Російськомовним жителям СНД запропонували повернутися на батьківщину

Автор/джерело -  © Кореспондент.net

За кордоном у даний час проживають близько 30 млн. співвітчизників, з них у близькому зарубіжжі - 20 млн осіб, пише російська “Независимая газета”.

На пострадянському просторі існують два полюси неблагополуччя для російськомовного населення - країни Балтії і частина Центральної Азії. Але якщо утиски росіян у Прибалтиці носять інституціональний характер (статус "негромадян" і т.п.), то в таких центрально-азіатських країнах, як Туркменія, права і свободи російського населення обмежуються паралельно з обмеженням прав корінного населення.

Аналізуючи національний склад "російських громад" держав Південного Кавказу і Центральної Азії, вірніше говорити не стільки про росіян, скільки про російськомовних, не приналежних ні до однієї з місцевих титульних національностей. Пік результату російськомовного населення з колишніх республік Радянського Союзу припав на 90-ті роки. Розвал СРСР і пропаганда тези, що слідувала за ним, про пріоритет інтересів титульної нації, адміністративно-вольове руйнування великих промислових підприємств, розквіт націоналістичних настроїв, у тому числі й антиросійських, економічна нестабільність змусили багатьох росіян шукати кращого життя в інших місцях. А тим, хто залишився, необхідно було адаптуватися до нових умов життя в незалежних від Москви державах. Російські співвітчизники виявилися в статусі етнічної меншості в цих регіонах, що стали для них культурно, релігійно і соціально далекими.

Нинішньою осінню на третьому Конгресі співвітчизників було вирішено, що Росія візьме на себе зобов’язання по наданню допомоги співвітчизникам, що повертаються на історичну батьківщину. З 1 січня 2007 року починає діяти державна програма добровільного переселення співвітчизників з-за кордону в Росію, і Федеральна міграційна служба (ФМС) очікує першу хвилю припливу переселенців у РФ вже в березні наступного року. Глава ФМС Костянтин Ромодановський пообіцяв тим, хто приїхав в Росію, швидке - протягом двох-трьох місяців - одержання громадянства, стартовий капітал - "піднімальні", оплату переїзду, житло, працевлаштування і соцпакет. На ці цілі в російському бюджеті зарезервовано близько 17 млрд. руб. (за три роки планується переселити до 300 тис. осіб). ФМС уже відкрила представництва в Туркменії, Вірменії і Таджикистані, а до кінця наступного року відкриються офіси ФМС на Україні, у Казахстані, Молдові, Узбекистані, Азербайджані, Грузії.

Проблема тільки в тому, що за 15 років після розпаду Союзу більшість співвітчизників уже вирішили проблему з переїздом. Сьогодні в країнах Південного Кавказу і Центральної Азії (за винятком Казахстану) залишилися в основному люди старшого віку. У Казахстані ж, де росіян ледь менше половини населення, думки з приводу переїзду розділилися - на історичну батьківщину бажають виїхати в основному малозабезпечені люди. Та й вони задаються питанням, що їх чекає на історичній батьківщині?