у парламент не пройшли ті депутати, які не здатні належно виконувати свою роботу.

5 червня Верховна Рада у першому читанні ухвалила проект закону про засади державної мовної політики, розроблений народними депутатами від Партії регіонів Вадимом Колесніченком і Сергієм Ківаловим. Незабаром після голосування опозиційні депутати залишили залу засідань парламенту.

Ухвалення законопроекту супроводжувалося масовою акцією на захист української мови. Окрім того, під Радою зібралися і прихильники «мовної» ініціативи провладної більшості.